Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків

Педагогіка і освіта » Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці » Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків

Сторінка 1

Діяльність соціального педагога щодо формування здорового способу життя дітей та молоді випливає з його основних професійних функцій:

соціально-педагогічна – надає допомогу в соціальній реабілітації всім підліткам і молоді, хто її потребує, виявляє інтереси і потреби людей в різних видах діяльності (культурно-дозвіллєва, спортивно-оздоровча та ін.), залучає до роботи різні установи, товариства, громадські організації тощо;

організаційна – проводить організаційну роботу щодо формування здорової життєдіяльності, залучає до такої роботи громадськість, державні структури, спрямовує їхню діяльність на надання різних видів соціальної допомоги, проводить різні заходи у цьому напрямі;

- профілактична – приводить в дію різні механізми (педагогічні, юридичні, психологічні, медичні) з метою попередження та подолання негативних явищ, організує надання допомоги тим, хто її потребує;

- комунікативна – встановлює контакт з особами, які потребують допомоги, оганізовує обмін інформацією, визначає єдину стратегію взаємодії, сприйняття та розуміння іншої людини як особистості;

- діагностична – соціальний педагог вивчає особливості сім'ї, групи молодих людей, особистості, ступінь і спрямованість впливу на них мікросередовища і визначає "соціальний діагноз";

- прогностична – прогнозує розвиток подій, процеси, які відбуваються в сім’ї, референтній групі, суспільстві і виробляє певні моделі соціальної поведінки особистості щодо формування здорового способу життя;

- соціально-медична – організовує роботу у плані профілактики здоров'я, сприяє оволодінню основами медичної допомоги, соціальній адаптації особистості;

- правозахисна – використовує закони і правові акти, спрямовані на надання необхідної допомоги та підтримки молодого населення, його захист від негативного впливу оточуючого середовища;

- психологічна – консультує з питань міжособистісних стосунків, сприяє соціальній адаптації особистості, надає допомогу у соціальній реабілітації.

Соціальні педагоги при виконанні своїх професійних функцій зайняті різними видами діяльності. В їхній роботі проявляються три основні аспекти соціально-педагогічної діяльності:

1) виховний – виступає в ролі вчителя, консультанта, експерта, соціальний педагог у таких випадках дає поради, навчає вмінням, встановлює зворотній зв'язок, застосовує рольові ігри як метод навчання;

2) фасилітативний – відіграє роль помічника або посередника у подоланні апатії або дезорганізації особистості, коли їй це важко зробити самій. Діяльність соціального педагога при такому підході спрямована на інтерпретацію поведінки, обговорення альтернативних напрямів діяльності та дій, роз'яснення ситуацій, підбадьорування та спрямування на мобілізацію внутрішніх ресурсів;

3) адвокативний – застосовується тоді, коли соціальний педагог виконує рольові функції адвоката від імені конкретної особи або групи людей, а також помічника тих людей, які виступають у ролі адвоката від свого особистого імені; такого роду діяльність спрямована на допомогу окремим людям у посилені аргументації, підборі документальних обґрунтувань при вирішенні певних проблем тощо.

Зважаючи на інтегрований, універсальний характер діяльності, можна визначити основні групи технологій: соціально-психологічні, соціально-медичні і соціально-педагогічні. Особливостями технології соціальної роботи є: динамічність (гнучкість), яка проявляється в постійній зміні змісту та форми роботи фахівця; неперервність, що визначається потребою постійної підтримки контакту; циклічність, тобто стереотипне, закономірне повторення етапів, стадій процесу в роботі; дискретність соціальної роботи як технологічного процесу, яка проявляється в нерівномірному ступені впливу на особистість на різних етапах діяльності.

Врахування технологій, що мають місце в соціально-педагогічній діяльності, допомагає помітно посилити можливості вирішення різних соціальних проблем, у тому числі й у процесі формування здорового способу життя дітей та молоді. Цей процес представлено на рисунку 2.5.

Включення молодої людини в систему життєдіяльності соціальних інститутів суспільства

Набуття та накопичення елементів соціального досвіду здорового способу життя (знань, умінь, навичок)

Поведінка особистості як результат набутого соціального досвіду щодо здорового способу життя

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Системи навчання ХХ століття
В Європі і США на початку XX ст. було апробовано багато систем навчання, спрямованих на забезпечення індивідуальної активної самостійної навчальної роботи школярів. Найбільш радикальною з них була си ...

Використання інноваційних методів навчання при вивченні теми "Вади розвитку"
Нині перед суспільством, освітянами стоїть завдання формування в молодих українців таких якостей, як: прагнення до навчання впродовж усього життя ; постійний пошук найкращих шляхів розв’язання життєв ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com