Формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури

Педагогіка і освіта » Формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури

Сторінка 12

У процесі дослідження серед педагогічних технологій, які застосовувались на уроках художньої культури та у позакласній художньо-виховній роботі, виокремлено наступні: діалогові технології (дослідження, конференція, дискусія в стилі телевізійного ток-шоу); кооперовані технології („Формулюй – Ділись – Слухай – Створюй”, „Слово – речення – запитання – відповідь”, „Графіті”, „Жива газета”, „Митець” та „твір”, „Сліпий та поводир”); ігрові технології („Перевтілення”, „Ланцюжок асоціацій”, „Турніри кросвордів”, вікторини (ілюстрована, тематична, порівняльна тощо), для визначення рефлексивних здібностей учнів – ігровий прийом „Три „С” (слухаю – співставляю – створюю). Вони надавали можливість учням не лише пізнати й оцінити твори мистецтва, а й активізувати власні творчі можливості, самореалізуватися у відповідній художній діяльності.

Упродовж усіх етапів формувального експерименту було організовано відвідування учнями Першої української гімназії ім. М.Аркаса (з подальшим обговоренням) абоненту-лекторію „Шлях до мистецтва” при обласному художньому музеї, лекцій-концертів „Культурні регіони світу. Епохи. Видатні постаті композиторів. Вершини творчості” обласного філармонічного абонементу „Старшокласник”, постійне проведення зустрічей із митцями – художниками, поетами тощо. Аналогічні художньо-виховні заходи організовувалися і впроваджувалися в позакласній роботі інших експериментальних закладів. Все це сприяло формуванню в учнів естетичного ставлення до мистецтва, зокрема розширенню емоційно-почуттєвої сфери, розвитку особистісних естетичних уявлень, естетичної оцінки, здатності аргументувати, доводити власну думку, критично оцінювати та інтерпретувати твори мистецтва, умінь користуватися набутими культурологічними, мистецтвознавчими і естетичними знаннями у процесі міжособистісного спілкування.

Порівняльний аналіз результатів формувального експерименту з попередніми даними проводився за визначеними критеріями сформованості естетичного ставлення до мистецтва у старшокласників та з використанням аналогічних методів діагностування, які застосовувалися під час констатувального експерименту.

Експериментально перевірено й доведено, що розроблена педагогічна система діє ефективно за умови, що її структурні компоненти знаходяться у тісному взаємозв’язку, а не функціонують відокремлено.

Педагогічна система формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва, як зазначається в дисертації, виявилася дієвою, ефективною, про що свідчить аналіз результатів формувального експерименту у порівнянні з даними констатувального експерименту: зростання рівнів естетичного ставлення старшокласників до мистецтва в процесі вивчення художньої культури виявлено за усіма показниками емоційно-мотиваційного, пізнавально-оцінного та діяльно-творчого критеріїв (табл. 1).

Зіставлення показників сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури в експериментальних і контрольних групах підтвердило, що педагогічна система дійсно сприяє суттєвому підвищенню рівнів сформованості у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Нове про педагогіку:

Психологічні особливості невербальної поведінки та комунікації
Поряд із словесними (вербальними) засобами спілкування велике значення в педагогічній діяльності мають і невербальні засоби. Вони доповнюють та підсилюють взаємодію спілкування. З огляду на це, їх не ...

Основні компоненти навчання лексики
Згідно позицій школи Г.В. Рогової, виділяються три компоненти змісту навчання: лінгвістичний, методологічний і психологічний. Необхідно помітити, що, говорячи про одиницю навчання лексики, ми не обов ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com