Структура методів самостійного набуття знань студентами

Сторінка 1

Метод навчання є складним педагогічним утворенням. Структура методів навчання залежить, з одного боку, від змісту навчального матеріалу, способів його засвоєння, дидактичних цілей заняття, матеріально-технічної бази навчального закладу, а з іншого - від особливостей віку студентів, їх підготовленості до навчання. Крім цього, у процесі формування структури методів необхідно одночасно враховувати зовнішні та внутрішні ознаки методів навчання.

Зовнішню сторону прояву методів, через яку викладач здійснює керівництво навчально-пізнавальною діяльністю студентів, можна спостерігати в ході навчального заняття. Вона змінюється залежно від того, з яким джерелом навчальної інформації працює студент. За цим показником розрізняють такі форми вияву методів самостійного набуття знань, як: робота з підручником, робочим зошитом, дидактичними посібниками, картками, додатковою літературою, ПЕОМ, відеоінформацією, експериментально-дослідні завдання, практичні завдання.

Щодо внутрішньої сторони прояву методів самостійного набуття знань, то вона насамперед визначається за рівнями пізнавальної самостійності студентів, що передбачаються в ході застосування певного методу. За цим показником в педагогіці виділяють п'ять груп методів навчання: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемне викладання, частково-пошукові та дослідницькі. Хоча, частіше за все, в шкільній практиці педагоги враховують таких три основні рівні: відтворюючий, частково-пошуковий і творчий.

Як видно з назв методів, прояв тільки однієї сторони методу не дає повної характеристики можливостей його застосування в навчально-виховному процесі. Протиріччя між зовнішнім та внутрішнім проявом методів можна вирішити шляхом включення показників рівневої диференціації в структуру різних груп методів. Це означає, що кожний метод, який застосовується викладачем для організації самостійної пізнавальної діяльності студентів має орієнтувати цю діяльність, відповідно до цілей навчального заняття, на певний рівень пізнавальної самостійності.

Врахування внутрішньої сторони прояву методів не тільки дозволяє визначити рівні творчої активності студентів та реалізувати дидактичні цілі заняття, а й за умови врахування індивідуальних особливостей студентів та їх відмінностей у навчанні, створюють можливості для диференціації навчального процесу.

З вище зазначеного можна зробити висновок про те, що ефективність процесу навчання взагалі, та організації самостійної пізнавальної діяльності студентів зокрема, залежить не тільки від вдалого вибору метода навчання, а й значною мірою, від внутрішньої структури цього методу, від умілого поєднання прийомів зовнішньої педагогічної діяльності викладача і внутрішньої пізнавальної діяльності студентів, тобто - від визначення раціональної структури методів. В зв'язку з цим доцільно розглянути структуру методів самостійного набуття знань в найбільш типових дидактичних ситуаціях.

Більш поширеним в педагогічній практиці методом самостійної роботи є робота студентів з навчальним підручником. Науковці відмічають, що взагалі деякі заняття з доступних для студентів тем раціонально проводити у вигляді самостійної роботи з підручником. Основна діяльність викладача при цьому - організаційна і контрольно-корекційна, а студентів - пізнавальна. В процесі сприймання студентами нового матеріалу, самостійні роботи за підручником мають на меті забезпечити студентів необхідною інформацією про предмети і явища, що вивчаються. В результаті первинного ознайомлення з новим текстом підручника студенти дізнаються про його основний зміст, про те, в якій послідовності розкривається об'єкт, які його властивості і призначення. В процесі подальшого вивчення на етапі розуміння і запам'ятовування, студенти виявляють поставлені в тексті проблеми і шляхи їх розв'язання. Після цього, за поданими педагогом завданнями, здійснюється диференціація і узагальнення знань. Структура роботи з книгою як методу може бути такою:

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Форми самостійної діяльності учнів
Фронтальна діяльність на уроці з точки зору участі в ній учнів може трактуватися лише як індивідуальна. Вимога включити до самостійної творчої діяльності всіх учнів одночасно передбачає пошук і впров ...

Класифікація та характеристика основних форм навчання
У сучасній дидактиці виділяють 4 форми організації навчальної діяльності: парна (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем); фронтальна (вчитель одночасно навчає весь клас); кооперативна (групова – в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com