Види терапій, що можуть застосовуватися при корекції заїкання в дітей старшого дошкільного віку з розумовими вадами

Ритмотерапія — специфічні вправи під музику з використанням танцювальних рухів. Сприяють розвитку почуття ритму, впорядковують темп і ритм, знижують загальну скутість, напругу, формують плавність, пластичність рухів, уміння володіти своїм тілом.

Для дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, при проведенні занять з ритміки основна увага приділяється формуванню точності рухів, їхній якості. Діти старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, швидко виснажуються, тому виконувати рухи треба недовго.

Для дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, враховується наступне: необхідно будь-який рух розкласти на складові з обов'язковою їх демонстрацією; завдання ускладнюються протягом заняття, використовуються коментарі.

Динамотерапія — рухові вправи, спрямовані на загальне фізичне оздоровлення і корекцію порушень у руховій сфері.

Логоритмотерапія — система різноманітних вправ і ігор, в яких мова поєднується з рухом. Вони проводяться під музику або без неї, сприяють нормалізації загальної мовної моторики.

Широко використовуються різноманітні засоби логоритмотерапії — ігри, вправи, етюди для розвитку міміки й орального праксіса; зорової, слухової уваги і пам'яті; орієнтування в просторі; почуття ритму; вольових якостей; загальної і дрібної моторики, а також ігри зі співом, хороводи, ігри-драматизації.

Арттерапія — це використання різних видів театру для корекції мовлення і рухової сфери в дітей старшого віку з розумовими вадами, що заїкаються, а також зняття хворобливої фіксації на дефекті. Арттерапія використовується як на логопедичних заняттях, так і в самостійній діяльності дітей. Спочатку діти грають у пальчиковий, площинний театр, театр бібабо і тд., а потім беруть участь у драматизаціях казок і літературних творів. Арттерапія представлена на всіх заняттях. Вона проводиться на кожному етапі роботи (пропедевтичний, період формування ситуативної мови, контекстної мови). З кожним етапом тексти ускладнюються за змістом, ускладнюються діалоги, покладаються монологи. Дітям пропонують у грі використовувати текст, який потрібно передати своїми словами. На етапі формування зв'язної контекстної мови з'являється більше можливостей для імпровізації — створення образів героїв через власну мову. На цьому етапі діти самі складають розповіді і казки з наступним їх обіграванням в інсценівках, разом з дорослими готують декорації. Це дає їм можливість відчути себе маленькими костюмерами, сценаристами, режисерами, акторами, декораторами, додає впевненість у своїх силах і здібностях, розвиває творчу самостійність.

Спектаклі показують у музичному залі для дітей старших груп дитячого садку. Мовна робота проводиться до спектаклю: на логопедичних заняттях діти знайомляться з текстом літературного твору, обіграють окремі фрагменти майбутнього спектаклю в різних видах театру.

Наприклад, перед показом спектаклю «Морозко» дітям можна запропонувати показати фрагмент зустрічі Рукодільниці і Морозка за допомогою настільного театру, а фрагмент зустрічі Ледарки і Морозка — театру іграшки. З педагогом на заняттях і в індивідуальній роботі діти шукають практичне рішення образа під музику. .

В результаті спільної роботи логопеда, музичного керівника, вихователя з фізичної культури і ритміки буде можливою участь дітей у великих спектаклях: вони вільно володіють діалогом і монологом, артистично і виразно рухаються, танцюють, грають на дитячих музичних інструментах. Різні види театру дозволяють вирішувати різні корекційні задачі: формування просодичної сторони мови, фонетичного ладу мови, лексико-граматичної сторони мови, зв'язкової контекстної мови без заїкання.

Нове про педагогіку:

Результати перевірки ефективності застосування експериментальної методики підготовки студентських баскетбольних команд
Проведене дослідження переконливо показало доцільність застосування комплексної методики підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів. Про це свідчать результати порівняльного аналізу по ...

Содержание технологического образования школьников
Программа учебного предмета - один из основных учебно-программных документов, определяющих содержание обучения учащихся. Перечень формируемых при изучении учебного предмета знаний и умений конкретизи ...