Розумове виховання як один із напрямків виховання

категоріальне - вміння об'єднувати поняття в класи і групи на підставі певних істотних ознак подібності;

теоретичне - здатність до засвоєння знань високого рівня узагальнення, розуміння наукових засад і принципів розвитку тих чи тих галузей знань, виявлення залежності та закономірності існуючих між явищами зв'язків;

індуктивне - рух думки від окремого до загального, від фактів до узагальнень, висновків;

дедуктивне - рух думки від загального до окремого;

алгоритмічне - неухильне дотримання інструкції, яка вказує строгу послідовність дій, що забезпечує отримання результату;

технічне - розуміння наукових засад і загальних принципів виробничих процесів;

репродуктивне - актуалізація засвоєних знань для розв'язання завдань відомого типу або виконання дій у знайомих умовах; продуктивне - самостійне вирішення людиною нових завдань на основі набутих знань, а також із використанням нових даних, способів і засобів, необхідних для їх вирішення;

системне - здатність виявляти зв'язки між науками, розуміти загальнонаукові закони, покладені в основу їх розвитку, мати загальні уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства.

Також розумове виховання передбачає вирішення таких завдань, як:

накопичення фонду знань як умови розумової діяльності;

оволодіння основними розумовими операціями;

формування інтелектуальних умінь, що характеризують розумову діяльність;

формування національної свідомості.

Тепер ми дамо визначення цих завдань.

1) Накопичення фонду знань – передбачає, перш за все, оволодіння конкретним навчальним матеріалом: фактами, термінологією, символами, іменами, назвами, датами, поняттями різного виду, зв’язками і залежностями, правилами, закономірностями, законами, формулами, теоріями…

2) Оволодіння основними розумовими операціями. До них належать:

аналіз – розумове розчленування цілого на частини або відокремлення окремих якостей цілого;

синтез – розумове об’єднання частин предметів або окремих сторін явищ, їх ознак, якостей;

порівняння – встановлення єдності та різниці між предметами або явищами за якою-небудь ознакою чи кількома ознаками, визначення в певній послідовності їх сутності;

класифікація (систематизація) – розподіл предметів або явищ за групами ознак в залежності від подібності або різниці між ними.

3) Формування інтелектуальних умінь. До них відносять навчальні уміння: загальні та самостійні, а також культуру розумової праці.

Загальні уміння використовуються під час вивчення будь-яких навчальних предметів, вони включають:

вміння читати;

слухати;

усно висловлювати свої думки;

писати;

працювати з книгою.

Спеціальні уміння необхідні для оволодіння знаннями в певній галузі. До спеціальних умінь можна віднести:

уміння читати ноти, карти, креслення;

математичні уміння з рахунку;

вміння слухати музикальні твори;

уміння записувати формули, нотні знаки;

уміння користуватися словниками, довідниками тощо.

До формування інтелектуальних умінь також відноситься культура розумової праці.

Культура розумової праці означає вміння раціонально використовувати режим розумової праці, точно і акуратно виконувати всі операції, підтримувати порядок на робочому місці і та ін. Вона передбачає і вироблення в учнів особливих якостей, необхідних для засвоєння знань у будь-якій галузі: вміння зосереджено й уважно працювати, долати труднощі; розвиток пам’яті та використання різних її видів – логічної, моторної та зорової; вести спостереження і нотатки; контролювати себе, застосовувати знання в інших умовах.

Наукові основи національної свідомості закладаються в процесі засвоєння школярами основних ідей народознавства.

Особливе значення для розумового виховання має формування наукового світогляду учнів. Науковий світогляд – це не тільки система поглядів на світ, що панує у даному суспільстві чи ідеологія данного классу, але й суб’єктивний стан індивідуума, що проявляється у його думках, почуттях, волі, діяльності. Науковому світогляді притаманні: правильне бачення минулого і сучасного (наукової картини світу), здатність передбачати розвиток подій і явищ суспільства та природи, гуманістичний характер.

Проаналізувавши основні складові розумового виховання можна побачити, що це досить складна і об’ємна категорія, вивчення якої включає в себе різні важливі аспекти, значущість яких має бути врахована при реалізації шляхів розумового виховання.

Нове про педагогіку:

Контроль сформованості вміння аудіювання
Склад операцій, на які розпадається сприйняття мовлення, що звучить, на різних етапах навчання в середній школі, неоднаковий і залежить від рівня сформованості вмінь аудіювання. Новачок, який починає ...

Технополіси
Для педагогічних систем розвинених країн характерна тенденція синтезу науки, освіти і виробництва через створення найбільших технополісів. Технополіси вражають своїми масштабами, науковим, освітнім і ...