Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі

Педагогіка і освіта » Теоретичний аналіз світового досвіду профільної диференціації навчання » Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі

Сторінка 3

У системі допрофесійної підготовки необхідно максимально використосувати освітньо-профорієнтаційний потенціал регіону проживання учнів. Зокрема, варто у 5-8-х класах проводити якомога більше екскурсій з метою початкового ознайомлення учнів з професіями земляків, адже буває, що перше уявлення про професію залишає вплив на все життя. Важливою ланкою допрофесійної підготовки є керовані науковцями чи вчителями дослідницькі експедиції (археологічні розкопки, збирання фольклору у віддалених місцевостях тощо). Учні 7-8-х класів, особливо влітку під час канікул, із задоволенням записують у віддалених селах стародавні народні пісні, казки, думи. Вони досліджують різні аспекти сучасного села, в основному етнографічні, вивчають ментальність свого народу, побут, звичаї, професії селян. У процесі такої діяльності вони розширюють свій соціокультурний досвід, набувають додаткових знань з рідної мови, літератури, історії.

Місто, особливо велике, дає, на нашу думку, ще більші можливості для освітньо-професійної роботи. Відвідування науково-дослідних установ, музеїв, виставкових центрів, бібліотек, театрів, філармоній, ботанічних садів, зоопарків не лише призводить до збагачення внутрішнього змісту учня, а й ознайомлює його з різноманітними цікавими професіями. У місті учні мають можливість відвідувати гуртки в різноманітних позашкільних навчальних закладах (біостанції, станції юних техніків, палаци творчості, студії тощо), у яких є достатня навчально-матеріальна база для формування практичних умінь і навичок дитини, виконання дослідницьких робіт. Учителі у великих містах мають можливість проводити цікаві зустрічі з відомими політиками, науковою і творчою інтелігенцією, підписувати творчі угоди з науковими установами, вищими навчальними закладами, мистецькими школами щодо надання допомоги в організації творчої роботи учнів, кваліфікованих консультацій щодо певних професій.

Зазначені форми роботи в основній школі сприяють збагаченню знань, умінь, навичок учнів, допомагають профільному самовизначенню підлітків. Заслуговує на увагу інноваційний досвід побудови підліткової школи як “одиниці” експериментальної взаємодії підлітків і педагогів, як експериментальної норми підліткової освіти. Вона діє за принципом “навчальних ініціатив" і організується у вигляді “зустрічі з новим змістом”. До “навчальних ініціатив" учнів відносять дискусії, “логічний стілець" (логічне обгрунтування певного постулату чи припущення), “наукові статті”, “казки”, “п’єси”. Ці навчальні ініціативи виходять від учнів і виступають, за висловом дітей, як акти індивідуального дорослішання при зустрічі з новим змістом, адже їм завжди хочеться бути старшими. Учні з власної ініціативи шукають різні варіанти розв’язку навчальних проблем і життєвих ситуацій. Вони самі пропонують перейти від обговорення загадок природи до проведення дослідів. Із здивування перед “чудесами" природи починається інтерес дитини до природничих дисциплін. “Зустрічі з новим змістом" можуть носити випереджувальний характер. Такі зустрічі можна ефективно проводити у 7-8-х класах, коли учні тільки починають ознайомлюватись з основними природничими предметами. Відомо, що навчальні досягнення учнів з фізики і хімії низькі, навіть на репродуктивному рівні вони нижчі порівняно з іншими предметами. Одну з основних причин цього явища деякі вчені вбачають у невдалому виборі терміну вивчення цих предметів в основній школі [3, С.40]. Вони вважають, що він вибраний пізно, адже інтереси підлітка до 7-8-го класу вже починають формуватись навколо однієї із шкільних дисциплін, з основами якої учень ознайомлюється раніше. Отже, до 14 років учні повинні ознайомитись з усіма предметами навчального плану, щоб уже на рівні допрофільної підготовки вибір профілю був кваліфікованим і безпомилковим. Тож треба повернутись до концентричного принципу побудови програм навчальних курсів. Уже в 5-6-х класах доцільно проводити розвивальні курси пропедевтики предмета, головною метою якого є пізнавальний, творчий та емоційний розвиток.

У випадках, коли в школі під час формування класу відповідного профілю основна профільна дисципліна ще не вивчалась, ми проводили відповідний пропедевтичний курс. Наприклад, за рік до організації спеціалізованого класу хіміко-біологічного або хіміко-екологічного профілю учні вже в 7-му класі проходили 17-тигодинний пропедевтичний курс хімії за рахунок годин шкільного компонента (для довідки: за чинною програмою хімія вивчається з 8-го класу). Аналогічно перед організацією класу фізико-математичного профілю учням у 6-му класі (для довідки: фізика вивчається з 7-го класу) ми пропонували також аналогічний курс з фізики. Критеріями відбору змісту для подібних пропедевтичних курсів на допрофільному етапі основної школи стали:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Навчально-методичний комплекс вчителя світової літератури
"Освітня галузь "мови і літератури" має виняткове значення, оскільки саме через неї формуються світоглядні й ціннісні орієнтації особистості, її загальна культура, вміння спілкуватись ...

Розробка тестових завдань з дисципліни "Основи сільськогосподарської екології"
1. Штучна або змішана система рослинних, тваринних і мікробіологічних угрупувань з невираженим або відсутнім механізмом саморегулювання, проектна продуктивність яких підтримується за рахунок прямих і ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com