Мета, завдання та методи експериментального дослідження

визначення критеріїв і показників розвитку лексичної та граматичної складових мовлення дітей.

Проведений теоретичний аналіз проблеми (див. Розділ 1) дозволив визначити вимоги до мовленнєвого розвитку дітей із ЗНМ та критерії.

Термін “критерії” у нашому розумінні –– це міра для оцінювання зрушень, що відбулися у розвитку складових усного мовлення в результаті формування особистості, або умов, за яких гіпотеза може чи не може відповідати даним експерименту.

Критерії мають допомогти з’ясувати найсуттєвіші зміни, що сталися у дітей у процесі корекції усного мовлення у порівнянні з їх попереднім станом, що виявить якісні зміни в результаті логопедичного впливу.

Критеріями лексичної складової у дітей із ЗНМ ІІІ рівня визначили:

перший — здатність до формування різних лексичних узагальнень. Показниками названого критерію виступають вживані узагальнюючі слова.

другий — володіння формулами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації (привітання, прощавання, знайомство, вибачення, подяка, прохання, зустріч, комплімент та ін.). Показниками названого критерію виступають: здатність обмінюватися думками, повідомленнями.

третій — продуктивність використання дитиною лексичних одиниць мовлення (швидка та точна актуалізація лексем у ході сприймання та утворення мовленнєвих зв’язків). Показниками названого критерію виступають вживані частини мови.

Критеріями граматичної складової у дітей із ЗНМ ІІІ рівня визначили:

перший — здатність до словозмін, що виражають числові, родові, часові, відмінкові відношення. Показниками названого критерію виступають практичні операції з морфемами, вміння змінювати граматичні форми слів, розуміти їх значення, правильно узгоджувати слова в словосполученнях і реченнях.

другий — здатність до словотвору. Показниками названого критерію виступають практичні вміння змінювати граматичні форми слів, розуміти їх значення.

третій — здатність до використання синтаксичної складової мовлення. Показниками названого критерію виступають практичні вміння формування різних типів синтаксичних конструкцій на рівні речення: простого непоширеного, простого поширеного.

Під показниками розуміємо кількісну характеристику окремих виявів порушень лексичної та граматичної складової мовлення у єдності з їх якісною визначеністю. Зведені показники розвитку мовлення, окремі його компоненти необхідно об’єднати в певну систему, на основі якої можна скласти думку про якісні зміни у формуванні лексико-граматичної сторони мовлення. Саме показники дають змогу виявити ефективність корекції мовлення.

Для реалізації завдань констатувального експерименту були використані визначені критерії та їх показники. Дослідження рівня розвитку лексико-граматичної сторони мовлення відбувалося за допомогою серії традиційних, загальноприйнятих завдань, за результатами виконання яких було зібрано інформацію про рівні вираженості показників. Визначення показників першого критерію проводилося шляхом використання загальноприйнятих і адаптованих діагностичних методик опанування дітьми лексичною та граматичною сторонами мовлення.

Методикою передбачено ведення бесід і розмов відповідно визначених завдань; розпитування. Обстеження проходило у такий спосіб: основними методами дослідження було пряме й опосередковане спостереження за мовленням дітей, опитування логопеда, вихователя та батьків. Отримані в процесі діагностування дані про стан мовлення заносилися в логопедичну картку обстеження.

Дослідження показало, що більшість дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ мають труднощі в оволодіння словниковим запасом й граматичною будовою мовлення. Для зручності виведення кількісної характеристики виконання кожного завдання була використана трибальна система оцінювання.

Аналізуючи психолого-педагогічну літературу з проблеми формування усного мовлення, ми дійшли висновку, що рівень розвитку словникового запасу та граматичної будови мовлення визначається в залежності від активності та самостійності виконання завдань.

Відтак, у залежності від правильності і самостійності оцінювалося виконання завдань за трьома рівнями:

високий рівень (від 2 до 3 балів) — виконує всі завдання правильно;

Нове про педагогіку:

Пам¢ятка “Як писати відгук на художньо-історичну книгу”
Відгук повинен містити характеристику усіх розділів книги. В ньому відображається працелюбність і працездатність автора, ступінь самостійності, ініціатива, схильність до наукових досліджень, уміння с ...

Принципи екологічного виховання за В.О. Сухомлинським, їх суть та значення
Сучасний рівень вимог суспільства до загальноосвітньої школи обумовлює необхідність якісного покращення навчально-виховного процесу вже у початковій школі. Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського баг ...