Фінансово-економічне обґрунтування комплексно-цільової програми та визначення умов її реалізації

Педагогіка і освіта » Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації » Фінансово-економічне обґрунтування комплексно-цільової програми та визначення умов її реалізації

Сторінка 2

Проте при впровадженні програми необхідними умовами для ефективного управління її реалізацією є наступні:

чітка постановка цілей і завдань; своєчасний збір і обробка інформації про практичне виконання запланованих заходів;

корекція планів, доведення їх до виконавців;

контроль виконання запланованих заходів;

наслідки контролю: усунення відхилень, стимулювання педагогічних працівників, учнів до рефлексії особистої діяльності; аналіз виконаних дій, збір, обробка та наступне використання отриманої в ході аналізу інформації.

Серед головних задач розглянутої проблеми ми вважаємо доцільним відзначити такі:

Розвиток у навчально-виховному процесі гімназії та ВНЗ тієї роботи, що максимально буде сприяти розвитку мислення, не тільки сприйняттю поданої інформації, але й умінню нею скористатися, осмислювати й аналізувати її, тобто формування науково-дослідницьких компетентностей учнів і вчителів;

Потрібна розробка тематики, що могла б бути предметом наукових досліджень у школі й ВНЗ, була б зрозумілою й приваблевою;

Продовження вдосконалення структури тих підрозділів у системі організації науково-дослідницької роботи в гімназії, які організовують підготовку й проведення інтелектуальних конкурсів, захистів, олімпіад;

Налагодження цілеспрямованого навчання вчителів, які організовують наукову працю в школі шляхом проведення семінарів, конференцій, консультацій, самоосвітньої діяльності;

Розробка концепції подальшої роботи з творчо мислячими учнями, залучення їх до подальшої наукової діяльності;

Сприяння залученню до наукової роботи в гімназії працівників науки, ВНЗ, громадських організацій.

Дослідження практики вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників в Харківської гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області дає підстави зробити наступні висновки:

Управлінська діяльність керівника щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями знаходиться на достатньому рівні (0,66) і потребує вдосконалення.

У ході діагностики виявлено наступні проблеми:

не прослідковується чіткий розподіл обов’язків щодо організації зазначеної діяльності;

відсутня циклограма діяльності окремих підрозділів відповідно до моделі науково-дослідницької діяльності»

не достатній психологічний супровід науково-дослідницької діяльності старшокласників (несистематична діагностико-корекційна робота з учнями у напрямі вивчення психологічної готовності старшокласників до здійснення такої роботи);

майже не проводиться апробація вчителями наукових досліджень.

3. Вивчення й аналіз рівня готовності вчителів до саморозвитку професійно-педагогічній діяльності засвідчили, що 63% педагогів мають вище за середній, високий і дуже високий рівні. 37% вчителів потребує певних індивідуальних диференційованих підходів, стимулів і заохочень щодо саморозвитку в професійній діяльності.

4. Діагностика рівнів професійно-педагогічної майстерності вчителів засвідчила, що близько 80% педагогів здійснюють свою діяльність на локально-моделюючому та системно-моделюючому рівнях. Це люди креатині, здатні працювати в режимі інновацій та організовувати науково-дослідницьку роботу учнів.

5. Результативність професійно-педагогічної діяльності педколективу засвідчує щорічне число учнів-переможців МАН, обласних і всеукраїнських олімпіад (від 15 до 20 учнів).

6. Для усунення виявлених недоліків було розроблено комплексно-цільову програму, яка отримала позитивну експертну оцінку, належне ресурсне забезпечення. З метою успішної реалізації програмно-цільових заходів було визначено умови їх впровадження.

На підставі вище зазначеного, можна стверджувати, що розвиток сучасної освіти і науки поставили перед загальноосвітнім закладом нову задачу – організувати проведення наукових досліджень учнів, виокремити науково-дослідницьку діяльність в навчальних закладах нової формації як самостійний напрямок діяльності педагогічного колективу, розвивати наукове мислення школярів.

Таким чином, сучасний навчальний заклад нової формації взяв на себе раніше не притаманні йому функції: допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника. Наукова робота старшокласників у закладах такого типу стала розглядатися як окремий напрямок навчальної та позанавчальної діяльності.

Науково-дослідницька робота – це розширення поля навчальної та позанавчальної діяльності учнів. Вона є чинником самореалізації особистості, засобом реалізації інтересів та нахилів старшокласників, прищеплення інтересу до наукової думки. Особливого значення організація наукової роботи набуває в навчальних закладах нової формації – гімназіях, ліцеях, спеціалізованих школах, НВК, оскільки саме ці заклади посідають провідне місце у формуванні інтелектуального потенціалу України. Провідний напрямок їх діяльності – пошук, навчання й виховання здібних і обдарованих дітей, здатних діяти самостійно і приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях. Все це вимагає глибокого наукового осмислення філософії змісту діяльності навчальних закладів нової формації, специфіки навчально-виховного процесу, постійного підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Форми організації трудового виховання сільських школярів
Важлива складова системи трудового виховання — трудове навчання, що здійснюється від першого класу до закінчення школи. Його зміст визначається навчальною програмою з трудового навчання для кожного к ...

Самостійна робота як дидактична категорія
Аналіз педагогічної літератури дає підстави виділити три підходи до розгляду категорії самостійної роботи. Але оскільки вони не завжди чітко розмежовуються, то про них можна говорити як про переважаю ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com