Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів

Педагогіка і освіта » Літературна освіта школярів на уроках читання у початковій школі » Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів

Сторінка 1

Окремі аспекти порушеної проблеми розвитку читацьких інтересів школярів відображені в наукових працях М. Вашуленка, Л. Виготського, Н. Волошиної, Т. Донченко, О. Савченко, Н. Скрипченко, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін. У роботах цих авторів читання розглядається як засіб активізації пізнання учнів, обґрунтовуються основні вимоги до читання як одного з видів мовленнєвої діяльності, визначається роль виразного читання, позакласного читання у розвитку інтересу до книги, читацької самостійності, розкриваються особливості сприймання прочитаного тексту, шляхи виховання юних читачів і т. ін.

Читацький інтерес - форма вияву пізнавальної потреби, що спрямовує особистість на усвідомлення цілей читання (як одного з видів мовленнєвої діяльності), а це, у свою чергу, сприяє ознайомленню з новими для учня художніми чи науковими книгами, спонукає до свідомої діяльності з книжковою продукцією. З огляду на сказане, читацький інтерес - важливий чинник формування духовно багатої мовної особистості.

Інтерес до читання, з одного боку, є складним психічним утворенням, що характеризується ситуативною чи стійкою мотивацією, скерованістю уваги, емоційно-пізнавальною активністю, а з іншого - формою вияву задоволення читацькою діяльністю.

Логічно серед показників читацьких інтересів у школярів можна виділити наявність внутрішніх мотивів, які спонукають учня до читання літератури, потреб і здібностей читати книжки за власними уподобаннями, уважне й зацікавлене ставлення до книжкової продукції, знання крилатих висловів, широкий читацький кругозір.

Я вважаю, що поняття "інтерес" є основною умовою розвитку людини, складним комплексом психічних процесів (емоційних та інтелектуальних), які спонукають її до свідомої діяльності. Ураховуючи це, у виробленні читацьких інтересів на заняттях з мови потрібно спиратися на модель особистісно орієнтованих технологій, спрямованих на розвиток не лише логічного мислення (лівої півкулі головного мозку), а й образного (правої півкулі головного мозку), власне, такий двопівкульний підхід до навчання української мови використовується в практиці нечасто, відтак учні не читають книжок (особливо класичну літературу), не можуть повною мірою адекватно сприйняти підтекстову інформацію художніх фрагментів, це, у свою чергу, є однією з причин того, що багато школярів виявляють пізнавальну інертність, байдужість, мають недостатній рівень мовленнєвого розвитку, відчувають труднощі у висловленні власної думки, у творчому вживанні мовних засобів залежно від типу, стилю мовлення.

Цілісний підхід до розвитку читацьких інтересів передбачає комплексний вплив на взаємопов’язані психічні процеси учня (мислення, мовлення, сприймання, пам’ять, увагу, уявлення) за допомогою мистецтва слова. Такий шлях потребує опори на зв’язок свідомого та інтуїтивного в навчанні, викликає бажання пізнати нову інформацію, активізує мовленнєво-мислительну діяльність, розвиває чуття мови, стилю, що так необхідно для становлення мовної особистості.

Велика роль в організації розвитку читацьких інтересів у підростаючого покоління відводиться професіоналізму, методично-технологічній майстерності вчителя-словесника. Його завдання - зробити читання улюбленим заняттям учнів. Для розв’язання цього завдання потрібно спиратися на такі положення:

успіх у формуванні інтересу до читання значною мірою залежить від реалізації мовно-літературних зв’язків на аспектних уроках мови та від міжпредметної інтеграції на заняттях з розвитку зв’язного мовлення;

існує пряма залежність між начитаністю учня і рівнем його інтелектуального та духовного розвитку; задоволення читацької цікавості

викликає нові інтереси до читання книжок відповідно веде до розширення кола пізнавальних, емоційних потреб та більш високого рівня навчально-предметної діяльності;

шлях до формування стійкого, ініціативного інтересу до читання лежить через пробудження епізодичного, ситуативного інтересу до книжки в процесі навчання мови;

без розуміння змісту тексту не може бути інтересу до читання (сприймання тексту з формально-граматичного погляду веде за собою однобічний розвиток мовленнєво-мислительної діяльності), відповідно в роботі з текстом важливо застосовувати дидактичну стратегію "від змісту - до форми", що ґрунтується на прийнятому в сучасному мовознавстві положенні про "примат мовного змісту над формою"; при цьому тематика текстового дидактичного матеріалу має викликати зацікавленість у школярів;

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Досвід виховання дітей з використанням народної педагогіки
Предметом мого дослідження є вивчення проблеми планомірного і цілеспрямованого впровадження основ народознавства в навчалньо-виховний процес дитячого садка. Об’єкт дослідження – діти старшого дошкіль ...

Психологічне забезпечення діяльності педагога
На становлення педагога як професіонала впливає багато факторів: вік, педагогічний стаж й особливості професійно - педагогічної діяльності. Особливо актуальним стає питання особистості вчителя, його ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com