Основними методичними рекомендаціями, які на нашу думку будуть оптимізувати процес організації здорового способу життя можуть бути наступні
3) розвивати готовність людини до вирішення проблем, у подоланні стресів;
4) налагоджувати зв’язок людей з системами, котрі забезпечують їх ресурсами, послугами та можливостями;
5) ефективно захищати найбільш незахищених членів суспільства;
6) сприяти ефективній і гуманній дії систем, що забезпечують людей послугами, ресурсами та можливостями;
7) активно брати участь у створенні нових, модифікованих систем послуг, ресурсів та можливостей, які є більш справедливими для клієнта;
8) оцінювати ефективність виконаної роботи;
9) постійно підвищувати кваліфікацію, розширюючи базу професійних знань, виконувати стандарти й етичні норми професії;
10) сприяти розширенню послуг даного соціального інституту
- створити умови для делегування самій молоді права пропагувати здоровий спосіб життя, сприяти запобіганню СНІДу, відмові від паління, звільненню від алкогольної та наркотичної залежності;
- підвищення потенціалу формування здорового способу життя молоді у середовищі організацій – партнерів проекту, окремих осіб - державних службовців, працівників соціальних служб, охорони здоров`я, освіти, фізичної культури, активістів недержавних організацій тощо, і поступово в усьому суспільстві.
усвідомлення цінності здоров’я (домінуючий у світогляді людини, духовний пріоритет і відповідна психічна установка);
відсутність шкідливих звичок, (тютюнової, алкогольної, наркотичної залежності, безладних, небезпечних статевих стосунків тощо);
доступ до раціонального харчування (в тому числі якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок);
покращені умови побуту (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності);
Покращені умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку);
рухова активність (використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень) .
1) ідентифікувати й оцінювати ситуацію в тих випадках, коли треба розпочати (або припинити), посилити, захистити, встановити стосунки між людьми і соціальними інститутами;
2) розробити план, який має базуватися на оцінці проблеми і вивчення визначеної мети та адекватного вибору, і забезпечити його виконання з метою поліпшення стану людини;
4. Формування певного стилю життєдіяльності молодої людини, зокрема, стосовно здоров`я – здорового способу життя.
5.поєднувати створення соціально-педагогічних умов для розвитку молодої людини та посилення в них соціального виховання.
Враховувати специфіку розвитку особистості у цьому віці, проблеми у соціальному становленні, а також засоби запобігання соціальних проблем, пов’язаних з ризиками поведінки та здоров’я.
6. володіти спеціальними знаннями: стан здоров’я і спосіб життя дітей та молоді у сучасних умовах, особливості формування соціальної політики суспільства перехідного періоду.
7. вдосконалення професійної майстерності соціальних педагогів відбувається під час відвідування ними семінарів, тренінгів, лекційних занять.
Наявність екстремальних, кризових умов життя і становлення молодого покоління ускладнюють процес його адаптації і соціалізації, що водночас потребує від соціальних педагогів і соціальних працівників оволодіння особливими професійними механізмами впливу соціально-педагогічної діяльності на особистість.
Нове про педагогіку:
Стан досліджуваної
проблеми в шкільній програмі, методичній та навчальній літературі
Тривалий час в методиці не розглядалося питання про те, як вчити молодших школярів з'єднувати речення у зв'язні висловлювання, дотримуючись мовних норм. Воно не розглядалось тому, що одиницею монолог ...
Корекційна спрямованість процесу навчання учнів з особливими потребами на уроках природознавства
Основним завданням уроків природознавства у допоміжній школі є вивчення природи як цілісного явища, взаємозв'язків між окремими його елементами. Навчання природознавства створює умови не лише для фор ...