Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти

Моніторинговий ресурс освітньо-виховної роботи вчителів та вихователів

Індивідуальне вивчення потенційних можливостей окремих педагогічних працівників адміністрацією й завідувачами кафедр доповнюється наступними системними дослідженнями:

щорічне анкетування "Учитель - очами учня";

планові "директорські" ("кафедральні") атестації рівня підготовки учнів;

аналіз рівня відхилення між гімназійною атестацією учнів даного вчителя і їхніх результатів у тестуванні незалежними експертами.

Показники ефективності моделі "Гімназія, як саморозвивальна освітня система"

Об'єктивними показниками щодо рівня ефективності започаткованої освітньої технології є результати участі випускників гімназії у зовнішньому незалежному оцінюванню. Окрім того, високий рівень дисципліни учнів гімназії, та гідний рівень морально-соціального розвитку випускників свідчать, що акцент на продуктивні технології навчально-виховної роботи на сучасному етапі розвитку цивілізації є перспективним.

Маємо підстави зробити наступний освітньо-технологічний висновок: "Поєднання "середньстатистичного" гімназиста з природно обдарованою елітою справі не шкодить". Педагогічний колектив гімназії виявився здатним системно підійти до актуальних цивілізаційних викликів: відмовитися від старої стратегії, що "нова ідеологія та культура визначають новий рівень розвитку людини та суспільства" на користь синергетично-технологічного впливу на рівень розвитку людини та суспільства, за якого ідеологія та культура перетворюються з "генератора" на інструменти до цього.

Аналіз роботи гімназії по організації профільної та до профільної підготовки, співвідношення здобутого досвіду з науково-теоретичною, нормативно-правовою базою, світовими тенденціями дозволяють сформулювати слідуючи

проектні пропозиції системної організації інноваційного навчально-виховного процесу в гімназії

Щодо технології навчально-виховної роботи:

Ввести для старшої профільної школи (10-12 класи) обмеження обов'язкового максимуму кількості предметів (інваріативна частина), що не перевищував би десяти предметів (включаючи фізичну культуру);

Надавати навчальним закладам більше свободи в розробці та впровадженні навчальних планів (додатки);

Початкову та основну школу конструювати як школу розвитку природних здібностей до діяльності і не спотворювати її т. зв. поглибленим вивченням окремих предметів (аналогічно: не намагатись університетські дисципліни вводити у період навчання у старшій школі);

Сформувати механізми встановлення суспільного статусу випускників початкової, а потім основної школи у залежності від їхніх результатів незалежного вимірювання рівня навчальної компетентності (для навчання у старшій школі окрім бажання до певного профілю треба додати відповідну йому підготовленість, як результат навчання в основній школі);

Зробити гнучкою структуру навчання із врахуванням вікових особливостей учнів через диференційний поділ навчального року на частини: запровадити чверті для початкової та основної школи, але триместри для старшої і семестри для університетів, навчальний рік завжди розпочинати з понеділка і закінчувати як кінцевий, так проміжні його етапи у суботу (базова одиниця - навчальний тиждень);

Звільнити вчителів від обов'язкового відвідування закладу у канікулярний період, але передбачити систему канікулярної додаткової зайнятості, як учнів, так і вчителів (екскурсії, консультації, турніри тощо);

Нове про педагогіку:

Інноваційно-освітня діяльність педагога в галузі організації образотворчої діяльності дітей
Освіта в умовах сучасного динамічного суспільства вимагає постійної творчої активності всіх учасників педагогічного процесу. Особливо зростає значення творчої ініціативи педагогів у пошуку нової стра ...

Роль Болонського процесу для системи освіти обох країн
Болонський процес почався 25 травня 1998 р., коли Великобританія, Німеччина, Італія и Франція прийняли в Болоньї спільну декларацію. Сьогодні в процесі беруть участь уже 40 країн. Якщо коротко, то Бо ...