Структура методів самостійного набуття знань студентами

1) мотивація самостійної роботи (актуалізація необхідних знань, повідомлення теми і мети роботи, при можливості створення проблемної ситуації),

2) ознайомлення із завданнями, у випадку необхідності проводиться додатковий інструктаж,

3) самостійна робота з текстом,

4) оформлення результатів у письмовому вигляді або обговорення одержаних результатів в формі бесіди.

Складність структури цього методу визначається тим, що різні навчальні методи, наприклад пояснення або бесіда, стають у цьому випадку прийомами методу роботи з книгою.

Урізноманітненню самостійної роботи студентів з підручником сприяє застосування прийомів і методів унаочнення, зокрема методу ілюстрацій. В першу чергу це спостерігається у процесі викладання природничих дисциплін. Як свідчить досвід вчителів-практиків, застосування ілюстрованих посібників значно розширює можливості студентів для сприймання навчального матеріалу, підвищує міцність і усвідомлення знань. Особливістю наочних методів навчання є те, що вони обов'язково припускають певну міру поєднання з словесними методами. За допомогою слова викладач або керує процесом спостереження, або допомагає студентам усвідомити здобуту інформацію, доповнює її додатковими даними, які не відображені, допомагає, в разі необхідності, зробити висновки, узагальнити засвоєне.

Метод самостійної роботи з навчальним текстом дозволяє викладачу застосовувати такий прийом як диференційовані завдання, які саме і визначають рівень самостійної пізнавальної діяльності студентів. Автор розрізняє три основних типи таких завдань: інформаційно-пояснювальні, інформаційно-евристичні та проблемно-пошукові.

Сутність інформаційно-пояснювальних завдань полягає, перш за все, у наданні студенту інформації. При цьому вчитель може використовувати будь-які форми подання навчального матеріалу, однак головною рисою для всіх є репродуктивний рівень самостійної пізнавальної діяльності студентів, що забезпечується відповідно докладністю інструкцій про способи діяльності студента у запропонованих завданнях.

Наприклад, завдання з предмету Лісництво з теми: "Поновлення лісу", спрямовано на поетапне формування у студентів поняття про ліс та основні його властивості та значення.

Запам'ятайте: Поновлення лісу буває: природне - відбувається стихійно та штучне, яке здійснюється сівбою насіння або садінням молодих рослин.

Визначте, якими двома способами відбувається природне поновлення лісу.

Опишіть, які основні етапи має насіннєве поновлення лісу?

Інформаційно-пояснювальні методи самостійного набуття знань є достатньо економічними у часі й дозволяють студентам досить швидко засвоювати значний за обсягом навчальний матеріал. Під час виконання такої роботи з них розвивається увага, пам'ять, формуються шляхи здійснення розумових операцій та способів раціональної пізнавальної діяльності.

До творчих, або проблемно-пошукових методів самостійного набуття знань студентами відносимо дослідницькі завдання експериментально-дослідного та теоретичного характеру. Функції проблемно-пошукових методів спрямовані на формування рис творчої уваги студентів.

Для організації лабораторних робіт та різного виду дослідницьких робіт застосовуються експериментально-дослідні методи самостійного набуття знань. Виконання таких робіт здійснюється в індивідуальній або груповій формі. Викладач ставить перед студентами пізнавальне завдання, яке вони мають розв'язати по можливості самостійно, на основі лабораторного експерименту. Роль викладача полягає в контролі за діями студентів, наданні допомоги. Лабораторні роботи проводяться як в процесі вивчення нового матеріалу, виконуючи ілюстративну функцію, так і з метою узагальнення і систематизації знань, після вивчення теоретичного матеріалу. До структури експериментально-дослідних методів входять такі елементи, як: визначення проблеми, формування гіпотези, визначення способів її перевірки, етапів роботи, монтування приладів, проведення спостережень, фіксація результатів, висновки.

Нове про педагогіку:

Психологічна діагностика окремих пізнавальних процесів у підлітків з вадами розумового розвитку та визначення інтелектуальної шкали
Експериментальне дослідження здійснювалось протягом 2008-2009 року. Всього в ньому взяло участь 17 підлітків з особливими потребами навчально-реабілітаційного центру «Джерело» м. Львів віком від 12 д ...

Патріотизм, як інтегральна моральна якість
Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм. Патріотизм (грец. paths — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу. Патріотизм як моральна якість має інте ...