Класифікація помилок при перевірці учнівських творів і переказів і виявлення їх причин

Педагогіка і освіта » Типи мовленнєвих помилок в учнівських переказах і творах та їх причини » Класифікація помилок при перевірці учнівських творів і переказів і виявлення їх причин

Сторінка 1

Навчання української мови передбачає розвиток навичок письма, написання робіт творчого характеру, серед яких усні й письмові перекази й твори різних типів, стилів і жанрів мовлення. Основними видами робіт із розвитку мовлення є перекази і твори.

Переказ – це вид роботи з розвитку зв'язного мовлення, який передбачає передачу в усній чи письмовій формі прочитаного або прослуханого тексту. Умовно до переказів відносять також конспектування прочитаної статті, запис прослуханих виступів тощо. Велике значення переказу перш за все у тому, що він навчає глибоко розуміти і правильно передавати чужі слова, виробляє навички самостійного викладу думок в усній і письмовій формі. Отже, переказ – це підготовча ланка до самостійного письма, написання творів, виступів з різної тематики, відгуків тощо.

Написання переказів сприяє розвитку логічного мислення, виробляє вміння й навички аналізувати текст, виділяти в ньому головне й другорядне, родові й видові поняття, розкривати внутрішні зв'язки й закономірності, що лежать в основі змісту тексту, а потім у чіткій послідовності переказувати його. У процесі проведення переказів актуалізується і збагачується лексика учнів, розвивається вміння правильно вживати слова, а також користуватися засобами виразності мови.

На уроках української мови використовуються різні види переказів (докладний, стислий, вибірковий, творчий переказ). Найскладнішими для учнів є перекази-роздуми і творчі перекази, які навчають школярів міркувати, висловлювати свої судження, чітко їх аргументувати. Такий вид переказів є важливою ланкою до написання творів.

Твір – це оригінальний зв'язний текст, самостійно складений в усній чи письмовій формі на певну тему. Твір повинен бути яскравим, оригінальним висловлюванням, в якому має бути аналіз різних поглядів на той самий предмет, дібрані переконливі аргументи на користь певної позиції, вдало використана та чи інша інформація і докази для обґрунтування власної думки. Написання твору передбачає самостійний, логічний, у зв'язній формі, і послідовний виклад власної думки на певну тему.

У методичній літературі традиційно виділяють два основні різновиди творів за їх змістом, що проводяться в 5–11-х класах: твори на літературні теми, які пов'язані з вивченням літератури, а також твори на вільні теми.

Аналізуючи перекази і твори, вчитель повинен правильно кваліфікувати кожне порушення мовної норми. Це необхідно для подальшої правильної організації роботи над попередженням помилок з метою вдосконалення мовлення учнів. Правильна класифікація помилок, яку повинен осмислити вчитель, є запорукою професійної перевірки кожної учнівської творчої роботи. Робота над підвищенням рівня мовленнєвої культури учнів повинна забезпечувати правильність і комунікативну доцільність мовлення; остання досягається за умови таких властивостей мовлення, як багатство,точність і виразність, змістовність і логічність.

Щоб правильно оцінити твір учня, вчитель аналізує їх у двох напрямках:

а) з погляду змісту (змістові порушення);

б) з погляду мовного оформлення.

Зміст творів свідчить про те, наскільки учень оволодів інформативно-змістовими та структурно-композиційними вміннями, зокрема, такими, як: орієнтуватися в ситуації спілкування, усвідомлювати тему і основну думку висловлювання та добирати для нього необхідний матеріал; добирати основний матеріал для розкриття задуму (розмежовувати основне і другорядне), зв’язувати між собою факти, думки в окремі частини (мікротеми) висловлювання, визначати, у якій послідовності розташувати ці логічно завершені частини, продумувати смислові зв’язки між частинами тексту і сусідніми реченнями, виділяти слова, важливі для висловлення думки, використовувати мовні засоби відповідно до комунікативної мети.

Найчастішими змістовими помилками у творах і переказах учнів є:

І. Інформаційно-тематичні помилки:

невідповідність твору вибраній чи заданій темі; невідповідність змісту переказу первинного тексту;

перекручення первинного тексту;

неправильно описані події, вчинки персонажів, явища, виклад фактів, які не відповідають дійсності;

невідповідність стилю і типу мовлення;

наявність зайвої (другорядної) інформації, не пов’язаної з темою чи основною думкою переказу або твору,

відсутність важливої інформації (або її частини), необхідної для розкриття теми та основної думки;

невдалі узагальнення, висновки;

відсутність доказовості думки, самостійних суджень, виразної особистісної позиції (врахування при цьому виду роботи та жанру висловлювання).

II. Помилки, що порушують структуру тексту (конструктивно-комунікативні порушення):

непропорційність частин тексту (вступу, основної частини, висновку) або відсутність якоїсь з частин;

невідповідність тексту плану висловлювання (не розкрито мікротеми, порушено порядок їх викладу);

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Обдаровані діти молодшого шкільного віку
Яких же дітей необхідно називати обдарованими і що таке обдарованість? Нині існує понад 100 (!) визначень обдарованості, при чому серед них немає жодного, яке цілком влаштовувало б хоч якусь частину ...

Чому можна розглядати інтерактивне навчання як сукупність технологій
Якщо спробувати дати визначення поняття інтерактивна технологія навчання, то — це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, засновано ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com