Характерні ознаки та показники педагогічного мислення

Педагогіка і освіта » Педагогічне мислення » Характерні ознаки та показники педагогічного мислення

Ознаками практичного мислення викладача є:

- вміння швидко (інколи негайно) прийняти оптимальне практичне рішення для розв'язання певної ситуації;

- невідривність практичних рішень від їх виконання (рішення повинні бути співвіднесені з засобами, умовами та можливостями, які має вчитель);

- конструктивність цих рішень;

- аналіз підстав, використаних вчителем для прийняття своїх рішень;

- орієнтація в ситуації, відношеннях, що склалися в групі, знання інтересів своїх учнів, рівня їх готовності, їх уміння працювати самостійно.

Педагогічне мислення розвивається лише в процесі тривалої роботи, педагогічної діяльності.

Без педагогічного мислення неможливо керувати пізнавальною діяльністю учнів, розкрити мотиви поведінки, знайти вихід із певної педагогічної ситуації. Педагогічне мислення характеризується здатністю застосовувати теоретичні положення педагогіки, психології, методики до конкретних педагогічних ситуацій, розкрити мотиви поведінки учнів, знайти вихід із тієї чи іншої педагогічної ситуації.

Педагогічне мислення характеризується здатністю:

аналізувати виховні явища в цілісності, взаємозв’язку і взаємозалежності;

простежити генезис впливу педагогічних взаємодій і впливів;

співвіднести педагогічну дію з цілями і результатами навчання і виховання;

вміщати у педагогічному мисленні всі типи і способи мислення;

аналізувати і синтезувати педагогічні явища, розрізняти педагогічну істину і помилки;

відмовитись від прийнятих шаблонів і стереотипів, шукати і знаходити нові оцінки, узагальнення, підходи, дії;

використовувати нові ідеї в практичному і творчому пошуку;

проявити мислительну гнучкість і оперативність;

співвідносити тактичні і стратегічні дії.

Ефективне мислення педагога характеризується рядом показників.

Перший - наявність у педагога адекватних когнітивних (раціональних) моделей:

а) процесу розвитку учня (виділення етапів, критичних та сенситивних періодів, суперечностей, психологічних та психофізіологічних ознак, індивідуальних особливостей, індивідуальної ситуації розвитку тощо);

б) процесу розвитку класу школярів;

в) оптимальної педагогічної взаємодії;

г) моделей діяльності дітей різного віку.

Другий показник - сформованість механізму педагогічної каузальної атрибуції як інтерпретації детермінант навчально-виховного процесу взагалі і спілкування зокрема; володіння широким репертуаром причинно-наслідкових зв'язків пояснення розвитку, навчання та виховання, позитивних і негативних результатів педагогічного спілкування.

Третій показник - розвинутість здатності до передбачення наслідків використання тих чи інших методів навчання і виховання.

Четвертий показник - сформованість педагогічної рефлексії як компонента професійного мислення.

Нове про педагогіку:

Особливості роботи з фразеологізмами на уроках рідної мови
Одним із найголовніших завдань початкового навчання рідної мови є збагачення словника учнів. Успішне його виконання має велике значення для розвитку мовлення і мислення дітей молодшого шкільного віку ...

Номенклатура принципів навчання та їх реалізація
При організації навчально-виховного процесу вчителі актуалізують свої знання про закони діалектики, закономірності виховання чи навчання. У практичній роботі процес навчання організовується таким чин ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com