Умови вдосконалення організації науково-дослідницької роботи учнів у навчальних закладах нової формації

Вчителям Харківської гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області було запропоновано визначити свій рівень практичної діяльності. Паралельно таке вимірювання рівнів практичної діяльності вчителів проводилося членами адміністрації навчального закладу. Отримані результати занесені до таблиці 2.4 і для наочності зображені на рис. 2.4.

Таблиця 2.4

Рівні практичної діяльності вчителів гімназії

Рис. 2.4 Самооцінка та адміністративна оцінка рівнів практичної діяльності вчителів

Як видно з табл. 2.4 та на рис. 2.4, між оцінками керівної та керованої ланок майже немає розбіжностей. Це свідчить про достатньо адекватний рівень оцінювання. Велика частка педагогів здійснює свою практичну діяльність на локально-моделюючому та системно-моделюючому рівнях, тобто такі педагоги здатні самі працювати творчо, в режимі інновацій, та організувати науково-дослідницьку діяльність учнів. Посиленої уваги з боку адміністрації навчальної установи потребують вчителі, які перебувають на репродуктивному та адаптивному рівнях, їм необхідно надати можливість теоретичного і практичного оволодіння вищими рівнями практичної діяльності.

Мікродослідження № 4. Рівень готовності до науково-дослідницької діяльності старшокласників.

Мета: з`ясувати рівень готовності старшокласників до науково-дослідницької діяльності.

Вивчення проблеми здійснювалось адаптованою кваліметричною моделлю В.В. Григораша: Рівень готовності до науково-дослідницької діяльності старшокласників (додаток Д) у складі експертів:

Черновол-Ткаченко Р.І. – к.п.н., професор, завідувач кафедри наукових основ управління та психології ІПО ХНПУ ім. Г.С.Сковороди (Е1)

Гордієнко В.І. – заступник директора з навчально-виховної роботи Харківської гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області (Е2);

Хорошилова А.В. – заступник директора з навчально-виховної роботи Харківської гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області (Е3);

Верба Л.П. – завідувач методичним центром управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради (Е 4);

Черновол -Ткаченко А.О. – практичний психолог Харківської гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області (Е 5);

Результати інтерпретувались за класичною шкалою оцінювання:

0–0,35 — недопустимий рівень;

0,35–0,59 — критичний (низький) рівень;

0,6–0,74 — достатній (середній) рівень;

0,75–0,89 — високий (вище середнього) рівень;

0,9–1 — відмінний (дуже високий, з відзнакою) рівень.

Результати дослідження подано на рис. 2.5. і табл. 2.5 і додатку Ж.

Результати дослідження засвідчили, що навчальна науково-дослідницька компетентність відповідає високому (вище середнього) рівню (0,7). Особливо слід відзначити вміння учнів сприймати інформацію (виділяти головне, аудіювати, абстрагувати). Гімназисти мають розвинені вміння знаходити необхідну інформацію, працювати з довідковою літературою, класифікувати інформаційні джерела.

Мотивація старшокласників до пізнавально-дослідницької діяльності, їх творча компетентність та процес здійснення цієї діяльності знаходяться на достатньому рівні (0,6). Потребують вдосконалення такі напрямки роботи з обдарованими учнями як: формування компетентності планувати власну дослідницьку діяльність; розвиток культури мислення (гнучкості, швидкості, аналітичності); слабкою ланкою в дослідницькій практиці старшокласників є недостатньо розвинені вміння узагальнювати інформацію, структурувати її, реферувати, конспектувати й систематизувати; потребує педагогічних зусиль робота з формування критичного мислення в учнів, які займаються дослідницькою роботою.

Нове про педагогіку:

Форми організації навчання та їх специфіка
Термін “організація” походить від латинської “organizo” – “утворюю, упорядковую”. Сьогодні під організацією часто розуміють досягання цілісності, упорядкування складових частин якогось духовного чи м ...

Стан розробки досліджуваної проблеми у науковій літературі
У світовому і вітчизняному людинознавстві, на думку віце-президента Міжнародної академії акмеологічних наук А. Деркача, існувала значна прогалина – комплексно не вивчалася доросла людина. "Її ро ...