категоріальне - вміння об'єднувати поняття в класи і групи на підставі певних істотних ознак подібності;
теоретичне - здатність до засвоєння знань високого рівня узагальнення, розуміння наукових засад і принципів розвитку тих чи тих галузей знань, виявлення залежності та закономірності існуючих між явищами зв'язків;
індуктивне - рух думки від окремого до загального, від фактів до узагальнень, висновків;
дедуктивне - рух думки від загального до окремого;
алгоритмічне - неухильне дотримання інструкції, яка вказує строгу послідовність дій, що забезпечує отримання результату;
технічне - розуміння наукових засад і загальних принципів виробничих процесів;
репродуктивне - актуалізація засвоєних знань для розв'язання завдань відомого типу або виконання дій у знайомих умовах; продуктивне - самостійне вирішення людиною нових завдань на основі набутих знань, а також із використанням нових даних, способів і засобів, необхідних для їх вирішення;
системне - здатність виявляти зв'язки між науками, розуміти загальнонаукові закони, покладені в основу їх розвитку, мати загальні уявлення про закономірності розвитку природи і суспільства.
Також розумове виховання передбачає вирішення таких завдань, як:
накопичення фонду знань як умови розумової діяльності;
оволодіння основними розумовими операціями;
формування інтелектуальних умінь, що характеризують розумову діяльність;
формування національної свідомості.
Тепер ми дамо визначення цих завдань.
1) Накопичення фонду знань – передбачає, перш за все, оволодіння конкретним навчальним матеріалом: фактами, термінологією, символами, іменами, назвами, датами, поняттями різного виду, зв’язками і залежностями, правилами, закономірностями, законами, формулами, теоріями…
2) Оволодіння основними розумовими операціями. До них належать:
аналіз – розумове розчленування цілого на частини або відокремлення окремих якостей цілого;
синтез – розумове об’єднання частин предметів або окремих сторін явищ, їх ознак, якостей;
порівняння – встановлення єдності та різниці між предметами або явищами за якою-небудь ознакою чи кількома ознаками, визначення в певній послідовності їх сутності;
класифікація (систематизація) – розподіл предметів або явищ за групами ознак в залежності від подібності або різниці між ними.
3) Формування інтелектуальних умінь. До них відносять навчальні уміння: загальні та самостійні, а також культуру розумової праці.
Загальні уміння використовуються під час вивчення будь-яких навчальних предметів, вони включають:
вміння читати;
слухати;
усно висловлювати свої думки;
писати;
працювати з книгою.
Спеціальні уміння необхідні для оволодіння знаннями в певній галузі. До спеціальних умінь можна віднести:
уміння читати ноти, карти, креслення;
математичні уміння з рахунку;
вміння слухати музикальні твори;
уміння записувати формули, нотні знаки;
уміння користуватися словниками, довідниками тощо.
До формування інтелектуальних умінь також відноситься культура розумової праці.
Культура розумової праці означає вміння раціонально використовувати режим розумової праці, точно і акуратно виконувати всі операції, підтримувати порядок на робочому місці і та ін. Вона передбачає і вироблення в учнів особливих якостей, необхідних для засвоєння знань у будь-якій галузі: вміння зосереджено й уважно працювати, долати труднощі; розвиток пам’яті та використання різних її видів – логічної, моторної та зорової; вести спостереження і нотатки; контролювати себе, застосовувати знання в інших умовах.
Наукові основи національної свідомості закладаються в процесі засвоєння школярами основних ідей народознавства.
Особливе значення для розумового виховання має формування наукового світогляду учнів. Науковий світогляд – це не тільки система поглядів на світ, що панує у даному суспільстві чи ідеологія данного классу, але й суб’єктивний стан індивідуума, що проявляється у його думках, почуттях, волі, діяльності. Науковому світогляді притаманні: правильне бачення минулого і сучасного (наукової картини світу), здатність передбачати розвиток подій і явищ суспільства та природи, гуманістичний характер.
Проаналізувавши основні складові розумового виховання можна побачити, що це досить складна і об’ємна категорія, вивчення якої включає в себе різні важливі аспекти, значущість яких має бути врахована при реалізації шляхів розумового виховання.
Нове про педагогіку:
Шкільні проблеми навчання письму ліворуких дітей
Відомо, що значна частина дітей, що приходять до першого класу, не підготовлені до письма, а це вже з перших днів навчання створює комплекс труднощів. У дітей нерідко дуже малий досвід виконання граф ...
Методика вивчення кутів у початкових класах
У процесі роботи над многокутниками учні дістають перші відомості про кути (кут утворюють дві сторони многокутника, що виходять з однієї його вершини), навчаються показувати кути многокутника. Далі п ...