Експертна оцінка комплексно-цільової програми та методичні рекомендації щодо її впровадження

Педагогіка і освіта » Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації » Експертна оцінка комплексно-цільової програми та методичні рекомендації щодо її впровадження

Сторінка 1

Після розробки програми вона була направлена на експертизу спеціалістам. До складу експертної групи ввійшли:

Черновол-Ткаченко Р.І. – к.п.н., професор, завідувач кафедри наукових основ управління та психології ІПО ХНПУ ім. Г.С.Сковороди (Е1)

Гордієнко В.І. – заступник директора з навчально-виховної роботи Харківської гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області (Е2);

Хорошилова А.В. – заступник директора з навчально-виховної роботи Харківської гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області (Е3);

Верба Л.П. – завідувач методичним центром управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради (Е4);

Черновол-Ткаченко А.О. – практичний психолог Харківської гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області (Е 5);

Експертна комісія працювала за наступним алгоритмом:

1. Формування групи експертів;

2. Визначення мети роботи експертної групи;

3. Визначення критеріїв і показників експертизи;

4. Визначення технології оцінювання;

5. Проведення процедури експертизи;

6. Заповнення протоколу результатів експертизи;

7. Надання рекомендацій щодо впровадження програми в практику роботи навчального закладу.

Для експертизи комплексно-цільової програми членами комісії були використані критерії, запропоновані О.І. Мармазою:

Актуальність;

Інноваційність;

Продуктивність;

Системність та впорядкованість в організації діяльності;

Психологічний супровід;

Оптимальність;

Рефлективність;

Результативність;

Прогностичність.

Технологія оцінювання. Експертні оцінки виставляються за кожним показником залежно від ступеня його реалізації:

1 бал – показник відсутній або дуже слабо виражений (до 25 % випадків);

бали – показник недостатньо виражений, виявляється епізодично (від 26% до 49 % випадків);

бали – показник виражений припустимо (від 50% до 70 % випадків);

бали – показник виражений достатньо (від 76% до 95% випадків);

бали – показник виявляється оптимально (більше 95% випадків).

Оцінка доцільності комплексно-цільової програми представлена в таблиці 2.6.

Загальна експертна оцінка за кожним критерієм визначається за формулою:

K = n / N, K< 1,

де N – максимально можлива кількість балів,

n – кількість балів, виставлена експертами.

Загальна експертна оцінка всієї програми визначається за формулою:

де К – показник загального рівня програми, Кі – показник реалізації кожного окремого критерію i= 1,2,3 .9.

Експертні оцінки комплексно-цільової програми представлено в таблицях 2.6, 2.7 та на рис. 2.5.

Відповідно до отриманих результатів визначається рівень програми на етапі планування:

0 < K < 0,5 – рівень незадовільний,

0,5 < K < 0,65 – рівень критичний,

0,65 < K < 0,8 – рівень припустимий,

0,8 < K < 0,95 – рівень достатній,

0,95 < K < 1 – рівень оптимальний.

Таблиця 2.7

Експертна оцінка комплексно-цільової програми

№ з/п

Критерії

Показники

Е 1

Е 2

Е 3

Е 4

Е 5

1.

Актуальність

1.Рішення значущих актуальних для керівника проблем.

2.Рішення значущих актуальних для педагогів проблем.

3.Рішення значущих актуальних для учнів проблем.

5

5

4

4

4

4

5

5

5

4

5

5

4

5

4

Загальна оцінка за

критерієм 1

0,93

0,8

1

0,93

0,87

2.

Інноваційність

4.Ступінь новизни в діяльності керівника.

5.Ступінь новизни в діяльності педагогів.

6.Ступінь новизни в діяльності учнів.

5

5

5

5

5

5

5

4

4

5

5

5

4

5

4

Загальна оцінка за

критерієм 2

1

1

0,87

1

0,87

3.

Продуктивність

7.Вплив на систему знань, вмінь та навичок керівника.

8.Вплив на систему знань, вмінь та навичок педагогів.

9.Вплив на систему знань, вмінь та навичок учнів.

4

4

4

5

5

5

5

5

5

4

4

5

4

5

5

Загальна оцінка за

критерієм 3

0,8

1

1

0,87

0,93

4.

Системність та впорядкованість організації діяльності

10.Наявність зв’язку, цілей, завдань та змісту діяльності.

11.Можливість здійснювати моніторинг програми.

12.Наявність системи інформування про хід реалізації програми.

13.Узгодженість у роботі всіх учасників та відповідальність за результати роботи.

4

3

4

5

5

5

4

4

4

4

5

5

5

4

5

5

4

5

5

5

Загальна оцінка за

критерієм 4

0,8

0,9

0,9

0,95

0,95

5.

Психологічний супровід

14.Розвиток неформальної структури колективу.

15.Сприятливий психологічний клімат.

16.Співробітництво, гласність у діях.

4

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

Загальна оцінка за

критерієм 5

0,93

1

1

1

1

6.

Оптимальність

17.Врахування матеріально-технічних ресурсів та фінансових можливостей конкретного закладу.

18.Достатність часу для реалізації програми.

19.Врахування умов закладу та тенденцій його розвитку.

4

5

5

5

4

5

5

5

4

4

5

5

5

5

4

Загальна оцінка за

критерієм 6

0,93

0,93

0,93

0,93

0,93

7.

Рефлективність

20.Можливість самоаналізу діяльності керівника.

21.Можливість самоаналізу діяльності педагогів.

22.Можливість самоаналізу діяльності учнів.

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

Загальна оцінка за

критерієм 7

1

1

1

1

1

8.

Результативність

23.Динаміка управлінської культури керівника.

24.Динаміка мотиваційної культури вчителів.

25.Динаміка мотиваційної культури учнів.

5

5

4

5

4

5

4

4

5

5

5

4

5

4

5

Загальна оцінка за

критерієм 8

0,93

0,93

0,87

0,93

0,93

9.

Прогностичність

26.Врахування важливості розв’язання проблеми для майбутньої діяльності керівника.

27.Врахування важливості розв’язання проблеми для майбутньої діяльності педагогів.

28.Врахування важливості розв’язання проблеми для майбутньої діяльності учнів.

5

4

4

5

4

5

5

5

5

5

5

5

4

5

5

Загальна оцінка за

критерієм 9

0,87

0,93

1

1

0,93

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Педагогічні умови професійної адаптації викладача вищого навчального закладу
Реформування системи освіти України, пов'язане з глобальною інтеграцією у світовий освітній простір, суттєвою модернізацією всіх її складових, орієнтацією на гуманістичні цінності, на пріоритет еколо ...

Використання методичних прийомів та засобів для ефективного формування та розвитку екологічних понять
Комплексний аналіз наукової й методичної літератури засвідчив, що проблемою екологічної освіти й виховання школярів займалися В.В. Вербицький, А.С. Волкова, Т.П. Дементьєва, А.Н. Захлєбний, І.Д. Звєр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com