Класифікація помилок при перевірці учнівських творів і переказів і виявлення їх причин

ІІІ. Логічні помилки, пов’язані із непослідовністю викладу думок: відсутність смислового зв'язку між частинами тексту та всередині мікротем тощо.

Усі вищеперераховані порушення в учнівських переказах і творах відносять до змістових помилок або змістових недоліків і позначають літерою «З» або підкреслюють хвилястою лінією.

Основною причиною змістових помилок, найчастіше, виступає несформованість в учнів мовленнєво-комунікативних вмінь, а саме:

невміння формувати задум майбутнього твору;

недоцільне або недостатнє використання фактичного матеріалу, доказів, недостатність аргументів;

невміння планувати висловлювання;

стилістична невідповідність викладу матеріалу задуму;

невміння добирати мовні засоби з урахуванням усіх компонентів мовленнєвої ситуації.

Найбільш поширеними помилками в письмових роботах учнів є помилки лексичні. Їх позначають літерою «Л». Основною причиною лексичних помилок, на погляд більшості науковців, методистів і вчителів, є бідний словниковий запас школярів, який призводить до порушень лексичних та фразеологічних норм.

У письмових учнівських творах найчастіше спостерігаються такі лексичні помилки, як:

вживання слова у невластивому йому значенні:

обдати гарячим кропом (замість окропом)

спуститися по екскаватору (замість ескалатором)

порушення лексичної сполучуваності слів:

малий шелест листя (тихий шелест),

зробити героїчний вчинок(здійснити);

неточне вживання фразеологізмів:

жити іншим розумом (треба – жити чужим розумом),

стати за спиною (треба – жити за спиною).

вживання зайвого слова:

стара людина похилого віку

вживання в одному словосполученні або реченні спільнокореневих слів:

святкове свято, в образі відображено;

невиправданий повтор того ж самого слова в одному чи в сусідніх реченнях.

Ще однією причиною лексичних порушень в російськомовному середовищі є так звані «кальки» (дослівний переклад російських слів або словосполучень) та вживання русизмів:

на цій неділі (треба – на цьому тижні);

ти мені мішаєш (треба – заважаєш).

До найбільш поширених стилістичних порушень в переказах і творах учнів відносяться помилки, пов’язані із:

вживанням слів і висловів іншого стилю (змішування стилів);

невдалим використанням експресивної лексики та емоційно забарвлених засобів;

немотивованим застосуванням діалектних і просторічних слів та виразів;

змішуванням лексики різних історичних епох.

Стилістичні помилки позначають в письмових роботах учнів літерою «С». Причиною стилістичних помилок учнів є несформованість в них стилістичних умінь й навичок, не вміння розпізнавати й оцінити стилістичне значення мовних засобів і співвіднести їх з метою мовлення.

Окрему групу складають граматичні (морфологічні і синтаксичні) помилки, які також є результатом порушення мовних норм. Найчастіше їх не відносять до мовленнєвих помилок, проте, за своїм характером, вони впливають на комунікативні якості тексту, порушуючи його цілісність. До таких помилок можна віднести:

неправильне утворення слова (словотвірні помилки):

отогнати хижака (замість відігнати),

сумлінний, працюючий робітник (замість працьовитий),

благородність (замість благородство);

помилкове утворення форм слова (порушення морфологічних норм):

немає місців (замість місць),

стара собака (замість старий собака);

неправильна побудова словосполучень та речень (порушення зв'язку між підметом і присудком, помилки в побудові речення з дієприкметниковим і дієприслівниковим зворотами, в побудові речень з однорідними членами, в побудові складних речень, змішування прямої і непрямої мови, пропуски необхідних слів, порушення меж речення):

навчання українській мові (треба – української мови),

за власною волею (треба – з власної волі);

вживання однотипних конструкцій (такі помилки точніше назвати граматико-стилістичними,однак, для шкільної практики обмежуються тим, що відносять їх до граматичних)

Вищеперераховані помилки відносять до граматичних, оскільки причиною їх виникнення є порушення у словотворенні, формотворенні і побудові словосполучень та речень. Такі помилки в учнівських письмових роботах позначаються літерою «Г».

Отже, проаналізувавши учнівські письмові роботи (перекази і твори) ми дійшли висновку, що об’єктивними причинами типових мовленнєвих помилок учнів на письмі є обмежений активний словниковий запас школярів, а також недостатньо сформовані мовленнєво-комунікативні і стилістичні уміння й навички школярів.

Нове про педагогіку:

Морфологічний склад слів
Порівнюючи між собою слова, що становлять ряд словозмін, наприклад: слав-а, слав-и, слав-і, слав-у, слав-ою і т. д., сонц-е, сонц-я, сонц-ю, сонц-ем і т. д., ми виявляємо, що кожне з цих слів поділяє ...

Психолого-педагогічні основи формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів
Коли йдеться про гармонійне виховання особистості, насамперед мають на увазі музичну освіту людини, вміння розумітися на мистецтві, знання іноземних мов, фізичний розвиток тощо. Та чи часто доводитьс ...