Використання елементів краєзнавства на уроках в початковій школі

Педагогіка і освіта » Використання елементів краєзнавства на уроках в початковій школі

Сторінка 1

Національний характер, національна самосвідомість української молоді формується засобами сучасної системи освіти, яка повинна ґрунтуватися на народному виховному досвіді в поєднанні з сучасними досягненнями педагогічної науки та доцільному використанні світових тенденцій розвитку педагогіки. Від того, наскільки органічно будуть поєднуватися ці три аспекти у навчально-виховному процесі сучасної школи, залежить його ефективність.

За Державною національною програмою “Освіта” (“Україна ХХІ ст.”), національною Доктриною, Державним стандартом початкової загальної освіти важливим аспектом організації навчально-виховного процесу в сучасній школі є виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй.

Зміст навчання в початковій школі включає елементи краєзнавства, засвоєння яких створює умови для: інтелектуального, морального, соціального і фізичного розвитку молодших школярів; патріотичного виховання; формування екологічного світогляду учнів.

Краєзнавча діяльність загальноосвітньої школи та керівництво нею розглядаються у дослідженнях Л. Волкова, М. Костриця, В. Обозний. Вивчення рідного краю в початковій школі досліджують Т. Байбара, В. Ільченко, Т. Люріна, В. Молодиченко, Т. Олексенко.

Метою статті є визначення дидактичних умов використання елементів краєзнавства у навчально-виховному процесі початкової школи.

Формування національної самосвідомості дитини випадає на дошкільний та молодший шкільний вік, з участі дитини у сімейних звичаях та обрядах, із народної пісні, причетності до народної творчості. У цьому віці формується культ рідного дому, сім’ї, рідного міста чи села, що є основою щодо подальшого усвідомлення дитини себе як частини нації. Навчання в початковій школі має значний потенціал для застосування етнопедагогічних принципів, засобів, методів у навчально-виховному процесі.

Вивчення краєзнавства у початковій школі може бути ефективним за таких дидактичних умов:

Забезпечення інтеграції краєзнавчих відомостей з програмовим матеріалом освітніх галузей в початковій школі;

Добір краєзнавчого матеріалу з урахуванням вікових індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів;

Поєднання навчальної та позанавчальної діяльності у процесі вивчення краєзнавства.

Краєзнавча складова у змісті початкової освіти реалізується через ознайомлення учнів з основами наукового світогляду, різноманітними видами й жанрами художніх творів, вивчення рослинного і тваринного світу та сезонних змін в природі, традиціями й ремеслами українського народу тощо.

Аналіз програм і підручників для початкової школи переконує в тому, що різні напрями краєзнавства відображені у змісті навчальних галузей. Крім того, вважаємо доцільним доповнення навчального матеріалу краєзнавчими відомостями.

Краєзнавче вивчення рідного краю включає такі напрями: географічне, біологічне, етнографічне, літературно-мистецтвознавче, господарське, екологічне, історичне, музеєзнавство, організацію краєзнавчо-туристської діяльності .

Географічне краєзнавство на уроках у початковій школі здійснюється під час вивчення предмета “Я і Україна”. Зважаючи на те, що найдоступнішим для учнів початкових класів є матеріал місцевої природи, в основу вивчення природознавчого матеріалу покладено краєзнавчий принцип та принцип сезонності. До прикладу, під час уроків серед природи, передбачених курсом “Я і Україна. Довкілля” молодші школярі вивчають сезонні зміни у природі рідної місцевості, визначають характерні кліматичні умови, форми рельєфу земної поверхні, типи водойм, які зустрічаються на даній території.

Елементи біологічного краєзнавства також використовуються на уроках у початковій школі. Вчитель ознайомлює учнів з рослинним світом рідного краю, тваринами, які проживають у лісі, в полі, водоймах тощо. Наприклад, для розвитку зв’язного мовлення варто запропонувати учням описати квітково-декоративні рослини, птаха чи тварину, які характерні для цієї території і діти мають змогу спостерігати їх у природі. Крім того, цікаві відомості про рослин і тварин місцевості, легенди про їх походження активізують пізнавальну діяльність учнів. Такі історії доцільно використовувати на уроках позакласного читання, а також для виховних бесід на інших уроках.

Етнографічне краєзнавство – до такої діяльності варто залучати батьків молодших школярів, їхніх дідусів та бабусь, які можуть поділитися характерними для рідного міста чи села народними звичаями, традиціями.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Історія родинного виховання в Україні
Історія виховання у східних слов'ян сягає в глибоку давнину, у часи відокремлення слов'янської мовної сім'ї від загального індоєвропейського масиву. У V-VI ст. нашої ери завершилося розселення слов'я ...

Про деякі особливості методики навчання української мови як другої
Під час розробки методики навчання української мови, як державної у школах усіх національних спільнот, слід насамперед віднести вік учнів, тип школи, а також наявність або відсутність мовного середов ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com