Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків

Педагогіка і освіта » Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці » Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків

Сторінка 2

Рисунок 2.3 Хід процесу формування здорового способу життя

На кожній посаді соціальний педагог має змогу і повинен займатися питаннями формування здорового способу життя серед дітей та молоді згідно з його основних функцій і ролей.

Підсумовуючи проведений аналіз теорії щодо функціоналу соціальних педагогів та особливостей практики формування здорового способу життя, ми розробили загальну модель соціально-педагогічної діяльності соціального педагога саме у плані формування здорового способу життя підлітків (Рис.2.4.). При її розробці ми врахували три основних напрями стратегії формування здорового способу життя. Перший - основні заходи (політика сприяння здоровому способу життя), створення сприятливих умов (соціальні умови щодо можливостей здорового способу життя), переорієнтація охорони здоров'я (співпраця у плані профілактики та попередження шкідливих звичок), розвиток особистісних навичок здорового способу життя у підлітків.

Другий - соціально-педагогічна діяльність соціального педагога щодо формування здорового способу життя на конкретних робочих місцях.

Третій - безпосередня робота з самою особистістю та її найближчим оточенням - сім'єю і ровесниками.

Основними ж об’єктами соціально-педагогічної роботи спеціаліста щодо формування здорового способу життя підлітків, на нашу думку, є навчальні заклади різних типів (загальноосвітні школи, вищі навчальні заклади тощо) та позанавчальні заклади (соціальні служби для молоді, клуби за місцем проживання, громадські об'єднання тощо). Соціально-педагогічний вплив відбувається як під час групової роботи, так і у ході індивідуальної роботи.

Щоб дана модель спрацювала, спеціалісти повинні мати певну професійну компетентність, під якою ми розуміємо сформовану у процесі навчання та самоосвіти систему науково-практичних знань і вмінь, які впливають на якість вирішення професійних завдань, і розвинуті особистісно-професійні якості, що проявляються у діловому та партнерському спілкуванні з людьми при вирішенні їхніх життєвих проблем.

Ряд вчених (О.А.Дубасенюк, І.А.Зимняя, Л.І.Міщик, А.Й.Капська) вважають, що професіоналізм - це високий, стійкий рівень знань, умінь і навичок, які дозволяють досягати найбільшої ефективності у професійній діяльності. Це не тільки особливий розвиток здібностей, але й глибокі, широкі знання у тій галузі діяльності, в якій цей професіоналізм проявляється, а також нестандартне володіння вміннями, котрі необхідні для успішного виконання цієї діяльності.

Питання компетентності соціального педагога ще не вирішено остаточно, оскільки в Україні ще до сьогодні не розроблено Державного стандарту спеціаліста і стандарту його діяльності у соціально-педагогічній сфері. Скажімо, у США розроблено десять критеріїв компетентності соціального працівника загального профілю і види діяльності, які він повинен виконувати:

1) ідентифікувати й оцінювати ситуацію в тих випадках, коли треба розпочати (або припинити), посилити, захистити, встановити стосунки між людьми і соціальними інститутами;

2) розробити план, який має базуватися на оцінці проблеми і вивчення визначеної мети та адекватного вибору, і забезпечити його виконання з метою поліпшення стану людини;

3) розвивати готовність людини до вирішення проблем, у подоланні стресів;

4) налагоджувати зв’язок людей з системами, котрі забезпечують їх ресурсами, послугами та можливостями;

5) ефективно захищати найбільш незахищених членів суспільства;

6) сприяти ефективній і гуманній дії систем, що забезпечують людей послугами, ресурсами та можливостями;

7) активно брати участь у створенні нових, модифікованих систем послуг, ресурсів та можливостей, які є більш справедливими для клієнта;

8) оцінювати ефективність виконаної роботи;

9) постійно підвищувати кваліфікацію, розширюючи базу професійних знань, виконувати стандарти й етичні норми професії;

10) сприяти розширенню послуг даного соціального інституту .

Український науковець Міщик Л.І. розглядає професiйну готовність фахівця з соціальної роботи як систему, яка складається з чотирьох компонентiв:

мотивацiйна готовнiсть: свiтогляд i спрямованiсть, якi виражають потреби, iнтереси, iдеали, прагнення, морально-естетичнi якостi особистостi, що вiдповiдають обранiй професiйнiй дiяльностi;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Загальні основи уваги
Всі процеси пізнання, будь-то сприйняття або мислення, спрямовані на той або інший об'єкт, що у них відбивається: ми сприймаємо щось, думаємо, щось собі пригадуємо або уявляємо. Разом з тим сприймає ...

Земства та їх вплив на поширення освіти на території Поділля наприкінці ХІХ початку ХХ століття
У 60-ті роки XIX ст. в Російській Імперії почалися реформи, складовою яких була реорганізація місцевого управління. Згідно з Положенням про губернські та повітові земські установи від 1 січня 1864 р. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com