Теоретичні основи організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Педагогіка і освіта » Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації » Теоретичні основи організації науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Сторінка 2

Виходячи з цього, виділимо основні форми НР і методи їх реалізації (рис. 1.1):

- науково-дослідницька діяльність як складова навчального процесу: повідомлення, доповіді, реферати, учнівські проекти;

- науково-дослідницька діяльність, що доповнює навчальний процес: факультативи, спецкурси, гуртки;

- науково-дослідницька діяльність, що здійснюється паралельно навчальному процесу: конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт Малої академії наук різного рівня, турніри та олімпіади.

При цьому науково-дослідницька діяльність розглядається нами як:

невід'ємна (а не додаткова) складова навчально-виховного процесу;

логічне продовження науково орієнтованої навчальної праці (а не принципово інший вид діяльності);

найбільш ефективний спосіб формування науково орієнтованого мислення — підґрунтя конструктивного існування особистості в системі безперервної освіти;

перманентний процес знаходить своє виявлення в різних формах залежно від віку, виду навчальної діяльності, особливостей мислення, специфіки навчального предмета, ступеня складності наукової проблеми;

особливий, специфічний вид навчальної діяльності, у процесі якої учень, використовуючи теоретичні та практичні знання, уміння й навички, знаходить розв'язання певної наукової (теоретичної або прикладної) проблеми, а також оригінально застосовує відомий науковий метод розв'язання будь-якої проблеми до аналізу схожих з нею.

Рис 1.1. Форми і методи наукової роботи учнів.

Зрозуміло, що комплексна реалізація цих форм і методів передбачає створення системи організаційно-педагогічного забезпечення та підтримки НР учнів (ОПЗП НР), яка може мати наступну структуру (Рис. 1.2.).

Рисунок створено за принципом “організаційний блок - напрями діяльності”. Розподіл напрямів за блоками є певною мірою умовним (так, наприклад, напрямок «Виїзні наукові школи» можна віднести як до блоку «Додаткова освіта учнів», так і до блоку «Науково-практична робота», а напрям

Рисунок створено за принципом «організаційний блок – напрям діяльності». Розподіл напрямів за блоками є певною мірою умовним (так, наприклад, напрямок «Виїзні наукові школи» можна віднести як до блоку «Додаткова освіта учнів», так і до блоку «Науково-практична робота», а напрям «Методологічне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення» взагалі придатний до всіх оргблоків), але в основу такого розподілу напрямів за блоками покладено суто практичні спостереження автора, з якими фахівці можуть сперечатися. Зазначимо також, що, на відміну від рис. 1.1., який визначає напрямки діяльності учнів, рис.1.2. презентує діяльність педагогів.

Велика роль в успішній науковій роботі учнів надається мотивації цієї діяльності. Ця рушійна сила на різних рівнях має різну назву — допитливість, пізнавальний інтерес, жадання знань, пристрасть тощо. Пристрасна спрямованість до галузі пізнання, настанова на творчість визначають головний напрям науково-дослідницької діяльності учня. Цілеспрямованість припускає вміння правильно організовувати й розподіляти в часі свою працю, бачити перспективу роботи, її послідовні етапи. Цілеспрямованість учнів стає особливо продуктивною, коли переростає в пристрасть. І. Павлов у своєму листі до молодих учених писав: “Великої напруги і великої пристрасті вимагає наука від людини. Будьте пристрасні у своїй роботі і у ваших шуканнях”. К. Гельвецій також відзначав, що лише сильні пристрасті народжують великих людей.

Проникнення до світу невідомого, розкриття глибокої гармонії та дивовижної різноманітності явищ, захоплення красою пізнання закономірностей, що відкривається перед людиною, відчуття сили людського розуму, усвідомлення влади, яку людина завдяки науці набуває над природою і суспільством, породжує багату гамму відчуттів і сильних людських переживань, невід'ємних від творчих шукань учених: задоволення, захоплення, здивування (з якого, як вважав Аристотель, починається усяке пізнання).

В умовах науково-дослідницької діяльності у якості мотивів можуть виступати як безпосередній інтерес до завдання в процесі навчання, так і усвідомлення важливості отриманих знань у житті теперішньому і майбутньому, прагнення самоствердитися серед товаришів, випробувати й виявити свої здібності, знайти своє місце в ієрархії соціальних стосунків у колективі, дістати схвалення дорослих. Для багатьох прогресивних учених важливим стимулом науково-дослідницької діяльності є користь, яку вони можуть принести суспільству.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Історичний розвиток форм навчання
Історично існувало декілька основних форм навчання: Індивідуальна форма навчання – вчитель працює з одним учнем (в своєму домі чи домі учня) – найдавніша форма, що виникає ще за античних часів і домі ...

Оргнізаційно-методичні основи застосування сучасних систем навчання
Предметна система забезпечує з самого початку включення учнів у продуктивну працю, що підвищує їх інтерес до роботи. Проте тут не приділяється достатньої уваги формуванню практичних умінь та навичок. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com