Формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури

Педагогіка і освіта » Формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури

Сторінка 9

Рис. 1. Педагогічна система формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури.

У дисертації доведено, що ефективності формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва при обмеженості часу на викладання курсу „Художньої культури” (1 година на тиждень) сприяє впровадження в навчально-виховний процес інтерактивних педагогічних технологій, в основі яких – розуміння і взаєморозуміння, активний діалог і самоуправління, що передбачає суб’єкт–суб’єктні взаємини між педагогами та учнями. З-поміж технологій, що сприяють ефективному формуванню у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва на уроках художньої культури і у позакласній естетико-виховній роботі виділяємо наступні: діалогові (спілкування як цінність, як творчість, як спільний пошук істини вчителем і учнем на уроці, дають можливість старшокласнику встановити діалог зі світом духовних цінностей, зрозуміти художню ідею твору, авторське ставлення до світу, спектр його цінностей, відчути власне творче „Я”), кооперовані (в основі навчально-виховної діяльності кооперованих груп – міжособистісна навчальна взаємодія вчителя й учня спрямована на виховання людської особистості, формування в неї естетичного ставлення до мистецтва у процесі власної навчальної діяльності), проективні (організація навчання і виховання, за якою учні набувають умінь і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань – проектів, з урахуванням своїх естетичних інтересів та естетичних потреб), комп’ютерні (відкривають старшокласникам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення набутих умінь, дозволяють реалізувати принципово нові форми й методи виховання), ігрові (виступають засобом спонукання та стимулювання учнів до художньо-естетичної діяльності).

Особливості позакласної художньо-виховної роботи полягають у добровільній участі в ній (старшокласники обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування естетичних потреб та інтересів, бажань і пропозицій старшокласників). Позакласна художньо-виховна робота має будуватися за такими напрямами: просвітницький (відвідування музеїв, виставок, картинних галерей, філармонії, театральних вистав, художніх майстерень тощо); інформативно-пізнавальний (проведення КВК, мистецтвознавчих турнірів та марафонів, тижнів мистецтв тощо); діяльно-творчий (участь у гуртках художньо-естетичного профілю: вокальних або інструментальних ансамблях, хорі, танцювальному або драматичному колективі тощо). До форм позакласної художньо-виховної роботи віднесено: масові (зустрічі з представниками творчих професій, екскурсії, концерти, музичні вітальні, конференції, тижні та турніри мистецтв тощо), групові (години спілкування, участь у гуртках художньо-естетичного профілю, випуск мистецьких газет), індивідуальні (гра на музичних інструментах, заняття з вокалу, вишивки, дизайну тощо).

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Нове про педагогіку:

Характер та об'єм навчальних матеріалів, присвячених мистецтву України ХVII – XVIII ст
Методична система викладання художньої культури спрямована на розвиток таких якостей учнів, як ініціативність, самостійність, креативність, критичність. Для цього пріоритет має надаватися особистісно ...

Значення та завдання формування уявлень про лічбу у дітей дошкільного віку
Чому ж багатьом дітям так важко дається математика не тільки в початковій школі, але вже зараз, в період підготовки до учбової діяльності? Спробуємо відповісти на це питання і показати, чому загально ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com