Поряд з обстеженням експресивної сторони мовлення виявляється й розуміння лексико-граматичних відносин: слів, близьких за значенням (стовбури-дерева-корінь; двері-стіна-під’їзд-будинок; красить стіну-розфарбовує картинку та ін.); категорії числа й роду іменників, дієслів, прикметників (покажи, про що можна сказати “блакитний”, “блакитна”, “блакитне”, “блакитні” та ін.); просторового розташування предметів, виражених різними реченнями (покажи, хто визирає через стіл, з-під стола, що лежить між столами, за столом та ін.). З’ясовується розуміння дитиною причинно-наслідкових зв’язків, а також речень, що мають підрядний зв’язок (як правильно: стало тепло, тому що розпустились листочки на деревах; розпустилися листочки тому що стало тепло).
При обстеженні загальної та дрібної моторики логопед звертає увагу на загальний фізичний розвиток, навички самообслуговування, особливості при виконанні фізичних вправ (біг, вправи з м’ячем, хода тощо), перевіряється здатність тримати рівновагу (стояти на лівій та правій нозі), стрибати на одній нозі, виконати вправи на переключення рухів. Оцінюється точність виконання завдання за просторово-часовим параметрам, утримання в пам’яті складових частин та послідовності елементів, наявність самоконтролю при виконанні завдання. Рекомендовано порівняти дані розуміння граматичних форм слів з їхнім уживанням дитиною й встановити характер аграматизму (імпресивний, експресивний); зіставити результати мовленневої і немовленневої діяльності дитини.
Дослідження артикуляційного апарату та його моторики має важливе значення для виявлення причин дефекта звукової сторони мовлення та для планування корекційної роботи. Обстеження будови артикуляційного апарата й рухливості важливо для виявлення можливих причин дефекту звукової сторони мовлення дитини, а також для визначення прийомів корекційної роботи в подальшому навчанні. Для обстеження звуковимови підбираються склади, слова та речення з різними групами звуків. Для визначення рівня фонематичного сприймання та запам’ятовування складів дитині пропонують повторити 2-3-4 складів.
Логопедичний висновок базується на багатосторонньому аналізі результатів спостереження за дитиною, на великій кількості прикладів мовлення дитини. Результати комплексного дослідження узагальнюються у вигляді логопедичного висновку, де вказується рівень мовленнєвого розвитку дитини та форма мовленнєвого дефекту.
Оскільки метою нашого дослідження є формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ-го рівня, то нами для обстеження лексичного й граматичного компонентів було використано методичні рекомендації та дидактичний матеріал Л. Трофіменко за визначеними нами напрямами — лексичною та граматичною складовими мовлення.
Для обстеження лексичної складової тобто словниково запасу дитини (активного й пасивного) нами було розроблено Логопедичну картку (Див. Додаток А) з відповідними вправами-завданнями. При обстеженні словникового запасу пропонуються такі вправи-завдання:
Обстеження пасивного словника:
Знання іменників та дієслів (Покажи, де лялька, стіл, іграшки, посуд, одяг. Посади ляльку, мишку та ін.);
Розуміння і використання прислівників “в”, “над”, “під” тощо;
Розуміння і використання чоловічого, середнього, жіночого роду прикметників та іменників (покажи де червоний, покажи де червона тощо);
Нове про педагогіку:
Формування навичок театральної майстерності на уроках
читання
Очевидно, що тільки вчитель-митець може виховати творчу особистість. Традиційні уроки, як основна форма навчання, не задовольняють потреби учнів у самовираженні, самореалізації. Саме тому навчально-в ...
Програма логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного
центру
Центральною фігурою в логопедичній роботі є вчитель-логопед, який володіє системою теоретичних і практичних професійних знань виявлення, попередження й подолання порушень мовлення. Логопед повинен ве ...