Психологічне забезпечення діяльності педагога

Сторінка 1

На становлення педагога як професіонала впливає багато факторів: вік, педагогічний стаж й особливості професійно - педагогічної діяльності.

Особливо актуальним стає питання особистості вчителя, його професійної діяльності; вимог, що висуваються до нього.

Психологічний портрет будь - якого вчителя включає такі структурні компоненти:

індивідуальні якості людини, тобто її особливості як індивіда – темперамент, задатки та інше;

його особистісні якості, тобто його особливості як особистості – соціальної сутності людини;

комунікативні якості;

статусно- позиційні, тобто особливості становища, ролі, відносин у колективі;

діяльнісні (професійно - предметні);

зовнішньо поведінкові показники.

Всі особистісні якості вчителя мають професійну значущість. Професійно значущі якості особистості вчителя як характеристики інтелектуальної й емоційно - вольової сторін особистості істотно впливають на результат професійно - педагогічної діяльності і визначають індивідуальний стиль педагога. У психолого-педагогічній літературі виділяють такі якості особистості педагога:

Соціальна активність, готовність і здатність діяльно сприяти вирішенню суспільних проблем у сфері професійно - педагогічної діяльності;

Цілеспрямованість уміння направляти і використовувати всі якості своєї особистості на досягнення поставлених педагогічних задач.

Урівноваженість здатність контролювати свої вчинки в будь - яких педагогічних ситуаціях;

Бажання працювати зі школярами - одержання задоволення від спілкування з дітьми в ході навчальної виховного процесу;

Здатність не губитись в екстремальних ситуаціях – уміння оперативно приймати оптимальні педагогічні рішення і діяти відповідно до них;

Чарівність сплав духовності, привабливості та смаку;

Чесність щирість у спілкуванні, сумлінність у діяльності;

Справедливість-усвідомлення учителем власної приналежності до однієї епохи з учнями;

Гуманність прагнення й уміння надавати кваліфіковану педагогічну допомогу учням у їхньому особистісному розвитку;

Ерудиція широкий кругозір у поєднанні з глибинними знаннями в галузі предмета викладання;

Педагогічний такт – дотримання загальнолюдських норм спілкування і взаємодії з дітьми з урахуванням їхніх вікових та індивідуально-психологічних особливостей;

Толерантність –терплячість у роботі з дітьми;

Педагогічний оптимізм віра в учня та його здібності.

Здатність не губитися в екстремальних ситуаціях – уміння оперативно приймати оптимальні педагогічні рішення і діяти відповідно до них.

Як видно, перераховані якості особистості є обов’язковими в діяльності педагога, відсутність кожної з них унеможливлює педагогічну діяльність. Тому ці якості об’єднані в домінантну групу.

Можна також виділити якості особистості педагога, що не мають вирішального впливу на ефективність діяльності, однак сприяють її успішності.

Також виділяють якості особистості педагога, що знижують ефективність педагогічної діяльності. До негативних якостей належать: неврівноваженість, мстивість, зарозумілість, неорганізованість, упередженість. Дані якості об’єднані в групу негативних якостей.

Крім того, виділяють професійно - педагогічні якості особистості вчителя.

Так, А.М. Маркова до професійних якостей відносить: педагогічну ерудицію, педагогічне ціле покладання, педагогічне мислення, яке включає практичне і діагностичне мислення, педагогічну імпровізацію, педагогічну спостережливість, педагогічний оптимізм, педагогічну спритність, педагогічне передбачення.

Знання необхідних якостей особистості сучасного вчителя, їхньої ролі в педагогічній діяльності стимулює до удосконалення цих якостей у процесі своєї діяльності. Треба визначити, що на кожному етапі педагогічної діяльності є свої особливості.

Перші 5 років в школі - це час адаптації випускника Вузу до умов роботи школи. Молодий фахівець на початку педагогічної діяльності, як правило, достатньо знає, але мало вміє. У нього ще не сформовані професійно значущі якості. На цьому етапі молодий педагог зосереджений на собі, на своїх можливостях. До його достоїнств можна віднести те, що він відкритий сприйняттю нового в собі й в оточенні, однак він ще недостатньо самовизначився у професійному плані. Важливо, що період адаптації не супроводжується розчаруванням в обраній професії і конфліктами, спровокованими бажанням самоствердитися.

6-10 років роботи педагога супроводжуються активним становленням професійної діяльності і формуванням професійної позиції. Педагог удосконалює арсенал методів і прийомів навчання. Скорочується кількість конфліктів, пов’язаних з потребою педагога самоствердитися в очах колег та учнів. Підвищується професійна значущість учителя.

Для педагога зі стажем 11-15 років характерна „педагогічна криза”. Дана криза пояснюється тим, що існує протиріччя між бажанням щось змінити і власними можливостями педагога. У цей період учителі, як правило, виявляють велику цікавість до учнів, уміють побудувати спілкування з ними. У своєму спілкуванні, на відміну від молодих учителів, практично не застосовують погрози і покарання.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Класифікація методів навчання
Для вибору того чи іншого методу навчання зручно користуватись якоюсь класифікацією. В основу класифікації методів навчання можуть бути покладені різні підвалини. Єдиної класифікації методів навчання ...

Програмно-нормативне забезпечення методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку, яка спрямована на досягнення оздоровчого ефекту в учбовий процесі з фізичної культури
Експериментальний варіант методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, який спрямований на досягнення оздоровчого ефекту, в навчальному процесі передбачає дифе ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com