Дидактичне обґрунтування підвищення ефективності застосування методів самостійного набуття знань

Педагогіка і освіта » Методика формування інтересу до навчання та самостійної роботи студентів з дисципліни "Лісництво" » Дидактичне обґрунтування підвищення ефективності застосування методів самостійного набуття знань

Сторінка 1

Процес організації пізнавальної діяльності учнів має досить сталу модель. Вона полягає у створенні для школяра проблемної ситуації, формулюванні необхідних для її розв'язання питань, у знаходженні відповідей на ці питання на основі самостійного пошуку, перевірці одержаних відповідей, на основі теоретичних або практичних знань та навичок, упорядкуванні знань й умінь та їх закріпленні. Такий хід процесу навчання-пізнання може змінюватись залежно від того, практичну чи теоретичну проблему він розв'язує і якими саме методами.

Як бачимо, під час організації пізнавальної діяльності студентів завжди поєднується декілька методів навчання. Тому коли мова йде про якийсь окремий в певний момент часу метод, то це означає, що він на цьому етапі домінує над іншими методами і має особливий вплив на хід цього етапу заняття. Проте ефективність застосування домінуючого методу значною мірою залежить від його оптимального поєднання з іншими методами та прийомами навчання. Під оптимальним поєднанням розуміють педагогічне рішення, що приймає викладач шляхом науково обгрунтованого вибору більш раціональних для даних умов методів з погляду на деякі визначені критерії. Одним з пріоритетних критеріїв в процесі активізації та організації самостійної навчальної діяльності студентів є необхідність врахування рівня навчальних можливостей студентів та особливостей їх індивідуальної пізнавальної діяльності.

В процесі самостійного набуття знань характерною особливістю мислення студентів є сполучення у певному співвідношенні його понятійних, практичних та наочно-образних компонентів. Вважається, що головну роль при цьому грає абстрактно-теоретичний вид мислення, який дозволяє на основі дедукції здійснювати узагальнення, самостійно одержувати знання про певні закономірності і застосовувати їх на практиці. Однак, як показали дослідження З.І. Калмикової, цей вид мислення відіграє важливу роль на першому та останньому етапах розв'язання нового завдання або проблеми, коли учень намагається застосувати вже знайомі йому способи дій та під час перевірки знайденого рішення, його усвідомлення і запам'ятовування. На етапі, коли йде пошук принципово нового рішення, головну роль відіграють інтуїтивно-практичні компоненти. Розв'язанню проблеми сприяють практичні дії, оперування образами, використання наочності, конкретних опор. Такими опорами можуть бути таблиці, схеми, графіки та інші види символічної наочності. Вони застосовуються для моделювання змісту проблем, що відтворюється у свідомості студента. Наведемо завдання, яке пропонується студентам з теми: "Ліс і світло".

Завдання: спробуйте за допомогою заданої формули відповідно до варіанту визначити енергетичний баланс:

abs - εσT4+C+LE+M = 0, де:

Qabs - сумарне випромінювання, що надходить у вигляді короткохвильової та довгохвильової радіації;

- ефективне випромінювання, яке залежить від абсолютної температури у четвертому ступені та від особливостей поверхні, що випромінює;

С - потік енергії, який залежить від конвекції і теплопровідності;

LE - потік енергії, що залежить від перетворення води (втрати на випаровування та надходження від конденсації);

М - метаболічні витрати організму, якими можна знехтувати.

В ході виконання цього завдання учні повинні пояснити значення наведених символів, вказати одиниці їх вимірювання та визначити взаємозалежність між ними. Розуміння цих схем дозволить студентам досить легко розв'язати ряд вправ на визначення, наприклад, потоку енергії. Оперування моделями дозволяє відкинути всі несуттєві ознаки предмета вивчення і залишити тільки ті, які він вважає важливими. Це полегшує пошук розв'язання проблеми. Поняття опір психології вважають відносним, воно може змінюватись і удосконалюватись із підвищенням рівня психічного розвитку дитини. Ті теоретичні знання, для засвоєння яких вимагалось застосування певних опор, з часом стають опорою для опанування нових знань більш високого рівня узагальнення. Вільне оперування образами та їх елементами дозволяє легше виявити зв'язки між умовними даними, виявити їх співвідношення, що має прискорити розв'язання завдання. Наочно-образне мислення дає цілісну картину, що віддзеркалює зміст завдання і забезпечує одночасне "бачення" всіх складових проблеми. Цьому ж може допомогти і включення до процесу навчання конкретно-практичних дій.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Види самостійних робіт
Самостійні роботи слід класифікувати за декількома дидактичними ознаками, що характеризують різні сторони однієї і тієї ж самостійної роботи. 1. Самостійні роботи розрізняються за їх дидактичною мето ...

Інтерактивне навчання як новітній підхід до організації навчального процесу в школі
Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивного уроку спробуємо з'ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняємо його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання. Вихо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com