Умови вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів у навчальних закладах нової формації

Педагогіка і освіта » Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації » Умови вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів у навчальних закладах нової формації

Сторінка 3

При вивченні вчителів та учнів треба дотримуватися наступних принципів:

1) принцип цілісного вивчення особистості, який означає намагання зрозуміти своєрідність кожної людини в цілому, спостерігати за нею у максимально широкому діапазоні занять, як колективних, так і індивідуальних – освітня діяльність, суспільна діяльність, самовдосконалення, самовиховання тощо;

2) порівняння успіхів та недоліків особистості з її особистим досвідом, а не з досвідом іншої людини (різні типи темпераменту, фізичне здоров’я, здібності, темпи індивідуального розвитку – все це не може привести до об’єктивної оцінки особистості, якщо її порівнювати з іншою людиною);

3) принцип урахування вікових особливостей педагога та учня.

Діагностування включає в себе аналіз шкільної документації, записи відвіданих уроків і позакласних заходів, засідань наукових товариств, результатів попередньої діяльності вчителя та учнів з підготовки наукового дослідження тощо.

Складаються діагностичні карти-анкети викладачів з різних предметів, в яких визначається все те, що заслуговує на поширення в колективі як перспективний досвід. Також указуються недоліки в професійній сфері викладачів, їхні утруднення, питання, з яких вчителі потребують допомоги.

Аналіз наслідків діагностування дає змогу адміністрації закладу:

виявити рівень професійної підготовки викладачів до науково-дослідницької роботи з учнями, рівень практичної діяльності, рівень майстерності;

2) спланувати раціональні форми науково-методичної роботи, оформивши це наказом по навчальному закладу;

3) визначити основні змістовні напрями діяльності педагогічною колективу щодо організації відповідного напряму діяльності в річному та перспективному планах навчального закладу.

Велику увагу слід приділити організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, яка сприяє підвищенню рівня розвитку педагогічної майстерності вчителя. Визначаючи зміст методичної роботи в педагогічному колективі, директор повинен мати на увазі: поточні й перспективні завдання, які стоять перед навчальним закладом; результати діагностування вчителів, зокрема, виявлені при цьому труднощі в їхній роботі; кількісний і якісний склад педагогічного колективу; традиції навчального закладу; форми, методи і напрями методичної роботи, їх поєднання; наявність часу для здійснення наміченого; матеріальні, морально-психологічні та інші умови (технічні засоби, психологічний клімат, зацікавленість викладачів тощо); професійний та інтелектуальний потенціали для виконання програми дій з педагогічним колективом.

На цій основі визначається поточний і перспективний зміст науково-методичної роботи з колективом. Зрозуміло, що адміністрація закладу має бути добре обізнана з рівнем підготовленості колективу з важливих питань теорії і практики науково-дослідницької роботи. Діагностичний підхід у визначенні змісту методичної роботи дає змогу виявити слабкі сторони у навчально-методичній підготовці кожного вчителя, причини, що їх породжують, намітити на цій основі у кожному конкретному випадку індивідуальні заходи щодо їх усунення; визначити значущі для більшості членів педагогічного колективу питання вдосконалення професійного рівня; позбутися формалізму планування змісту й організації науково-методичної роботи.

Використання діагностики в значній мірі позначається і на структурі методичної роботи, зокрема стосовно оптимального вибору й поєднання різних форм організації методичної роботи, в яких реалізується її зміст.

Т. Шамова зазначає, що впровадження науково-педагогічних досягнень у практику – справа творча, пов'язана із складанням плану, його регулюванням, аналізом і контролем.

Розглянемо основні етапи організації науково-дослідницької роботи з учнями:

1. Попередня підготовка – моральна, психологічна. Паралельно уточнюються педагогічні рекомендації, усвідомлюються ідеї і суть того, що впроваджується, здійснюється порівняльний аналіз практики. Вчитель оволодіває прийомами і методами подальшої роботи тощо. Завдання керівників полягає в конкретній допомозі педагогам порадами, зокрема щодо планування науково-дослідницької роботи, вибору тем наукових досліджень, самоосвітньої діяльності, рекомендаціями.

2. Визначення і постановка цілей і завдань на основі аналізу існуючої практики та її зіставлення з накресленим для впровадження. Проаналізувати існуючу практику і виявити невідповідність з тим, що запроваджуватиметься, - складне і важливе завдання. Такий аналіз проводить як керівник закладу, так і вчитель. Аналіз існуючої практики, зіставлення її з новим досвідом, досягненнями науки дають змогу визначити мету впровадження і конкретні завдання для її реалізації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Нове про педагогіку:

Розвиток уяви на уроках мистецького спрямування
Предмети "Трудове навчання" та "Образотворче мистецтво" мають неабиякі можливості для розвитку уяви дітей молодшого шкільного віку. Тому слід звернути увагу на методичну систему ц ...

Модель індивідуального підходу до формування пізнавальної активності дітей засобами спостережень у природі
Дитина старшого дошкільного віку знаходиться в постійному пошуку, вона пізнає навколишній світ, а її зацікавленість спрямована на все без винятку. Така підвищена активність психічної діяльності, певн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com