Вагоме місце у вихованні читацьких інтересів відводиться позакласному читанню. Позакласне читання - складова частина навчального предмету початкової ланки - читання і розвитку мовлення. Це різновид читання, в якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початкової освіти. Успіх формування читацьких інтересів лежить в правильному поєднанні занять (уроків позакласного читання) з індивідуальною і масовою читацькою діяльністю. Щоб вчитель міг враховувати і оцінити ефективність навчання з цієї точки зору, сучасна методика позакласного читання дає систему спеціальних занять:
на підготовчому і початковому етапі (уроки - ранки);
на основному етапі (уроки - звіти);
на заключному етапі (усний журнал).
Урок - ранок демонструє активність дітей як майбутніх читачів, їх загальний і читацький розвиток, і таким чином, служить об’єктивним показником ефективності керівництва дитячим читанням для вчителя. Основою уроків - ранків є ті матеріали із занять і уроків позакласного читання, які мимоволі запам’яталися дітям, ввійшли в їхнє життя. Після кожної зустрічі з книгою в класі, вчитель спонукає дітей на початковому, а також на підготовчому етапах приносити в куточок читання книги, які їм сподобалися, виготовляти різних героїв цих книг, ставити живі картини.
На основному етапі навчання для учнів - читачів методикою позакласного читання рекомендується дещо складніша форма прояву ініціативи і самодіяльності. Це уроки - звіти, до них і тему, і матеріал підбирають діти і готують виступ у постійних групах.
На заключному етапі найбільш вдалою формою читацької самостійності і ініціативи, що вбирає в себе весь найцікавіший літературно - публіцистичний матеріал є усний журнал. Це театралізована дія, яка зберігає всі зовнішні ознаки журналу: "обкладинку", назву, емблему, музичну заставку, сторінки, рубрики.
Надійним помічником вчителя у формуванні читацьких інтересів дітей є літературні ігри, які можна проводити для будь - якого класу. За змістом і формою вони досить різноманітні і можуть практикуватися під час обговорення прочитаної книги, проведення літературних ранків і свят, походів чи екскурсій. Вони сприяють створенню бадьорого настрою в школярів, збагаченню їх знань, розвитку творчої уяви, образної пам’яті та мислення. Можна використовувати ігри, в основі яких лежить впізнавання творів за окремими малюнками чи уривками, постановка і розгадування "хитрих" питань по прочитаних книгах, відгадування імен літературних героїв, прізвищ письменників, складання літературних ігор за принципом "чого не вистачає". В процесі літературних ігор розвиваються інтелектуальні, моральні, вольові риси особистості, проявляється і удосконалюється кругозір, активізуються задатки і здібності.
Не менш значимі і показові для загального і літературного розвитку молодших школярів художні конкурси на кращий малюнок за прочитаними творами, на знання віршів і прози, на вміння декламувати, читати по книзі.
Дуже важливим засобом розвитку активності, самостійності школярів у пошуках нового є літературні екскурсії. Вони допомагають глибше ознайомитись з місцями, де жили і працювали видатні письменники, з пам’ятками мистецтва, з літературно - меморіальними музеями. Такі екскурсії дають учням можливість зримо уявити життя письменника або його героїв, ту епоху, подіям якої присвячений художній твір.
Важливою формою масової позакласної роботи, засобом збудження у школярів інтересу до книги є проведення літературних вечорів:
вечори, присвячені ювілеям письменників;
актуальним літературним темам;
вечори байки, казки;
вечори обговорення книг.
Різноманітність форм позакласної роботи з дитячою книгою, раціональний підбір методів їх проведення, тісний зв’язок з життям сприяють розвитку в учнів інтересу до творів мистецтва, до літературної і усної народної творчості.
Нове про педагогіку:
Лінгвістичні казки. Будова слова
Жили в одному казковому слові друзі. Звали їх Префікс, Суфікс, Корінь, Суфікс і Закінчення. У кожного з них було своє місце. Якось влітку вирішили вони сходити разом на екскурсію, помилуватися красою ...
Об’єкти педагогічного спостереження
Спостереження може бути об’єктивним лише за умови, коли предметом вивчення є чітко виражений об’єкт, який можна зафіксувати. Наприклад, способи керування синхронністю виконання вправ (свисток, сплеск ...