Вимоги програми з читання для учнів початкової школи

Котрий раз я опираюсь на свою практику, проаналізувавши проведену роботу я можу сказати, що уроки читання в початкових класах поєднують мету і засоби навчання, виховання та розвиток учнів.

На уроках читання вирішуються як спільні із загальноосвітньою школою завдання, так і специфічні, корекційні завдання навчання дітей. Важливими завданнями уроків читання у молодших класах є:

подолання недоліків у розвитку мовлення учнів;

формування у дітей фонематичного сприймання, звукового аналізу й синтезу;

формування, закріплення та поступове вдосконалення навичок свідомого, правильного, біглого й виразного читання вголос та мовчки;

уточнення і збагачення словникового запасу шляхом розширення й диференціації безпосередніх вражень і уявлень, отриманих при читанні;

формування вмінь повноцінно сприймати літературний твір в його емоційній, образній і логічній єдностях, подолання недоліків у розвитку емоційно-вольової сфери дітей;

розвиток моральних та естетичних уявлень і відчуттів, художнього смаку, творчої й відтворюючої уяви, корекція особистісного розвитку дитини;

формування мовленнєвих умінь та навичок, знань про рідну мову;

розвиток і поглиблення початкових знань та уявлень дітей про навколишній світ, збагачення їхнього чуттєвого досвіду;

розвиток пізнавальної активності, образного мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного:

прищеплення інтересу до книги, до самостійного читання:

ознайомлення учнів з дитячою літературою в багатоманітності її тематики, жанрових форм.

Коло читання молодших школярів охоплює доступні для їхнього сприймання твори з кращих надбань української та зарубіжної літератур.

Твори усної народної творчості - малі фольклорні форми: загадки, прислів’я, приказки, скоромовки, ігровий фольклор, легенди, казки, сміховинки, лічилки.

Літературні казки українських та зарубіжних авторів.

Твори українських письменників-класиків, які ввійшли в коло дитячого читання.

Твори сучасної дитячої вітчизняної та зарубіжної літератури.

Дитяча періодика: газети і журнали.

Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей.

Як показує практика, вчитель повинен навчити дітей не тільки прочитати але й проаналізувати прочитане при цьому учні повинні свідомо користуватися найпростішими літературознавчими термінами (без визначення понять), наприклад, казка, оповідання, загадка, заголовок твору тощо, практично розрізняти твори за окремими жанровими ознаками, розрізняти народну і літературну казки, називати основних персонажів літературного твору, складати усну розповідь про героя твору, від імені героя. Уміти встановлювати послідовні часові, причиново-наслідкові та смислові зв’язки частин тексту.

Засвоєння школярами літературних норм, їхньої жанрової специфіки організовується з урахуванням пізнавальних можливостей дітей. Так, учні 1-х та2-х класів ознайомлюються з найпростішими жанровими особливостями казки на матеріалі казок про тварин, оскільки вони є найпростішими для сприймання і розуміння порівняно з іншими видами. Героїко-фантастичні казки, легенди доцільно починати вивчати з 3 класу. Лірична поезія доступніша учням 4-х класів.

Систематична робота з аналізу текстів спрямована на формування готовності до самостійного розуміння прочитаного, що у сукупності з удосконаленням швидкості та правильності читання сприяє зміцненню навички читання у молодших школярів.

Розвиток навичок самостійного читання передбачає формування в учнів уміння розрізняти дитячі видання (книжка, газета, журнал, словник), користуватися довідковою літературою; дитячими енциклопедіями, словниками. Стимулювання інтересу до періодичної преси має спонукати учнів до систематичного використання здобутих знань в урочній і позаурочній діяльності. Школярі повинні вміти орієнтуватися в підручнику: за змістом, самостійно користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника, орієнтуватися у поняттях "абзац”, "підзаголовок”, "ілюстрація”, ”виноска”, "параграф”.

Нове про педагогіку:

Особливості навчального процесу у Великобританії
Коледжі подальшої освіти також пропонують навчальні курси, що готують дипломованих фахівців зі ступенем. Такі курси найчастіше діють у контакті з підприємствами й установами, працівники яких відвідую ...

Психологічне забезпечення діяльності педагога
На становлення педагога як професіонала впливає багато факторів: вік, педагогічний стаж й особливості професійно - педагогічної діяльності. Особливо актуальним стає питання особистості вчителя, його ...