Сучасний підхід до класифікації мовленнєвих помилок

Сторінка 2

Ми пам'ятаємо і не забуваємо своїх друзів (зайвий один з присудків); Моя автобіографія (зайвий елемент авто).

Вживання лексичних анахронізмів, слів, що не відповідають нормам певної епохи:

Козаки стріляли з пістолетів (пістолів).

Устина була в панночки за хатню робітницю (служницю).

Порушення лексичної сполучуваності слів:

красивий борщ (смачний борщ), страшенно гарно (дуже гарно).

Повторення спільнокореневих слів (тавтологія):

Партизанів зрадив зрадник (Партизанів видав зрадник).

І.С.Нечуй-Левицький зобразив образ Миколи Джері (І.С.Нечуй-Левицький змалював образ Миколи Джері).

8. Сплутування українських і російських слів:

Журі об'явило переможців конкурсу (треба оголосило).

Калькування російських слів і словосполучень (дослівний переклад їх українською мовою):

приймати участь (брати участь), міроприємство (захід),

слідуючий (наступний), фонар (ліхтар), воротник (комір).

Неправильне вживання міжмовних омонімів:

неділя (сьомий день тижня, а не тиждень);

адрес (письмове вітання особі, організації, а не місце проживання чи перебування особи);

виключення (іменник на позначення дії (виключити), а не виняток).

Крім того, до лексичних помилок також відносяться і фразеологічні помилки, а саме:

Перекручення фразеологізмів:

приймати міри, вип'ялити очі, настоювати на своєму.

Змішування елементів двох фразеологізмів:

відігравати значення, мати роль, дивитися повз вуха, пропускати крізь пальці; перебрати через край, переходити міру тощо.

Ці помилки відносять до лексичних, оскільки змішування і перекручення фразеологізмів відбувається через заміну одного слова іншим.

Ще до лексичних помилок відносять вживання фразеологізмів і стійких словосполучень у невластивому для них значенні. Наприклад:

Пальму першості завоювали спортсмени "Спартака".

Проте, недолік такого характеру варто класифікувати як стилістичну помилку, оскільки вживання фразеологізму в цьому контексті було недоцільним і це негативно вплинуло на стилістичне забарвлення речення.

Окрему групу мовленнєвих помилок становлять стилістичні порушення. Проблема стилістичних помилок досить давня. До неї зверталися багато дослідників (В.Капінос, М.Китаєв, В.Мельничайко, М.Пентилюк, М.Пльонкін та ін.).

Природа стилістичних помилок досить своєрідна. З одного боку, вони порушують стильову структуру тексту, а з іншого – стилістичне забарвлення тексту, а разом з тим, порушується функціонування мовних одиниць усіх рівнів (фонетичного, лексичного, словотвірного, граматичного). Звідси й тлумачення терміна стилістична помилка досить строкате. Для прикладу наведемо визначення М.Пльонкіна: "Стилістичними помилками вважаються різноманітні мовленнєві недоліки, що негативно впливають на смисл і точність висловлювання". Таке розуміння стилістичної помилки ніяк не відображає її природи, бо не має зв'язку із стилістичною нормою. Ураховуючи зміст шкільної стилістики і необхідність засвоєння учнями стилістичних норм та формування комунікативних умінь і навичок, під стилістичною помилкою слід розуміти порушення функціональної доцільності, що виражається у використанні мовного засобу, недоречного в певному контексті (хоч, можливо, цілком доцільного в іншому).

Стилістичні помилки – це порушення мовлення, пов'язані з недоречним за функціонально-стилістичним призначенням чи експресивно-емоційним забарвленням будь-якої мовного засобу, чи такі, що призводять до зниження сили вираження, експресивності та емоційності мовлення.

Стилістичні помилки умовно поділяють на два різновиди – стильові і стилістичні. До стильових помилок відносять змішування стилів або порушення структури тексту того чи іншого стилю. А стилістичними помилками вважають недоцільне вживання оцінно-емоційно-експресивно забарвлених мовних засобів різних рівнів мовної системи. На цій основі стилістичні помилки диференціюють на фонетико-стилістичні (евфонічні), лексико-стилістичні і граматико-стилістичні. Таке групування стилістичних помилок зручне для вчителя при перевірці письмових робіт учнів. Проте, автори чинних програм з української мови рекомендують для констатації помилок такого характеру користуватися одним терміном – «стилістична помилка».

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Закономірність виховання. Їх характеристика
Закономірності виховання Закономірності виховання — стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі зв'язки у вихованні, реалізація яких сприяє ефективному розвитку особистості. У процесі виховання особливо ...

Виховання елементарних навиків учбової діяльності
З перших занять у дітей молодшої групи формують навики учбової діяльності: приручають займати своє місце, сидіти смирно і вставати тільки за пропозицією вихователя; дитина повинна навчитися слухати в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com