Теоретичні основи організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Педагогіка і освіта » Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації » Теоретичні основи організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Сторінка 3

Окрім внутрішніх мотивів існують і зовнішні. Під зовнішніми мотивами розуміють прагнення до матеріальних вигод, до забезпечення свого пріоритетного становища в науковому суспільстві. До зовнішніх мотивів відносять також “тиск обставин”, наявність проблемної ситуації, пред'явлення завдань іншою особою тощо. До зовнішніх мотивів деякі зарубіжні вчені відносять також конкуренцію, прагнення перевершити колег, суперників тощо. Як незадоволеність своїм становищем, так і прагнення до самовираження, самоактуалізації можуть служити стимулами поведінки однієї і тієї ж людини.

Між внутрішньою і зовнішньою мотивацією складаються складні відносини. Зовнішня мотивація стає двигуном наукової діяльності лише за допомогою внутрішньої мотивації, оскільки на переваги, виражені в термінах зовнішньої мотивації (пріоритет, слава, матеріальна винагорода тощо), учений має право претендувати лише після відкриття, отримання нових фактів, до яких неможливо дійти без стимулюючої та направляючої дії внутрішніх мотивів, що створюються наочно-логічною структурою завдання.

На думку А. Маслоу, справжнє задоволення людина отримує лише при реалізації потреби в творчості та самоактуалізації. Саме в цьому випадку вона стає сама собою, індивідуальністю, яка досягає власної досконалості, самовираження. Задоволення потреби до самоактуалізації, яка залежить від задоволення естетичних, когнітивних потреб і потреб у самореалізації, не пов'язане з будь-якою потребою, заповненням будь-якого недоліку. Це творча діяльність, вона не заповнює щось, а створює нове в людині, постає як експресія, зростання й розвиток людини.

Науково-дослідницька діяльність старшокласників буде ефективною, якщо вона буде правильно вмотивована, буде приносити реальну наукову та прикладну користь. Формування ж позитивної мотивації до науково-дослідницької діяльності старшокласників буде успішним, якщо:

забезпечується реалізація особистісно-діяльнісного підходу до учнів, заснованого на емоційно-позитивній спрямованості навчально-виховного процесу і конструктивного змісту освітнього простору;

здійснюється наступність у формуванні досвіду науково-орієнтованої навчальної діяльності на всіх вікових етапах навчання, вибудовується система безперервної освіти, заснована на системності цілей і вимог;

забезпечується включення кожного учня до спеціально організованої діяльності, що передбачає її гуманістичну спрямованість, вільний вибір, задоволення потреб старшокласників у самореалізації творчих здібностей;

враховується наукова, гуманітарна й культурологічна спрямованість освіти, варіативність, проблемність, особиста значущість науково-дослідницької діяльності учнів для їх самореалізації і самоствердження;

здійснюється організаційно-методична підтримка педагогічних кадрів.

Підбиваючи підсумок аналізу мотиваційної функції науково-дослідницької діяльності, необхідно відзначити, що мотивами цієї діяльності можуть виступати знання, пов'язані з проблемною, афективною, вольовою і смисловою характеристикою суб'єкта, емоційні відносини, здатні спонукати до цієї діяльності. Ми згодні з думкою О. Леонтьєва, що і сам мотив як комплексний спонукач і регулятор науково-дослідницької діяльності володіє когнітивною функцією, яка посилюється в мотиві її зв'язком з іншими елементами підструктури мотиву.

Особистість людини формується в процесі її діяльності. Основним видом діяльності старшокласників є навчання. Навчання у навчальному закладі нової формації має свої особливості, основою яких є оволодіння методикою наукового пізнання, ознайомлення з передовим науковим досвідом, формування дослідницьких вмінь.

Завданням сучасного періоду розвитку навчальних закладів нової формації є забезпечення умов для того, щоб кожен старшокласник протягом навчання у навчальному закладові тією чи іншою мірою отримав навички дослідницької роботи, засвоїв відповідні методи науково-дослідницької діяльності.

Участь у науково-дослідницькій діяльності має свої специфічні особливості, які зводяться до індивідуальної діяльності старшокласників. Таким чином, виконується умова сучасного педагогічного процесу – індивідуалізація навчання. Поширення індивідуального підходу в освіті дає можливість поступово звести нанівець думку про неможливість розвитку у кожного учня дослідницьких навичок.

Поняття індивідуальний стиль діяльності вперше застосував В.С.Мерлін, який визначив його як «доцільну систему взаємопов’язаних дій, за допомогою яких досягається визначений результат». Творчий стиль діяльності виступає в якості об’єднуючого критерію, який синтезує в собі стійкі, що мають єдність, риси творчої діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Урок як форма організації навчання
Основним підходом до організації системи навчання в сучасній школі залишається класно-урочна система, за якої провідною формою організації навчальної роботи є урок. У дидактиці під уроком розуміють о ...

Бібліотечні уроки з 1 по 11 клас
В нашому містечку, як ви бачите, вузенькі вулички з високими будинками. Порахуйте, будь ласка, скільки поверхів вони мають? Так, шість. Це книжкові стелажі. На кожному з них по шість поличок. На цих ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com