Класифікація помилок при перевірці учнівських творів і переказів і виявлення їх причин

Педагогіка і освіта » Типи мовленнєвих помилок в учнівських переказах і творах та їх причини » Класифікація помилок при перевірці учнівських творів і переказів і виявлення їх причин

Сторінка 1

Навчання української мови передбачає розвиток навичок письма, написання робіт творчого характеру, серед яких усні й письмові перекази й твори різних типів, стилів і жанрів мовлення. Основними видами робіт із розвитку мовлення є перекази і твори.

Переказ – це вид роботи з розвитку зв'язного мовлення, який передбачає передачу в усній чи письмовій формі прочитаного або прослуханого тексту. Умовно до переказів відносять також конспектування прочитаної статті, запис прослуханих виступів тощо. Велике значення переказу перш за все у тому, що він навчає глибоко розуміти і правильно передавати чужі слова, виробляє навички самостійного викладу думок в усній і письмовій формі. Отже, переказ – це підготовча ланка до самостійного письма, написання творів, виступів з різної тематики, відгуків тощо.

Написання переказів сприяє розвитку логічного мислення, виробляє вміння й навички аналізувати текст, виділяти в ньому головне й другорядне, родові й видові поняття, розкривати внутрішні зв'язки й закономірності, що лежать в основі змісту тексту, а потім у чіткій послідовності переказувати його. У процесі проведення переказів актуалізується і збагачується лексика учнів, розвивається вміння правильно вживати слова, а також користуватися засобами виразності мови.

На уроках української мови використовуються різні види переказів (докладний, стислий, вибірковий, творчий переказ). Найскладнішими для учнів є перекази-роздуми і творчі перекази, які навчають школярів міркувати, висловлювати свої судження, чітко їх аргументувати. Такий вид переказів є важливою ланкою до написання творів.

Твір – це оригінальний зв'язний текст, самостійно складений в усній чи письмовій формі на певну тему. Твір повинен бути яскравим, оригінальним висловлюванням, в якому має бути аналіз різних поглядів на той самий предмет, дібрані переконливі аргументи на користь певної позиції, вдало використана та чи інша інформація і докази для обґрунтування власної думки. Написання твору передбачає самостійний, логічний, у зв'язній формі, і послідовний виклад власної думки на певну тему.

У методичній літературі традиційно виділяють два основні різновиди творів за їх змістом, що проводяться в 5–11-х класах: твори на літературні теми, які пов'язані з вивченням літератури, а також твори на вільні теми.

Аналізуючи перекази і твори, вчитель повинен правильно кваліфікувати кожне порушення мовної норми. Це необхідно для подальшої правильної організації роботи над попередженням помилок з метою вдосконалення мовлення учнів. Правильна класифікація помилок, яку повинен осмислити вчитель, є запорукою професійної перевірки кожної учнівської творчої роботи. Робота над підвищенням рівня мовленнєвої культури учнів повинна забезпечувати правильність і комунікативну доцільність мовлення; остання досягається за умови таких властивостей мовлення, як багатство,точність і виразність, змістовність і логічність.

Щоб правильно оцінити твір учня, вчитель аналізує їх у двох напрямках:

а) з погляду змісту (змістові порушення);

б) з погляду мовного оформлення.

Зміст творів свідчить про те, наскільки учень оволодів інформативно-змістовими та структурно-композиційними вміннями, зокрема, такими, як: орієнтуватися в ситуації спілкування, усвідомлювати тему і основну думку висловлювання та добирати для нього необхідний матеріал; добирати основний матеріал для розкриття задуму (розмежовувати основне і другорядне), зв’язувати між собою факти, думки в окремі частини (мікротеми) висловлювання, визначати, у якій послідовності розташувати ці логічно завершені частини, продумувати смислові зв’язки між частинами тексту і сусідніми реченнями, виділяти слова, важливі для висловлення думки, використовувати мовні засоби відповідно до комунікативної мети.

Найчастішими змістовими помилками у творах і переказах учнів є:

І. Інформаційно-тематичні помилки:

невідповідність твору вибраній чи заданій темі; невідповідність змісту переказу первинного тексту;

перекручення первинного тексту;

неправильно описані події, вчинки персонажів, явища, виклад фактів, які не відповідають дійсності;

невідповідність стилю і типу мовлення;

наявність зайвої (другорядної) інформації, не пов’язаної з темою чи основною думкою переказу або твору,

відсутність важливої інформації (або її частини), необхідної для розкриття теми та основної думки;

невдалі узагальнення, висновки;

відсутність доказовості думки, самостійних суджень, виразної особистісної позиції (врахування при цьому виду роботи та жанру висловлювання).

II. Помилки, що порушують структуру тексту (конструктивно-комунікативні порушення):

непропорційність частин тексту (вступу, основної частини, висновку) або відсутність якоїсь з частин;

невідповідність тексту плану висловлювання (не розкрито мікротеми, порушено порядок їх викладу);

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Особливості методики тестування
У запропонованій статті вміщено інформацію про вимоги до комплекту тестових завдань, розглянуто види тестів, вимоги щодо їх проведення, рекомендації з результатів тестування. Тестування дає педагогу ...

Основні форми релігійного виховання у роботі сучасної школи
Процес формування духовності на основі християнських моральних цінностей значною мірою зумовлюється інтегрованим підходом до нього. Висунення інтегративності як провідної форми залучення дітей до хри ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com