Науково-теоретичні засади формування здорового способу життя

Сторінка 3

У новій концепції здоров'я робоча група ВООЗ пропонує таке визначення цього поняття: "Здоров'я - це ступінь здатності індивіда чи групи, з одного боку, реалізувати свої прагнення і задовольняти потреби, а з другого змінювати середовище чи кооперуватися з ним. Тому здоров'я розглядається як ресурс, а не мета життя".

На сьогодні провідні вчені Г.Л. Апанасенко, Д.Д. Венедиктов, Д.А. Ізуткін, Ю.П. Лисицин, М. Лалонд, В.М. Пономаренко, Л. Піндер, Л.П. Сущенко наголошують на цілісний погляд на здоров’я, яке інтегрує чотири його складові: фізичну, психічну, духовну, соціальну.

Показниками фізичного здоров’я є індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, досконале (за нормою) фізіологічне функціонування організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівень фізичного розвитку органів і систем організму.

Показники психічного здоров’я – індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з цілей, потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, уявлень, почуттів тощо. Психічне здоров’я пов’язане з особливостями мислення, характеру, здібностей людини.

Показниками духовного здоров’я є духовний світ особистості, сприйняття духовної культури людства, освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду - все це обумовлює стан духовного здоров’я індивіда.

Соціальне здоров’я пов’язане з економічними чинниками, стосунками індивіда з структурними одиницями соціуму (сім’єю, організаціями), з якими створюються соціальні зв’язки: праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров’я, безпека існування тощо. В загальному вигляді соціальне здоров’я детерміноване характером і рівнем розвитку, які притаманні головним сферам суспільного життя в певному середовищі - економічній, політичній, соціальній, духовній. Ці складові тісно взаємопов’язані, вони в сукупності визначають стан здоров’я людини. В реальному житті майже завжди спостерігається інтегрований вплив цих складових.

Водночас представляє інтерес визначення здоров'я, яке сформулював Д.Д. Венедиктов, оскільки він розглядає здоров'я як системне поняття, яке носить інтегрований характер.

Тому здоров'я людини визначається ним як "динамічна рівновага організму з навколишнім середовищем, коли всі закладені в біологічній та соціальній сутності людини фізичні, духовні та інші здібності виявляються найбільш повно і гармонійно, всі життєво важливі підсистеми людського організму функціонують з максимально можливою інтенсивністю, а загальне поєднання підтримується на рівні, оптимальному для збереження цілісності організму, його працездатності, а також швидкої адаптації до природного й соціального середовища, що безперервно змінюється”. Виходячи із суті нашого дослідження, нам імпонує визначення здоров'я у словнику-довіднику для соціальних працівників та соціальних педагогів: "здоров'я - це стан організму, що характеризується його рівновагою з оточуючим середовищем та відсутністю яких-небудь хворобливих змін".

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Проблема навчання гри молодших школярів в баскетбол
Здавна освіта і виховання розглядалися в рамках теорії фізичного виховання як точки дотику між педагогікою і грою. Педагогіка пов'язує гру з процесом виховання, освіти, навчання, розвитку особистості ...

Трактування "нестандартних форм організації навчання" в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання
Підвищення якості знань школярів і стимулювання їхнього інтересу до навчання – важливі задачі удосконалювання процесу навчання, а в зв'язку зі стандартизацією освіти вони набувають особливої актуальн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com