Види терапій, що можуть застосовуватися при корекції заїкання в дітей старшого дошкільного віку з розумовими вадами

Ритмотерапія — специфічні вправи під музику з використанням танцювальних рухів. Сприяють розвитку почуття ритму, впорядковують темп і ритм, знижують загальну скутість, напругу, формують плавність, пластичність рухів, уміння володіти своїм тілом.

Для дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, при проведенні занять з ритміки основна увага приділяється формуванню точності рухів, їхній якості. Діти старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, швидко виснажуються, тому виконувати рухи треба недовго.

Для дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, враховується наступне: необхідно будь-який рух розкласти на складові з обов'язковою їх демонстрацією; завдання ускладнюються протягом заняття, використовуються коментарі.

Динамотерапія — рухові вправи, спрямовані на загальне фізичне оздоровлення і корекцію порушень у руховій сфері.

Логоритмотерапія — система різноманітних вправ і ігор, в яких мова поєднується з рухом. Вони проводяться під музику або без неї, сприяють нормалізації загальної мовної моторики.

Широко використовуються різноманітні засоби логоритмотерапії — ігри, вправи, етюди для розвитку міміки й орального праксіса; зорової, слухової уваги і пам'яті; орієнтування в просторі; почуття ритму; вольових якостей; загальної і дрібної моторики, а також ігри зі співом, хороводи, ігри-драматизації.

Арттерапія — це використання різних видів театру для корекції мовлення і рухової сфери в дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, а також зняття хворобливої фіксації на дефекті. Арттерапія використовується як на логопедичних заняттях, так і в самостійній діяльності дітей. Спочатку діти грають у пальчиковий, площинний театр, театр бібабо і тд., а потім беруть участь у драматизаціях казок і літературних творів. Арттерапія представлена на всіх заняттях. Вона проводиться на кожному етапі роботи (пропедевтичний, період формування ситуативної мови, контекстної мови). З кожним етапом тексти ускладнюються за змістом, ускладнюються діалоги, покладаються монологи. Дітям пропонують у грі використовувати текст, який потрібно передати своїми словами. На етапі формування зв'язної контекстної мови з'являється більше можливостей для імпровізації — створення образів героїв через власну мову. На цьому етапі діти самі складають розповіді і казки з наступним їх обіграванням в інсценівках, разом з дорослими готують декорації. Це дає їм можливість відчути себе маленькими костюмерами, сценаристами, режисерами, акторами, декораторами, додає впевненість у своїх силах і здібностях, розвиває творчу самостійність.

Спектаклі показують у музичному залі для дітей старших груп дитячого садку. Мовна робота проводиться до спектаклю: на логопедичних заняттях діти знайомляться з текстом літературного твору, обіграють окремі фрагменти майбутнього спектаклю в різних видах театру.

Наприклад, перед показом спектаклю «Морозко» дітям можна запропонувати показати фрагмент зустрічі Рукодільниці і Морозка за допомогою настільного театру, а фрагмент зустрічі Ледарки і Морозка — театру іграшки. З педагогом на заняттях і в індивідуальній роботі діти шукають практичне рішення образа під музику. .

В результаті спільної роботи логопеда, музичного керівника, вихователя з фізичної культури і ритміки буде можливою участь дітей у великих спектаклях: вони вільно володіють діалогом і монологом, артистично і виразно рухаються, танцюють, грають на дитячих музичних інструментах. Різні види театру дозволяють вирішувати різні корекційні задачі: формування просодичної сторони мови, фонетичного ладу мови, лексико-граматичної сторони мови, зв'язкової контекстної мови без заїкання.

Нове про педагогіку:

Еколого-виховний компонент в роботі шкільних лісництв
Слід зазначити, що теорія шкільної та позашкільної екологічної освіти завдяки працям цих авторів у 80-х роках вийшла на якісно новий рівень. Були сформульовані і науково обґрунтовані основні принципи ...

Розвиток пізнавальних інтересів школярів в позаурочній діяльності
Навчальна екскурсія (лат. excursio — прогулянка) — форма організації педагогічного процесу, спрямована на вивчення учнями поза межами школи і під керівництвом учителя явищ, процесів через безпосередн ...