Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів

Педагогіка і освіта » Літературна освіта школярів на уроках читання у початковій школі » Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів

Сторінка 3

Нині життя вимагає не лише пошуку окремих методів для посилення в учнів інтересу до читання, а й інтенсивного розроблення та впровадження відповідних ефективних технологій.

З метою вивчення читацьких інтересів молодших школярів та їх батьків, рівня їх читацької культури, місця книги в їхньому житті, виявлення впливу школи на розвиток читацької самостійності учнів молодшого шкільного віку доцільно використовувати бесіди, анкети, експерименту, спостереження тощо.

Результати досліджень науковців свідчать про те, що лише частина дітей (38%) читає багато, вважає читання своїм улюбленим заняттям. Творами, що викликають особливий інтерес, залишаються казки (2-3 кл.), оповідання (4 кл.). Менше молодші школярі захоплюються поезією, низьким виявився інтерес до науково-пізнавальної літератури. Тривогу викликає те, що значна частина учнів на запитання "Чим ти любиш займатися у вільний час?" відповідала: "Дивитись телевізор", причому перегляд телепередач займає в середньому 2-2,5 години в день.25% опитуваних учнів у вільний час "гуляють".

У значної частини школярів (23%) відсутня елементарна бібліографічна грамотність. Цей недолік проявився в неуважності до авторів прочитаних творів, у неточності передачі назви книги, в невмінні самостійно вибрати книгу за її основними ознаками. Оскільки чітка система читання відсутня, багато учнів при виборі літератури для позакласного читання керується випадковими порадами або вибирає навмання книгу. Так, за порадою вчителя вибирають книги лише 33% опитаних, за порадою бібліотекаря - 21%. Судження школярів про прочитану книгу часто виявляються стандартними, позбавленими почуття, особистісного ставлення. Відставання емоційності, культури почуттів від рівня інтелектуального розвитку проявляються досить часто у процесі опитування. Тим часом відомо, що знання, не зігріті почуттям, творчо не перероблені, залишаються холодними, мертвими знаннями й на духовність особистості не впливають. Звідси висновок: у таких учнів немає справжнього читацького інтересу, такого потягу до читання, яке викликає співчуття, співпереживання, робить процес читання творчим.

Анкетування, проведене серед батьків, на жаль, теж не залишає оптимістичного враження, приводить до сумних роздумів. Не всі батьки розуміють, що інтерес до книги, перші читацькі навички закладаються саме в сім'ї, вони не надають серйозного значення розвитку дитини таким могутнім засобом впливу, як книга. Нерідко, перевіряючи щоденник, навіть сумлінні батьки не цікавляться тим, що читає син чи донька, чи є дитина читачем бібліотеки. Предметом нашого дослідження стало й те, що і як читають самі батьки. В результаті опитувань виявилось, що лише 39% опитаних читають регулярно, решта - від випадку до випадку або зовсім не читають.77% опитаних читають в основному пригодницькі та детективні твори; українська та зарубіжна класика, а також сучасні твори з глибокою соціальною тематикою поступаються розважальним жанрам. Зрозуміло, що невміння дорослих по-справжньому читати і сприймати прочитане, невміння вибрати книгу для читання - це багато в чому результат слабкого керівництва читанням у дитячі та юнацькі роки. З другого боку, за таких умов учителям важко зараз сподіватися на реальну допомогу батьків у справі формування читацької самостійності школярів. Звичайно, в ситуації, що склалася, є свої об'єктивні причини. У тих складних економічних умовах, у яких знаходиться наша держава, батькам часто не до читання. Однак навіть незначний вільний час, який мають дорослі, часто витрачається непродуктивно. У книги, яка довго була основним джерелом інформації та популярним засобом дозвілля, з'явились могутні суперники. Ними стали телебачення, відео. Біля телевізора проводять більшу частину вільного часу батьки, тут же й діти, часто без розбору, дивляться всі передачі підряд.

Так книга поволі відсувається на задній план. Тим часом постійне спілкування з книгою є не тільки благородною звичкою, що відрізняє культурну людину, але й гострою соціальною необхідністю, що диктується самим життям. Ніякий навчальний заклад не в змозі дати всеохоплюючих знань. Одержані в школі чи іншому навчальному закладі знання з часом задавнюються й мають бути оновленими найбільшою мірою за допомогою книги. Крім того, будучи могутнім засобом виховання, література розкриває складний світ явищ і людських почуттів, збагачує досвідом минулого, сприяє розвиткові високих духовних якостей. Начитана людина, як правило, виділяється багатством і мови, і мислення.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Моделювання розв’язування задач
Вирішенню текстових завдань відводиться досить багато часу в шкільному курсі математики. У ході роботи над завданнями педагог розкриває зв'язки між даними і шуканими величинами, відносини, задані в у ...

Розробка змісту професійної підготовки фахівця
На рівні етапної появи цілі глобальна мета диференціюється в основні цілі по етапах підготовки. У разі професійної освіти до етапів підготовки відносяться різні цикли дисциплін: гуманітарні, соціальн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com