Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків

Педагогіка і освіта » Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці » Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків

Сторінка 2

Рисунок 2.3 Хід процесу формування здорового способу життя

На кожній посаді соціальний педагог має змогу і повинен займатися питаннями формування здорового способу життя серед дітей та молоді згідно з його основних функцій і ролей.

Підсумовуючи проведений аналіз теорії щодо функціоналу соціальних педагогів та особливостей практики формування здорового способу життя, ми розробили загальну модель соціально-педагогічної діяльності соціального педагога саме у плані формування здорового способу життя підлітків (Рис.2.4.). При її розробці ми врахували три основних напрями стратегії формування здорового способу життя. Перший - основні заходи (політика сприяння здоровому способу життя), створення сприятливих умов (соціальні умови щодо можливостей здорового способу життя), переорієнтація охорони здоров'я (співпраця у плані профілактики та попередження шкідливих звичок), розвиток особистісних навичок здорового способу життя у підлітків.

Другий - соціально-педагогічна діяльність соціального педагога щодо формування здорового способу життя на конкретних робочих місцях.

Третій - безпосередня робота з самою особистістю та її найближчим оточенням - сім'єю і ровесниками.

Основними ж об’єктами соціально-педагогічної роботи спеціаліста щодо формування здорового способу життя підлітків, на нашу думку, є навчальні заклади різних типів (загальноосвітні школи, вищі навчальні заклади тощо) та позанавчальні заклади (соціальні служби для молоді, клуби за місцем проживання, громадські об'єднання тощо). Соціально-педагогічний вплив відбувається як під час групової роботи, так і у ході індивідуальної роботи.

Щоб дана модель спрацювала, спеціалісти повинні мати певну професійну компетентність, під якою ми розуміємо сформовану у процесі навчання та самоосвіти систему науково-практичних знань і вмінь, які впливають на якість вирішення професійних завдань, і розвинуті особистісно-професійні якості, що проявляються у діловому та партнерському спілкуванні з людьми при вирішенні їхніх життєвих проблем.

Ряд вчених (О.А.Дубасенюк, І.А.Зимняя, Л.І.Міщик, А.Й.Капська) вважають, що професіоналізм - це високий, стійкий рівень знань, умінь і навичок, які дозволяють досягати найбільшої ефективності у професійній діяльності. Це не тільки особливий розвиток здібностей, але й глибокі, широкі знання у тій галузі діяльності, в якій цей професіоналізм проявляється, а також нестандартне володіння вміннями, котрі необхідні для успішного виконання цієї діяльності.

Питання компетентності соціального педагога ще не вирішено остаточно, оскільки в Україні ще до сьогодні не розроблено Державного стандарту спеціаліста і стандарту його діяльності у соціально-педагогічній сфері. Скажімо, у США розроблено десять критеріїв компетентності соціального працівника загального профілю і види діяльності, які він повинен виконувати:

1) ідентифікувати й оцінювати ситуацію в тих випадках, коли треба розпочати (або припинити), посилити, захистити, встановити стосунки між людьми і соціальними інститутами;

2) розробити план, який має базуватися на оцінці проблеми і вивчення визначеної мети та адекватного вибору, і забезпечити його виконання з метою поліпшення стану людини;

3) розвивати готовність людини до вирішення проблем, у подоланні стресів;

4) налагоджувати зв’язок людей з системами, котрі забезпечують їх ресурсами, послугами та можливостями;

5) ефективно захищати найбільш незахищених членів суспільства;

6) сприяти ефективній і гуманній дії систем, що забезпечують людей послугами, ресурсами та можливостями;

7) активно брати участь у створенні нових, модифікованих систем послуг, ресурсів та можливостей, які є більш справедливими для клієнта;

8) оцінювати ефективність виконаної роботи;

9) постійно підвищувати кваліфікацію, розширюючи базу професійних знань, виконувати стандарти й етичні норми професії;

10) сприяти розширенню послуг даного соціального інституту .

Український науковець Міщик Л.І. розглядає професiйну готовність фахівця з соціальної роботи як систему, яка складається з чотирьох компонентiв:

мотивацiйна готовнiсть: свiтогляд i спрямованiсть, якi виражають потреби, iнтереси, iдеали, прагнення, морально-естетичнi якостi особистостi, що вiдповiдають обранiй професiйнiй дiяльностi;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Актуальності та важливість теми професійного самовизначення
Для введення учнів в атмосферу вибору професії мною була зроблена коротка промова про актуальність цієї теми та важливість правильного вибору направлення професійної діяльності. Вибір професії передб ...

Форми правової свідомості
Узагальнивши дослідження, можна виділити такі форми правової свідомості, як індивідуальну, яка виражає ставлення конкретної людини до тих чи інших соціальних явищ, системи її поглядів, уявлень та пер ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com