Вимоги програми з читання для учнів початкової школи

Котрий раз я опираюсь на свою практику, проаналізувавши проведену роботу я можу сказати, що уроки читання в початкових класах поєднують мету і засоби навчання, виховання та розвиток учнів.

На уроках читання вирішуються як спільні із загальноосвітньою школою завдання, так і специфічні, корекційні завдання навчання дітей. Важливими завданнями уроків читання у молодших класах є:

подолання недоліків у розвитку мовлення учнів;

формування у дітей фонематичного сприймання, звукового аналізу й синтезу;

формування, закріплення та поступове вдосконалення навичок свідомого, правильного, біглого й виразного читання вголос та мовчки;

уточнення і збагачення словникового запасу шляхом розширення й диференціації безпосередніх вражень і уявлень, отриманих при читанні;

формування вмінь повноцінно сприймати літературний твір в його емоційній, образній і логічній єдностях, подолання недоліків у розвитку емоційно-вольової сфери дітей;

розвиток моральних та естетичних уявлень і відчуттів, художнього смаку, творчої й відтворюючої уяви, корекція особистісного розвитку дитини;

формування мовленнєвих умінь та навичок, знань про рідну мову;

розвиток і поглиблення початкових знань та уявлень дітей про навколишній світ, збагачення їхнього чуттєвого досвіду;

розвиток пізнавальної активності, образного мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного:

прищеплення інтересу до книги, до самостійного читання:

ознайомлення учнів з дитячою літературою в багатоманітності її тематики, жанрових форм.

Коло читання молодших школярів охоплює доступні для їхнього сприймання твори з кращих надбань української та зарубіжної літератур.

Твори усної народної творчості - малі фольклорні форми: загадки, прислів’я, приказки, скоромовки, ігровий фольклор, легенди, казки, сміховинки, лічилки.

Літературні казки українських та зарубіжних авторів.

Твори українських письменників-класиків, які ввійшли в коло дитячого читання.

Твори сучасної дитячої вітчизняної та зарубіжної літератури.

Дитяча періодика: газети і журнали.

Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей.

Як показує практика, вчитель повинен навчити дітей не тільки прочитати але й проаналізувати прочитане при цьому учні повинні свідомо користуватися найпростішими літературознавчими термінами (без визначення понять), наприклад, казка, оповідання, загадка, заголовок твору тощо, практично розрізняти твори за окремими жанровими ознаками, розрізняти народну і літературну казки, називати основних персонажів літературного твору, складати усну розповідь про героя твору, від імені героя. Уміти встановлювати послідовні часові, причиново-наслідкові та смислові зв’язки частин тексту.

Засвоєння школярами літературних норм, їхньої жанрової специфіки організовується з урахуванням пізнавальних можливостей дітей. Так, учні 1-х та2-х класів ознайомлюються з найпростішими жанровими особливостями казки на матеріалі казок про тварин, оскільки вони є найпростішими для сприймання і розуміння порівняно з іншими видами. Героїко-фантастичні казки, легенди доцільно починати вивчати з 3 класу. Лірична поезія доступніша учням 4-х класів.

Систематична робота з аналізу текстів спрямована на формування готовності до самостійного розуміння прочитаного, що у сукупності з удосконаленням швидкості та правильності читання сприяє зміцненню навички читання у молодших школярів.

Розвиток навичок самостійного читання передбачає формування в учнів уміння розрізняти дитячі видання (книжка, газета, журнал, словник), користуватися довідковою літературою; дитячими енциклопедіями, словниками. Стимулювання інтересу до періодичної преси має спонукати учнів до систематичного використання здобутих знань в урочній і позаурочній діяльності. Школярі повинні вміти орієнтуватися в підручнику: за змістом, самостійно користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника, орієнтуватися у поняттях "абзац”, "підзаголовок”, "ілюстрація”, ”виноска”, "параграф”.

Нове про педагогіку:

Види технологій інтерактивного уроку в процесі навчання
Для засвоєння навчального матеріалу необхідно щоб теорія не розходилася з практикою. Саме тому досвідчений вчитель після пояснення теоретичного матеріалу завжди звертає увагу на практичні елементи у ...

Формування естетичних смаків учнів на уроках трудового навчання
Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. На уроках трудового навчання, на відмі ...