Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти

Педагогіка і освіта » Теоретичний аналіз світового досвіду профільної диференціації навчання » Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти

Сторінка 3

Учителі гімназії мають можливість працювати без:

поточних домашніх завдань;

вузької залежності від підручника;

виклику учнів до дошки;

оголошення оцінок перед всім класом;

поточно-накопичувального оцінювання формальних знань;

адміністративного контролю конспектів уроків;

поточно-накопичувального відвідування уроків адміністрацією;

обов'язку чергувати по школі;

обов'язку бути класним керівником;

застосування до учнів репресивно-силових форм мотивації та інших "впливів", характерних посттоталітарним педагогічним системам.

Класні керівники своїми функціональними можливостями:

надають учителям-предметникам можливості до постійного самоосвітнього розвитку у контексті проблеми "що вчити";

ефективно закривають потреби закладу щодо занурення учнів у проблеми вихованості та культурного розвитку;

отримують можливість реально впливати на контекст проблеми "як вчити" завдяки своїй "шарнірній" ролі між учителями та їхніми батьками, представниками ВНЗ, громадськості.

Моніторинговий ресурс навчальної роботи учнів

Навчальний рік складається із двох офіційних семестрів.

Радикальним аспектом інноваційної технології гімназії є виключно письмова форма атестації рівня компетентності учня з усіх предметів, а також формування семестрових оцінок винятково за підсумками комплексних тематичних атестацій, що застосовується з 1996 року.

З 1997 року започаткована системна робота учнів на накопичувальний бал у контексті самостійної їх роботи у присутності та при допомозі вчителя по розвитку їх понятійної здатності та напрацювання навичок застосування основ наук.

Здатність до самоосвіти добре напрацьовується через систему комплексно-тематичних домашніх робіт, що виконуються у супроводі вчителя. Відповідно до загального плану роботи гімназії контрольне домашнє тематичне завдання видається щомісяця, у п'ятницю після четвертої пари. Його треба виконати протягом одного дня, коли спеціально для цього проводяться спецкурси,індивідуально - групові консультації відповідно до розкладу.

Виконана домашня робота подається учнем на перевірку або відразу у суботу, або у понеділок до початку занять. Опісля цього, на першому ж занятті за розкладом учитель проводить аналіз її виконання через призму додаткового уточнення вибраних методів виконання завдань, а тільки потім по цій же темі виконується аудиторна тематична робота. При такій організації навчальної діяльності відчутний навчальний ефект одержують від стандартних властивостей феномена глибокого концентрованого занурення в тему. Для цього треба підбирати доступні, але вагомі за складністю завдання.

Аудиторна атестаційна робота проводиться по завершенню теми, після домашньої контрольної роботи, при цьому клас ділиться на групи. Кількість варіантів визначається вчителем. Зміст варіанта визначається завданнями різних рівнів складності. На цьому етапі головним є усунути найменші можливості учнів до списування.

Директорські атестаційні роботи виконуються в режимі атестаційно-підсумкової "сесії". Під час неї призупиняються поточні навчальні заняття, визначається перелік дисциплін, за якими проводяться письмові атестаційні роботи, складається спеціальний розклад.

Варіанти завдань готуються в день проведення роботи з використанням комп'ютерної й розмножувальної техніки. Конкретні завдання й питання вибираються із загального банку завдань комісією, призначеної наказом директора гімназії. Банк завдань, сформований відповідними кафедрами, зберігається на магнітних носіях і щорічно поповнюється й коректується.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Навчання мовної системи
Формуючись як особистість в оточенні сучасного багатомовного і міжкультурного простору, молодший школяр з достатнім розумінням сприймає інформацію про норми поведінки і культуру мовлення. Тому навчан ...

Сутність принципу наочності у навчанні молодших школярів
У початкових класах застосування наочності має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com