Котрий раз я опираюсь на свою практику, проаналізувавши проведену роботу я можу сказати, що уроки читання в початкових класах поєднують мету і засоби навчання, виховання та розвиток учнів.
На уроках читання вирішуються як спільні із загальноосвітньою школою завдання, так і специфічні, корекційні завдання навчання дітей. Важливими завданнями уроків читання у молодших класах є:
подолання недоліків у розвитку мовлення учнів;
формування у дітей фонематичного сприймання, звукового аналізу й синтезу;
формування, закріплення та поступове вдосконалення навичок свідомого, правильного, біглого й виразного читання вголос та мовчки;
уточнення і збагачення словникового запасу шляхом розширення й диференціації безпосередніх вражень і уявлень, отриманих при читанні;
формування вмінь повноцінно сприймати літературний твір в його емоційній, образній і логічній єдностях, подолання недоліків у розвитку емоційно-вольової сфери дітей;
розвиток моральних та естетичних уявлень і відчуттів, художнього смаку, творчої й відтворюючої уяви, корекція особистісного розвитку дитини;
формування мовленнєвих умінь та навичок, знань про рідну мову;
розвиток і поглиблення початкових знань та уявлень дітей про навколишній світ, збагачення їхнього чуттєвого досвіду;
розвиток пізнавальної активності, образного мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного:
прищеплення інтересу до книги, до самостійного читання:
ознайомлення учнів з дитячою літературою в багатоманітності її тематики, жанрових форм.
Коло читання молодших школярів охоплює доступні для їхнього сприймання твори з кращих надбань української та зарубіжної літератур.
Твори усної народної творчості - малі фольклорні форми: загадки, прислів’я, приказки, скоромовки, ігровий фольклор, легенди, казки, сміховинки, лічилки.
Літературні казки українських та зарубіжних авторів.
Твори українських письменників-класиків, які ввійшли в коло дитячого читання.
Твори сучасної дитячої вітчизняної та зарубіжної літератури.
Дитяча періодика: газети і журнали.
Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей.
Як показує практика, вчитель повинен навчити дітей не тільки прочитати але й проаналізувати прочитане при цьому учні повинні свідомо користуватися найпростішими літературознавчими термінами (без визначення понять), наприклад, казка, оповідання, загадка, заголовок твору тощо, практично розрізняти твори за окремими жанровими ознаками, розрізняти народну і літературну казки, називати основних персонажів літературного твору, складати усну розповідь про героя твору, від імені героя. Уміти встановлювати послідовні часові, причиново-наслідкові та смислові зв’язки частин тексту.
Засвоєння школярами літературних норм, їхньої жанрової специфіки організовується з урахуванням пізнавальних можливостей дітей. Так, учні 1-х та2-х класів ознайомлюються з найпростішими жанровими особливостями казки на матеріалі казок про тварин, оскільки вони є найпростішими для сприймання і розуміння порівняно з іншими видами. Героїко-фантастичні казки, легенди доцільно починати вивчати з 3 класу. Лірична поезія доступніша учням 4-х класів.
Систематична робота з аналізу текстів спрямована на формування готовності до самостійного розуміння прочитаного, що у сукупності з удосконаленням швидкості та правильності читання сприяє зміцненню навички читання у молодших школярів.
Розвиток навичок самостійного читання передбачає формування в учнів уміння розрізняти дитячі видання (книжка, газета, журнал, словник), користуватися довідковою літературою; дитячими енциклопедіями, словниками. Стимулювання інтересу до періодичної преси має спонукати учнів до систематичного використання здобутих знань в урочній і позаурочній діяльності. Школярі повинні вміти орієнтуватися в підручнику: за змістом, самостійно користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника, орієнтуватися у поняттях "абзац”, "підзаголовок”, "ілюстрація”, ”виноска”, "параграф”.
Нове про педагогіку:
Організаційна структура та основні етапи науково-дослідницької діяльності
старшокласників
Сучасна школа завдяки спільним зусиллям учених і педагогів-новаторів піднялася до розуміння необхідності науково-дослідної, експериментальної діяльності як елемента практичної діяльності педагога. «Я ...
Експериментальне дослідження ефективності формування комунікативних умінь і
навичок молодших школярів на уроках рідної мови
Підвищення рівня комунікативного розвитку молодших школярів на уроках рідної мови вимагало створення комплексної методики дослідження і методики розвитку та удосконалення кожної з них. Методика форму ...