Стосунки між учителем та учнями в процесі фізичного виховання

Педагогіка і освіта » Стосунки між учителем та учнями в процесі фізичного виховання

Сторінка 2

Саме бідність професійного репертуару молодого педагога почасти стає причиною формування авторитетної професійної позиції, а також ригідності – небажання і нездатності змінюватися, рости в особистісному та професійному плані.

Тому проблема гуманізації педагогічної діяльності повинна вирішуватись одночасно в двох напрямах:

формування в майбутніх учителів свідомо суб’єктної професійної позиції;

гуманізація цінностей та установок;

збагачення функціоналу вчителя.

Фактично мова йде про гуманізацію педагогічної свідомості.

Однак вирішення цієї проблеми стане можливим лише за умови реформування всієї системи педагогічної освіти. Сучасна система орієнтована на нормативну модель педагогічної діяльності. Відповідно до даної моделі центральна ланка діяльності педагога – це реалізація на практиці певної стандартної методики. Система навчання та практика в педагогічних вузах побудовані таким чином, що пріоритетне значення надається саме засвоєнню нормативних курсів (теорії та методики навчання, вікової та педагогічної психології…)

Тим часом щораз очевиднішою стає обмеженість та механістичність такої моделі, яка зводить діяльність учителя до виконання функціональної ролі. Нормативна модель педагогічної діяльності виявляється несумісною з вимогами гуманізації школи, забезпечення оптимальних умов для розвитку кожної дитини.

У наш час розумною альтернативою нормативній моделі педагогічної діяльності, згідно з якою центральною ланкою роботи вчителя як практико-орієнтованого спеціаліста є сам процес постійної модифікації нормативної програми відповідно до особливостей окремої дитини та групи дітей.

За такого підходу педагогічна діяльність повинна докорінно змінити свою структуру і максимально наблизитися до структури дослідницької діяльності.

Реалізація дослідницької моделі в педагогічній діяльності потребує, з одного боку, значного збагачення професійного репертуару молодого вчителя, а з іншого – гуманізації професійної свідомості педагогів, її переорієнтації на всебічного врахування природи дитини. Характерним стало вживання терміну «вчитель, що «самооновлюється». Саме постійна зміна вчителем самого себе на основі критичної рефлексії, яка переслідує кілька взаємно пов’язаних цілей:

по-перше, це формування інтегративних професійних умінь вищого рівня – аналітичних, діагностичних рефлексивних (загальним для всіх методик такого типу є акцент на розвиток професійної рефлексії на основі отримання від дитини зворотного зв’язку);

по-друге, не менш важливим завданням, є формування само сприйняття, позитивної Я – концепції в майбутнього вчителя, що пов’язана з не авторитарним професійним стилем.

Тож, узагальнюючи проблему формування педагогічної свідомості, зазначимо, що, окрім опори на загальнолюдські цінності та врахування індивідуально-психологічних особливостей дитини, йдеться про власне інструментальні засоби, що мають передумовою досконале володіння якнайщирішим методичним арсеналом, і, що найголовніше, вміння вільно ним оперувати, застосовуючи залежно від обставин чи нових завдань, що повсякчас виникають у навчально-виховному процесі. Така свідома методична гнучкість учителя засвідчує суб’єктність: не методика «володіє» вчителем, а вчитель – методикою.

Саме на це, як наставляв П.Ф. Лесгафт, і повинна бути спрямована підготовка вчителя фізичної культури.

«Головна відмінність будь-якого вчителя полягає в самостійності його діяльності, яку йому надає вища освіта своїм цілком вільним викладанням; тут молода людина мала можливість власною працею та перевіркою засвоїти головні засади прослуханого ним предмета, подумати над ним, розвинути свою думку та підготуватися власною роботою до самостійної діяльності!

Цим і відрізняється викладач фізичного виховання, він інших, своєю любов’ю, з якою він ставиться до тих, хто займається: цього ж ніяка методика дати не в змозі.»

Страницы: 1 2 

Нове про педагогіку:

Практичне застосування та корекційна спрямованість методики викладання української мови у допоміжній школі під час занять добукварного періоду
Розглянемо досвід проведення занять добукварного періоду. За програмою на нього відведено 64 години, але нами було проведено близько 90. Почали із формування навичок учбової діяльності. Тут досягли: ...

Опрацювання тексту на уроках розвитку зв’язного мовлення
Теоретичні знання про текст і його характерні ознаки повинні стати основою для створення власного тексту учнями початкової школи. Треба вчити дітей орієнтуватися в завданнях та умовах спілкування. Уч ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com