Методика обстеження сформованості лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ старшого дошкільного віку

Розуміння і використання чоловічого, жіночого роду дієслів у минулому часі (покажи де Женя спіймав рибку, покажи де Женя спіймала рибку тощо);

Розуміння і використання однини і множини дієслів та іменників (покажи де сидить сова, покажи де сидять сови тощо.);

Розуміння відмінкових закінчень іменників (покажи олівцем ручку, покажи ручкою олівець тощо.);

Розуміння співвідношення між членами речення (покажи чим хлопчик ловить метелика, покажи хто ловить метелика тощо.);

Розуміння оповідання.

Обстеження активного словника:

Підбір узагальнюючих слів (лялька, машинка, м’ячик, лялькове ведмежа — іграшки, тощо.);

Називання і показ частин предметів(стілець: ніжки, сидіння, спинка, тощо);

Хто як голос подає, хто як рухається (півень, кішка, собака тощо);

Що робить повар, лікар, перукар;

Підібрати антоніми (швидкий, білий, сонячний тощо.);

Знання назв геометричних форм і утворення прикметників від них (прямокутник — прямокутний тощо.)

Підбір правильних прикметників (коричневий, карі — стілець, очі тощо.);

Підбирати слова які підходять до змісту (На дерево прилетіла (зграя, стадо, зграйка) горобців тощо);

Закінчити речення: На верхівку гори … . В будинок … . (війти, зійти).

Паралельно з перевіркою активного словника з’ясовується розуміння слів шляхом ставлення питань, уточнення слів та їх узагальнення. Оскільки, словник дітей не завжди є достатнім показником ЗНМ, то його стан повинен досліджуватися не ізольовано, а в сукупності з грматичною будовою мовлення. Тому для обстеження граматичної будови мовлення нами також була розроблена Логопедична картка (Див. Додаток А) з відповідними вправами-завданнями, що складалися із обстеження словозміни, словотворення та синтаксичної будови речення, а саме:

Обстеження словозміни здійснюється за такими вправами-завданнями:

— необхідно запропонувати дитині перетворити однину іменника в множину (коза – кози, рука – руки, листок – листя тощо.) ;

— використання іменників у родовому, орудному відмінків без прийменників (У мене є олівець. У мене немає … Я малюю … );

— використання форми родового відмінку у множені (багато чого? Стіл, вікно, лампа. );

— узгодження прикметників і іменників (назвати колір предметів: плаття, небо, сонце. );

— узгодження числівників 2 і 5 з іменниками (малюнок, шапка, бант.).

Для дослідження совотворення використовують такі вправи-завдання:

— утворення зменшено-пестливих слів за допомогою суфіксів (Стілець, миска, сани, шапка, тощо.);

— утворення назв дитинчат(У качки, у кішки, у гуски.);

— утворення прикметників від іменників (Що із чого зроблено? (склянка із скла) Скло, дерево, хутро, гума, папір.);

— дитина відповідає на питання:Чий? Чиє? Чиї? Чия? (Мамина сумка. Бабусине пальто.);

— утворення дієслів за допомогою префіксів (Уходити, входити, виходити);

— утворення дієслів доконаного виду (Що зробив? Малює, прибирає, пере.)

Дослідження синтаксичної будови речення досліджується за такими вправами-завданнями:

— складання фраз (речень) за малюнками (Дівчина поливає квіти. Дівчинка ловить метелика.);

— складання фраз за зразком ( Я буду читати речення, а ти склади подібне.);

— складання речень із слів у початковій формі (Доктор, лікувати, діти. Мати, допомога, дитина.);

Нове про педагогіку:

Особливості соціально-педагогічної діяльності із конфліктними родинами
У роботі із сім’ями, у яких мають місце стійкі конфлікти між батьками, соціальному педагогу слід більше уваги звертати не на сімейні конфлікти, а на необхідність створення сприятливого сімейного мікр ...

Загальні умови сімейного виховання
Звичайно всі несприятливі явища, що зауважуються в дитини, приписують самій дитині, говорять навіть іноді про уродженій його злостивості, не думаючи і не підозрюючи, що якості дитини є відображенням ...