Програма корекції лексико-граматичної сторони мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ

Продовжувати вчити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування (з підрядними означальними сполучниками).

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення, застосовуючи єднальні сполучники (ситуації “писемного мовлення”, “розмитого листа” тощо). Учити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування (з підрядними з’ясувальними сполучниками). Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з протиставними сполучниками а, але, та (але), зате, проте, застосовувати в мовленні допустові прийменники незважаючи на, попри, всупереч, наперекір.

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення, застосовуючи єднальні й протиставні сполучники (і, а, але тощо). Учити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування з підрядними обставинними сполучниками: причини (бо, через те що, тому що, завдяки тому що, у зв’язку з тим що, оскільки), порівняльними (як, мов, наче, неначе, ніби, нібито, начебто); застосовувати в мовленні означальні прийменники мети: для, на, за, задля, заради.

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення зі складнопідрядними реченнями і сполучниками: часу (ледве, тільки, щойно як, як тільки, після того як), мети (щоб, аби, для того щоб, щоби); застосовувати в мовленні причинні прийменники через, від (од), завдяки, у зв’язку, з нагоди.

Продовжувати вчити дітей застосовувати правильний порядок слів у реченні, узгоджуючи слова. Учити використовувати складносурядні речення (зі сполучниками сурядності – єднальними, розділовими, протиставними). Учити складати складнопідрядні речення зі сполучниками: умови (якби, якщо, коли б, аби як, як тільки), допустовими (хоч, дарма що, хоч ., але, незважаючи на те, що); застосовувати в мовленні часові прийменники впродовж, з, до, після, перед.

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме і непряме мовлення, застосовуючи складнопідрядні речення з протиставними сполучниками але, та, проте, зате, однак.

Вправляти дітей у складанні складнопідрядних речень зі сполучниками причини, часу, мети тощо; застосовувати в мовленні прийменники попід, поза, з-під тощо. Продовжувати формувати в дітей елементарні знання про речення, його структуру, вміння правильно застосовувати протиставні й розділові сполучники у складносурядних реченнях.

Розвивати інтонаційний синтаксис – уміння будувати і вимовляти різні типи речень.

Розвиток зв’язного мовлення

Під час переказу літературних творів (казки або розповіді) учити дітей зв’язно, послідовно і виразно відтворювати готовий текст без допомоги дорослого; інтонаційно передавати діалог діючих осіб, давати характеристику персонажам.

Учити дітей самостійно складати описову або оповідальну розповідь за змістом картини із вказівкою міста і часу дії; учити придумувати місце і час події, що передували зображуваному або сталися пізніше.

Учити дітей розповідати за серією сюжетних картин; формувати вміння розвивати сюжетну лінію, придумувати назву розповіді відповідно до змісту, поєднувати окремі речення і частини висловлювання в оповідальний текст.

Учити дітей складати розповіді (казки) про іграшки (або набір іграшок), дотримуючись композиції тексту і виразності мовлення.

Учити дітей самостійно добирати персонажів (або наскрізних героїв) для складання описів, давати героям характеристику, використовуючи різні синтаксичні конструкції.

Нове про педагогіку:

Стан здійснення родинного виховання в гімназії
Ефективність родинного виховання залежить від багатьох факторів: цілеспрямованої діяльності педагогів на формування педагогічної культури сім’ї, єдності педагогічного впливу школи і родини у вихованн ...

Характерні ознаки та показники педагогічного мислення
Ознаками практичного мислення викладача є: - вміння швидко (інколи негайно) прийняти оптимальне практичне рішення для розв'язання певної ситуації; - невідривність практичних рішень від їх виконання ( ...