Класифікація помилок при перевірці учнівських творів і переказів і виявлення їх причин

ІІІ. Логічні помилки, пов’язані із непослідовністю викладу думок: відсутність смислового зв'язку між частинами тексту та всередині мікротем тощо.

Усі вищеперераховані порушення в учнівських переказах і творах відносять до змістових помилок або змістових недоліків і позначають літерою «З» або підкреслюють хвилястою лінією.

Основною причиною змістових помилок, найчастіше, виступає несформованість в учнів мовленнєво-комунікативних вмінь, а саме:

невміння формувати задум майбутнього твору;

недоцільне або недостатнє використання фактичного матеріалу, доказів, недостатність аргументів;

невміння планувати висловлювання;

стилістична невідповідність викладу матеріалу задуму;

невміння добирати мовні засоби з урахуванням усіх компонентів мовленнєвої ситуації.

Найбільш поширеними помилками в письмових роботах учнів є помилки лексичні. Їх позначають літерою «Л». Основною причиною лексичних помилок, на погляд більшості науковців, методистів і вчителів, є бідний словниковий запас школярів, який призводить до порушень лексичних та фразеологічних норм.

У письмових учнівських творах найчастіше спостерігаються такі лексичні помилки, як:

вживання слова у невластивому йому значенні:

обдати гарячим кропом (замість окропом)

спуститися по екскаватору (замість ескалатором)

порушення лексичної сполучуваності слів:

малий шелест листя (тихий шелест),

зробити героїчний вчинок(здійснити);

неточне вживання фразеологізмів:

жити іншим розумом (треба – жити чужим розумом),

стати за спиною (треба – жити за спиною).

вживання зайвого слова:

стара людина похилого віку

вживання в одному словосполученні або реченні спільнокореневих слів:

святкове свято, в образі відображено;

невиправданий повтор того ж самого слова в одному чи в сусідніх реченнях.

Ще однією причиною лексичних порушень в російськомовному середовищі є так звані «кальки» (дослівний переклад російських слів або словосполучень) та вживання русизмів:

на цій неділі (треба – на цьому тижні);

ти мені мішаєш (треба – заважаєш).

До найбільш поширених стилістичних порушень в переказах і творах учнів відносяться помилки, пов’язані із:

вживанням слів і висловів іншого стилю (змішування стилів);

невдалим використанням експресивної лексики та емоційно забарвлених засобів;

немотивованим застосуванням діалектних і просторічних слів та виразів;

змішуванням лексики різних історичних епох.

Стилістичні помилки позначають в письмових роботах учнів літерою «С». Причиною стилістичних помилок учнів є несформованість в них стилістичних умінь й навичок, не вміння розпізнавати й оцінити стилістичне значення мовних засобів і співвіднести їх з метою мовлення.

Окрему групу складають граматичні (морфологічні і синтаксичні) помилки, які також є результатом порушення мовних норм. Найчастіше їх не відносять до мовленнєвих помилок, проте, за своїм характером, вони впливають на комунікативні якості тексту, порушуючи його цілісність. До таких помилок можна віднести:

неправильне утворення слова (словотвірні помилки):

отогнати хижака (замість відігнати),

сумлінний, працюючий робітник (замість працьовитий),

благородність (замість благородство);

помилкове утворення форм слова (порушення морфологічних норм):

немає місців (замість місць),

стара собака (замість старий собака);

неправильна побудова словосполучень та речень (порушення зв'язку між підметом і присудком, помилки в побудові речення з дієприкметниковим і дієприслівниковим зворотами, в побудові речень з однорідними членами, в побудові складних речень, змішування прямої і непрямої мови, пропуски необхідних слів, порушення меж речення):

навчання українській мові (треба – української мови),

за власною волею (треба – з власної волі);

вживання однотипних конструкцій (такі помилки точніше назвати граматико-стилістичними,однак, для шкільної практики обмежуються тим, що відносять їх до граматичних)

Вищеперераховані помилки відносять до граматичних, оскільки причиною їх виникнення є порушення у словотворенні, формотворенні і побудові словосполучень та речень. Такі помилки в учнівських письмових роботах позначаються літерою «Г».

Отже, проаналізувавши учнівські письмові роботи (перекази і твори) ми дійшли висновку, що об’єктивними причинами типових мовленнєвих помилок учнів на письмі є обмежений активний словниковий запас школярів, а також недостатньо сформовані мовленнєво-комунікативні і стилістичні уміння й навички школярів.

Нове про педагогіку:

Лексична навичка як об'єкт навчання
Щоб формувати лексичні навички, потрібно, як мінімум знати, що це таке, на основі яких механізмів вони функціонують. Що необхідно для використання якоїсь лексичної одиниці? По-перше, згадати її, викл ...

Психолого-педагогічні передумови формування у молодших школярів уміння будувати текст
Будуючи зв’язне висловлювання (усне чи письмове), мовець спирається на наявний у нього запас слів і граматичних моделей. Це матеріал довгочасної пам’яті. Другий компонент довгочасної пам’яті - запас ...