Особливості корекції заїкання у дітей старшого дошкільного віку з розумовими вадами

Педагогіка і освіта » Корекція заїкання у дітей старшого дошкільного віку з розумовими вадами » Особливості корекції заїкання у дітей старшого дошкільного віку з розумовими вадами

Сторінка 3

Для переходу до вправляння в активному самостійному мовленні без заїкання необхідно сформувати у дітей старшого дошкільного віку чіткі знання не лише про основні кольори (розуміння, розпізнання, називання), але й про деякі геометричні форми (круг, квадрат, прямокутник, трикутник), про предмети, з якими доведеться зустрітись на заняттях (овочі, фрукти, гриби, дерева), їх характерні ознаки (круглий, овальний, великий, довгий, солоний тощо), а також уявлення про ті дії, які виконуються з цими предметами.

Особливі труднощі на початку навчання викликають у дітей з розумовими вадами, які заїкаються, вправляння в активному використанні дієслів з префіксами. Відмічено, що діти порівняно легко користуються такими дієсловами, як «жовтіють», «падає», але зовсім не використовують похідні від них: «пожовкло», «опало», а також близькі за значенням: «облітає», «осипається» (листя).

Щоб ввести в активне мовлення дітей нові слова, проводилась тривала систематична робота: прослуховування моделей мовлення і активне вживання засвоєних слів у власному мовленні без заїкання. Слова повторюються вихователем (логопедом) на всіх заняттях, для швидшого засвоєння слів. Досвід показує, що діти, які заїкаються (з відхиленням в розумовому розвитку), можуть приступати до вправляння в активному мовленні без заїкання тільки після твердого засвоєння слів. А для цього потрібно їх багаторазове повторення протягом тривалого періоду. Якщо ж слово засвоєне недостатньо міцно, то вимова його викликає заїкання.

Активізація самостійного мовлення без заїкання починається з однослівних відповідей, які прирівнюються до речень. Щоб дитина могла відповідати без заїкання, потрібно задавати їй конкретні запитання, які або відносяться до наочного матеріалу, або опираються на чіткі уявлення про предмет.

В міру накопичення слів, які даються відразу ж після прослуховування в різних варіантах (повна і зменшувально-пестлива форма, вживання в різних відмінках, числах, узгодження слів в роді, числі, відмінку, з запитальним словом чи в словосполученні тощо), діти починають правильно користуватись в однослівних відповідях і їх граматичними формами. Наприклад: «Що ти малюєш?» — «Листок»; «Чим малюєш?» — «Олівцем»; «Яким олівцем?» — «Жовтим»; «Значить, яким у тебе буде листок?» — «Жовтим»; «А у тебе, Сашко?» — «Червоний».

Ставлячи запитання таким чином, педагог одночасно вирішує два завдання:

1. Вправляє дітей в однослівних відповідях з метою усунення заїкання.

2. Вправляє у вживанні доступних їм граматичних форм з метою корекції розумових вад.

Увагу педагога в даному випадку повинен привернути той факт, що, хоч дитина старшого дошкільного віку дає однослівну відповідь, вона орієнтується на запитання і головним чином на слово, з яким узгоджується її відповідь. Тому відбувається вправляння дитини у вживанні правильних граматичних форм. У зв'язку з цим дуже важливо задавати однакові запитання дітям, зображуючи листя різного кольору, щоб кожна дитина могла назвати слово в потрібній граматичній формі й разом з тим не повторила назву кольору, сказаного товаришем.

По мірі оволодіння самостійним мовленням без заїкання діти переходять від однослівних відповідей до фразових. При цьому використання мовлення логопеда як зразка залишається основним методичним прийомом.

Щоб забезпечити міцне засвоєння нових слів і активне користування ними, вибрану тему потрібно повторювати на різноманітних за діяльністю практичних заняттях.

На наступному етапі навчання діти вчаться складати розповіді. Тут також діє основний принцип нашої роботи — сприймання зразка і вправляння в активному мовленні.

Педагог звертає увагу дітей на зміст розповіді й порядок її викладу, пояснює, як можна змінити деякі слова, щоб не було повторів.

На всіх етапах навчання необхідно прагнути до того, щоб мовлення дітей було природним, а не механічним. Це забезпечує осмислене засвоєння нових слів, правильне вживання граматичних форм і усунення заїкання.

Страницы: 1 2 3 

Нове про педагогіку:

Гнучке навчання як поступовий перехід до дистанційного навчання
В умовах зростання кількості охочих здобути освіту чи перекваліфікуватися без відриву від виробництва більш перспективним автор вважає гнучке навчання, як поєднання традиційного із сучасними технолог ...

Особливості професійної діяльності педагога
Професійна діяльність педагога є дуже складною: як за своїм змістом, так і за своєю формою. Педагогічна діяльність - особливий вид суспільно корисної діяльності людей, свідомо спрямованої на підготов ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com