Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів

Педагогіка і освіта » Літературна освіта школярів на уроках читання у початковій школі » Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів

Сторінка 2

дидактичний матеріал для аспектних уроків мови та уроків з розвитку мовлення має утверджувати загальнолюдські і національні цінності, відображати історико-культурний досвід рідного народу та людства в цілому, носити розвивальний характер, що сприяє активізації мовленнєво-мислительної діяльності учнів;

з’ясування рівня читацьких інтересів передусім визначається їх тематично-змістовим характером і значущістю для учнів; характер читацьких інтересів впливає на розвиток цілеспрямованої читацької активності учнів, пізнання навколишнього світу, сприяє збагаченню не лише активного і пасивного словника учнів, а й життєвого досвіду.

Аналіз переддипломної практики свідчить про те, що реалізація зовнішніх і внутрішніх резервів розвитку читацьких інтересів учнів забезпечується такими лінгводидактичними умовами:

поетапне формування інтересу до книжки з урахуванням принципів доступності, наступності і послідовності в процесі навчання мови;

використання в шкільному курсі мови художніх літературних джерел як дієвого засобу підвищення інтересу до книжки;

застосування в рамках шкільної мовної освіти різних видів навчально-пізнавальної діяльності, спрямованих на вироблення читацьких інтересів учнів;

створення емоційного підтексту уроків шляхом використання поряд із художніми текстами інших видів мистецтв, цікавих матеріалів (коротких довідок) про їхніх авторів;

використання шкільним мовником елементів випереджувального навчання, пов’язаного з формуванням як ситуативного, так і стійкого інтересу до читання;

поєднання системно-описового, функціонально-стилістичного, комунікативно-діяльнісного підходів до аналізу дидактичного тексту в навчанні української мови;

застосування різних педагогічних технологій (ігрового, інтегрованого, кооперованого, проектного, інформаційно-комп’ютерного навчання та ін.) на основі координації традиційних та інноваційних методів навчання з метою зацікавити учнів до читання;

заохочення дітей шляхом визнання й озвучення вчителем їхніх успіхів у читанні, роботі з книжкою.

Потрібно особливо підкреслити, що ефективність вироблення читацьких інтересів зумовлюється комплексним підходом до створення зазначених умов.

Урахування вищеназваних положень та умов ставить перед шкільним мовником серйозні вимоги до організації навчального процесу:

індивідуальний підхід до формування читацьких інтересів учнів, з’ясування ставлення дітей до книжки, вивчення особливостей їхніх читацьких художніх та наукових потреб (широти читацького кругозору);

володіння вчителем технікою виразного читання та вироблення в учнів навичок виразного читання;

добір високохудожніх текстів як джерела пізнавальної інформації та естетичної насолоди для аналітичної роботи;

розроблення принципів і критеріїв відбору книжок для читання в різних класах початкової школи;

розроблення внутрішньопредметних технологій, спрямованих на вироблення інтересу до книжки у контексті рідномовної освіти;

запровадження системного підходу до організації роботи над розвитком читацьких інтересів учнів;

урахування на заняттях з мови різновидів та рівнів сприймання школярами тексту;

формування в дітей особистісного ставлення до прочитаного;

забезпечення контролю за читацькою діяльністю учнів.

Як уже зазначено, успіх у формуванні зацікавленості до читання певною мірою визначається використанням сукупності навчальних технологій. Для їх проектування велике теоретичне та практичне значення має педагогічний досвід В. Сухомлинського. Педагог-гуманіст довів, що характер навчання учнів залежить від рівня їхньої начитаності. Учений-практик образно пояснював: "Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Воно відкривається перед дитиною лише тоді, коли поряд з читанням, одночасно з ним і навіть раніше, ніж вперше розкрита книжка, починається копітка робота над словом, яка повинна охоплювати всі сфери активної діяльності, духовного життя дітей - працю, гру, спілкування з природою, музику, творчість". По суті, йдеться про технологію інтегрованого навчання, хоч педагог і не називав цього терміну, широко вживаного в наш час.

Система роботи з книжкою в Павлиській школі включала вивчення читацьких інтересів учнів (за допомогою спостереження, бесід, аналізу читацьких формулярів, читацьких автобіографій) з подальшим їх розвитком шляхом використання таких форм і методів: організація свята книжки і рідного слова, літературних виставок, створення Кімнати казки; читання вголос як спосіб прилучення учнів до книжки, перегляд і коментування ілюстрацій до книжки, художня розповідь, складання учнями відгуків, анотацій на прочитані книжки та ін.В. Сухомлинський радив пробуджувати в учнів інтерес до читання наукової літератури шляхом вкраплення в навчальних процес позапрограмної інформації.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Проблеми вибору професії
Усвідомлений вибір професії як запорука життєвого успіху Мета: сприяти усвідомленню взаємозв’язку між особистими цілями та професійним вибором, актуалізувати процес професійного самовизначення учнів; ...

Методи та методика дослідження педагогічних умов виховання у дітей старшого дошкільного віку любові до рідного міста
Методи дослідження обумовлені об’єктом і предметом курсової роботи. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети застосовано такі методи: 1.Бесіда з дітьми старшої групи ДНЗ № 27 2.Аналіз кале ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com