Рівні ЗНМ та їх загальна характеристика у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення

Педагогіка і освіта » Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ » Рівні ЗНМ та їх загальна характеристика у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення

Сторінка 3

заміна звуків більш простими за артикуляцією. Наприклад: ука —– рука; дук — жук; тотна — сосна;

нестійке використання звуку, коли в різних словах він вимовляється по-різному;

змішування звуків, коли ізольовано дитина вимовляє звуки правильно, а в словах і реченнях припускається взаємозаміни;

спотворення артикуляції деяких звуків (міжзубна вимова свистячих, велярний або увулярний ротацизм тощо );

оглушення звуків ( папуся — бабуся; тітусь — дідусь);

відсутність пом’якшення (пат — п’ять) [64].

Характерним для дітей є порушення складової структури слова. Діти здатні повторити 3-4 складові слова, але в самостійному мовленні припускаються типових помилок: скорочують кількість складів; переставляють склади; уподібнюють склади; додають зайві звуки і склади; скорочують звуки на злитті приголосних в словах.

Фонематичний недорозвиток у дітей, що мають ЗНМ ІІІ-го рівня проявляється, в основному, в несформованості процесів диференціації звуків, що відрізняються тонкими акустико-артикуляційними ознаками, але іноді діти не розрізнюють і більш контрастні звуки. Фонематичне недорозвинення затримує та утруднює оволодіння звуковим аналізом і синтезом.

Словник дітей в якісному і кількісному відношенні нижчий, ніж у однолітків із нормальним мовленнєвим розвитком. Аналіз словникового запасу дітей дозволяє виявити своєрідний характер лексичних помилок. Діти не можуть самостійно назвати слова, що є наявними в пасивному словнику (наприклад: циферблат, бінокль, шпаківня, барліг). Діти неправильно використовують слова в мовленнєвому контексті. Спостерігаються різноманітні заміни слів у власному мовленні:

неправильно називають предмети, що подібні за зовнішніми ознаками (майка — сорочка, фонтан — душ);

замінюють назви предметів, що подібні за призначенням (миска — тарілка, графин — пляшка);

замінюють назви предметів на інші, що ситуативно пов’язані з ними (марка — конверт, каток — лід);

частину предмету замінюють його назвою (стовбур — дерево, шнурки — черевики, пелюстки — квітка);

замінюють слова, що позначають родові поняття, словами, що позначають видові поняття і навпаки (береза — дерево, посуд — тарілки);

замість одного слова використовують словосполучення або речення (душ — кран з дірочками, бінокль — щоб дивитись; шланг — воду лити);

назви дій замінюють словами, близькими за ситуацією і зовнішніми ознаками (вишиває, плете — шиє; вирізує — рве; клює — стукає);

не розуміють, плутають, не можуть назвати деякі дії (підстрибувати, латати, зазирати та ін.).

Не знають назв багатьох кольорів (сірий, фіолетовий та ін.). Не розрізнюють і не називають форму предметів (квадратний, трикутний, овальний та ін). В словнику дуже мало узагальнюючих слів. У власному мовленні діти не використовують антоніми і синоніми. Багатозначні слова з переносним значенням часто не розуміють. Спостерігається порушення лексичної поєднуваності слів. Треба зазначити, що словниковий запас дітей поповнюється за рахунок збільшення кількості слів, що позначають назви конкретних предметів, явищ, якостей, властивостей, відносин, дій. Кількість слів, що мають абстрактне значення і відображають абстрактні відносини, поповнюється повільно і значно відстає від норми.

У дітей з ІІІ-м рівнем ЗНМ спостерігаються стійкі відхилення в засвоєнні і застосуванні граматичних засобів мовлення. Імпресивний аграматизм проявляється в недостатньому розумінні морфологічної структури слова. Зазначаються труднощі в розумінні складних логіко-граматичних конструкцій, що виражають причинно-наслідкові та часово-просторові відношення. В експресивному мовленні діти часто припускаються помилок в процесі граматичних змін слів і їх сполучень у реченні. Характерним є помилки при словозміні, узгодженні прикметників, числівників з іменниками в роді, відмінку, числі. Помилки при використанні простих і складних прийменників. Дітям притаманні стійкі помилки у словотворенні. Діти не володіють морфологічним складом слова. Спостерігаються утруднення в утворенні іменників за допомогою суфіксів (козенята — козлючата; мисочка — миситочка; дверцята — дверочки); використання префіксальних дієслів (зашиває, пришиває — шиє; перебігає, переходить — іде); утворенні прикметників від іменників (глиняний посуд — глиновий, глинний посуд; скляна ваза — склова ваза). Діти не завжди можуть підібрати однокореневі слова, часто не розуміють завдання. Наприклад, діти з ЗНМ підготовчої групи підібрали такі однокореневі слова до слів “золотий”, “річка”, “ліс”. Золотий — залізний; блискучий; гарний. Річка — море; вода; Дніпро. Ліс — дерева; гриби; зелений.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Засоби фізичного виховання
Знання повного обсягу засобів фізичного виховання і їхніх характеристик дозволяє учителю відповідно до поставлснными педагогічних задач к омплексно використовувати усі види засобів, відбирати найбіль ...

Зміст, форми і методи туристично-краєзнавчої діяльності у позакласній роботі
Характерними ознаками сучасного українського суспільства з одного боку є його спрямованість до глобалізації та інтеграції економічних і освітніх систем, а з другого – орієнтація на національне самови ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com