Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти

Моніторинговий ресурс освітньо-виховної роботи вчителів та вихователів

Індивідуальне вивчення потенційних можливостей окремих педагогічних працівників адміністрацією й завідувачами кафедр доповнюється наступними системними дослідженнями:

щорічне анкетування "Учитель - очами учня";

планові "директорські" ("кафедральні") атестації рівня підготовки учнів;

аналіз рівня відхилення між гімназійною атестацією учнів даного вчителя і їхніх результатів у тестуванні незалежними експертами.

Показники ефективності моделі "Гімназія, як саморозвивальна освітня система"

Об'єктивними показниками щодо рівня ефективності започаткованої освітньої технології є результати участі випускників гімназії у зовнішньому незалежному оцінюванню. Окрім того, високий рівень дисципліни учнів гімназії, та гідний рівень морально-соціального розвитку випускників свідчать, що акцент на продуктивні технології навчально-виховної роботи на сучасному етапі розвитку цивілізації є перспективним.

Маємо підстави зробити наступний освітньо-технологічний висновок: "Поєднання "середньстатистичного" гімназиста з природно обдарованою елітою справі не шкодить". Педагогічний колектив гімназії виявився здатним системно підійти до актуальних цивілізаційних викликів: відмовитися від старої стратегії, що "нова ідеологія та культура визначають новий рівень розвитку людини та суспільства" на користь синергетично-технологічного впливу на рівень розвитку людини та суспільства, за якого ідеологія та культура перетворюються з "генератора" на інструменти до цього.

Аналіз роботи гімназії по організації профільної та до профільної підготовки, співвідношення здобутого досвіду з науково-теоретичною, нормативно-правовою базою, світовими тенденціями дозволяють сформулювати слідуючи

проектні пропозиції системної організації інноваційного навчально-виховного процесу в гімназії

Щодо технології навчально-виховної роботи:

Ввести для старшої профільної школи (10-12 класи) обмеження обов'язкового максимуму кількості предметів (інваріативна частина), що не перевищував би десяти предметів (включаючи фізичну культуру);

Надавати навчальним закладам більше свободи в розробці та впровадженні навчальних планів (додатки);

Початкову та основну школу конструювати як школу розвитку природних здібностей до діяльності і не спотворювати її т. зв. поглибленим вивченням окремих предметів (аналогічно: не намагатись університетські дисципліни вводити у період навчання у старшій школі);

Сформувати механізми встановлення суспільного статусу випускників початкової, а потім основної школи у залежності від їхніх результатів незалежного вимірювання рівня навчальної компетентності (для навчання у старшій школі окрім бажання до певного профілю треба додати відповідну йому підготовленість, як результат навчання в основній школі);

Зробити гнучкою структуру навчання із врахуванням вікових особливостей учнів через диференційний поділ навчального року на частини: запровадити чверті для початкової та основної школи, але триместри для старшої і семестри для університетів, навчальний рік завжди розпочинати з понеділка і закінчувати як кінцевий, так проміжні його етапи у суботу (базова одиниця - навчальний тиждень);

Звільнити вчителів від обов'язкового відвідування закладу у канікулярний період, але передбачити систему канікулярної додаткової зайнятості, як учнів, так і вчителів (екскурсії, консультації, турніри тощо);

Нове про педагогіку:

Класифікація рухливих ігор молодших школярів та їх призначення
Затверджена наказом Президента України Цільова комплексна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації” (1998) спрямована на подальше залучення всіх вікових груп до занять фізичними вправами та рухли ...

Чому можна розглядати інтерактивне навчання як сукупність технологій
Якщо спробувати дати визначення поняття інтерактивна технологія навчання, то — це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, засновано ...