Особливості методики тестування

Прийнято такий розподіл оцінок (хоча можливі варіанти): отримання учнем у процесі тестування від 100 до 90 % від максимальної кількості балів відповідає високому рівню; від 89 до 60 % — достатньому; від 59 до 30 % — середньому; від 29 % та нижче — початковому.

7. Найбільші можливості для аналізу якості знань та вмінь учнів дає тест-карта, укладена з використанням різних типів тестових завдань. Бажано, щоб ці типи тестових завдань повторювались у тестах з кожного розділу програми та розташовувались по висхідній.

Види тестів

1) Альтернативний тест - найпростіший у розв'язанні. У ньому запропоноване запитання передбачає 4 — 5 варіантів відповідей, серед яких лише один — правильний. При цьому чим більше варіантів відповідей, тим менша можливість вгадування відповіді. Наприклад, якщо запропоновано всього 2 варіанти відповіді, можливість вгадування досягає 48,7 %. Альтернативний тест необхідно добирати для таких завдань, які виключають варіанти різного тлумачення правильної відповіді.

Наприклад:

«Діалог — це .». Варіанти відповіді:

а) заключна частина твору;

б) розмова 2-х або кількох осіб (1 бал);

в) висловлювання однієї особи;

г) вступна частина твору, яка передує основній дії твору.

Альтернативний тест може бути складено не лише для перевірки повноти знань. З метою пе­ревірки глибини знань можна запропонувати наступний тест:

«Із перелічених нижче формулювань виберіть те, яке найточніше характеризує . (речення, іменник, частку тощо).»

Наведені при цьому характеристики містять: надлишкову інформацію, недостатню інформацію, помилкове судження та правильну відповідь.

Слід зазначити, що тести централізованого тестування представлені лише альтернативними типами тестових завдань.

2) Вибірковий, або варіативний, тест. Зазвичай не викликає в учнів особливих труднощів. Передбачає 10 — 12 варіантів відповідей на тестове завдання, з яких 6 — 8 відповідей правильні. За вибірковими тестами перевіряють передусім повноту знань класифікації того чи іншого явища (класифікація частин мови, художніх засобів тощо).

Наприклад:

«Визначте рядок, у якому лише частки». Далі під літерами а), б),

в), г) . перелічено низку частин мови, серед яких 6 — 8 часток.

Варіативний тест дає можливість одночасно перевіряти й глибину знань учнів.

Наприклад:

«З поданих пар словосполучень виберіть ті, в яких є пасивні дієприкметники.»

Такий текст передбачає не тільки знання учнями дієприкметників, а й їхніх розрядів (активні, пасивні). Кількість балів за такий текст зазвичай відповідає числу правильних варіантів відповіді. Кожна помилка віднімає з суми балів 1 бал.

3) Послідовний, або порядковий, тест дає можливість перевірити знання учнем послідовності того чи іншого мовного або літературного процесів. У варіантах відповіді на таке тестове завдання відсутні неправильні відповіді, необхідно розташувати у правильній послідовності запропоновані у невпорядкованому вигляді поняття, слова, визначення.

Наприклад:

«Проставте у правильній пос­лідовності основні елементи сюжету:

а) зав’язка;

б) кульмінація;

в) експозиція;

г) розв'язка;

ї) розвиток дії.»

4) Конструктивний тест (або тест-доповнення).

Таке завдання передбачає заповнення учнем у тексті, що описує те чи інше явище, пропущених слів, які мають визначальне значення для даного тексту. Над пропущеними словами слід ставити послідовно цифри — 1,2,3 тощо, а після опису під буквеною нумерацією а), б), в) тощо. У невпорядкованому вигляді дано ключові слова таким чином, щоб у контрольній картці учень проставив цифри та відповідні № літери з ключового ряду. Кількість балів у цьому тесті дорівнює кількості доповнень та за кожну помилку знімають 1 бал.

Нове про педагогіку:

Способи організації самостійної роботи в малокомплектній школі та перевірка їх ефективності
Самостійна робота на уроці – органічна частина навчального процесу. Тому методика її проведення визначається специфічними особливостями кожного предмета, змістом теми, рівнем підготовленості учнів. П ...

Соціально-педагогічна робота із соціалізації дітей "групи ризику" у загальноосвітній установі
Керуючись засадами державної політики в галузі освіти, які викладені в Законі України про утворення, а зокрема, принципом загальнодоступності утворення, адаптивності системи утворення до рівнів і осо ...