Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі

Педагогіка і освіта » Теоретичний аналіз світового досвіду профільної диференціації навчання » Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі

Сторінка 6

Другий, технологічний, аспект варіативності курсів за вибором передбачає застосування сучасних технологій, що містять більший обсяг ціннісного, діяльнісного, практичного, дослідно-експериментального, проблемного компонентів.

Прикладом сучасної всесвітньовідомої ефективної технології організації і проведення курсів за вибором є технологія ТОГІС (Технологія Освіти Глобального Інформаційного Співтовариства, автор-розробник - доктор педагогічних наук, професор В.В. Гузеєв). Цій технології властива відмова від акцента на передачу інформації. При цьому вчитель стає менеджером, консультантом у вирішенні складних питань у процесі діяльності за індивідуальною освітньою траєкторією. Таким чином, функції вчителя полягають у формулюванні мети, плануванні результатів, організації та управлінні діяльністю учнів, експертизі результатів навчання відповідно до запланованих. Домінуючим у цьому процесі є проблемний метод. Перевагою такої технології проведення курсів за вибором є самостійний пошук, відбір і аналіз інформації. Задачі ТОГІС розширюють спектр можливих проблем вибору, які є важливими в системі допрофільної підготовки. За цією технологією учні в ігровій формі, кожен індивідуально, за допомогою комп’ютерного моделювання оволодівають уміннями організовувати, планувати і виконувати самостійну пізнавальну діяльність.

Ця технологія може успішно застосовуватися для побудови як пробних, так і орієнтуючих курсів, вона дозволяє в межах одного профілю моделювати різні курси за вибором, індивідуалізувати допрофільну підготовку. Докладніше з технологією ТОГІС можна ознайомитись за роботами В.В. Гузеєва. Широке впровадження цієї технології обмежується недостатнім рівнем оволодіння вчителями комп’ютером, а також класноурочною системою, за якої вчитель за обмежений період уроку не може приділити багато часу на пошук учнями інформації.

Ефективною при засвоєнні елективних курсів може бути ігрова діяльність. Гра відноситься до інтерактивних методів, застосування яких сьогодні досить актуальне. У системі допрофільної підготовки педагогічна цінність ігрових технологій зумовлена тим, що у процесі ігрової діяльності дев’ятикласники непомітно для себе, часто мимовільно, навчаються різним видам діяльності щодо засвоєння змісту курсу. Гру доцільно використовувати, якщо до неї не треба довго готуватись, витрачати кошти, і якщо період гри нетривалий.

Третій аспект варіативності курсів за вибором - організаційний. Він зумовлений двома першими: змістовим і технологічним. Організаційна варіативність елективних курсів - одна з важливих умов ефективного функціонування всієї системи допрофільної підготовки. Школярі самостійно, грунтуючись на своїх профільних інтересах і нахилах, без тиску з боку вчителя вибирають той чи інший курс. За дослідженнями вчених, більшість школярів (80%) вибирають таку організацію курсів, за якої їх діяльність відбувається у формі навчальних практикумів, ігор та індивідуальних консультацій. Виконання повного обсягу завдань за елективний курс розглядається як результат профільних проб.

Отже, курси за вибором у системі допрофільної підготовки можуть і повинні бути різними за змістом, технологіями проведення і формами організації. Лише за таких умов вони можуть ефективно розв’язувати складні проблеми допрофільної підготовки, бо здатні задовольнити освітньо-профільні запити кожного учня основної школи.

Підводячи висновки проведеного дослідження, зауважимо, що суттєвою

проблемою організації допрофільної підготовки учнів є її навчально-методичне забезпечення. Це є однією з причин низької інформативності учнів та батьків про цілі до профільної підготовки, її початку, визначенню тривалості курсів за вибором, їх змісту та ін.

З точки зору Л. Липової, В. Малишевої, Т. Паламарчук практика роботи школи з питань організації профільного навчання свідчить про вірогідність її від педагогічної теорії. За результатами анкетування вчителів курсів підвищення кваліфікації, 74% вчителів усвідомлюють актуальність введення профільного навчання, проте лише 28% з них, на їхню думку, здатні працювати в профільній школі, а 90% не знають, якими новими вміннями має

володіти вчитель профільної школи. Тобто навіть за самооцінкою опитаних учителів загал їх не готовий до роботи в профільній школі. Потреба практики іноді випереджають теорію.

Як зазначалось, згідно з новими вимогами до вчителя в умовах профільного навчання відбуватиметься модернізація педагогічної освіти і підвищуватиметься кваліфікація педагогічних кадрів. Отож найближчими роками профільні предмети і спецкурси буде викладати чинний педагогічний склад школи. На жаль, спеціалістів-практиків у галузі профільного навчання бракує. Здебільшого роботу з підвищення кваліфікації педагогів виконують методисти районних відділів освіти, для яких проблеми профілізації є доволі

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Этапы становления технологического образования в России
Ручной труд изучается в общеобразовательных школах начиная с 60-х годов XIX века. Впервые ручной труд как учебный предмет стал преподаваться в школах Финляндии. В 1866 году ручной труд начал вводится ...

Типові помилки розумового виховання молодшого школяра в сім’ї
У людини як істоти суспільного мається своєрідна форма орієнтування - спрямованість на психічний вигляд іншої людини. Потреба "орієнтирів" в емоційному настрої інших людей і називається пот ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com