Сучасний підхід до класифікації мовленнєвих помилок

Найбільш переконливою з позиції сучасної лінгводидактики нам видається класифікація В.Капінос. Авторка пропонує всі помилки поділити на дві групи: граматичні і мовленнєві.

Граматичні помилки науковець пов’язує з «помилками в структурі мовних одиниць».

Оскільки в мовленні функціонує три мовних одиниці (слово, словосполучення і речення) і в творенні кожної мовної одиниці можуть бути порушення, граматичні помилки проявляються на трьох мовних рівнях:

помилки словотворення в структурі слова;

помилки формотворення у словосполученні (порушення узгодження і керування);

помилки в структурі речення: порушення зв'язку між підметом і присудком, недотримання меж речення, неправильна побудова речень з однорідними й відокремленими членами, змішування прямої й непрямої мови.

Таким чином, природа граматичних помилок визначається порушеннями у словотворенні, формотворенні і побудові словосполучень та речень. Так, помилки у відмінюванні чи дієвідмінюванні, у творенні ступенів порівняння прикметників та прислівників, побудові словосполучень і речень тлумачаться як недотримання закономірностей і правил граматики. Цю точку зору підтримують М.Львов, В.Мельничайко, С.Цейтлін та ін.

За класифікацією В.Капінос, усі граматичні помилки поділяються на дві групи: морфологічні і синтаксичні.

Морфологічні помилки – це вид граматичних помилок, що виявляються в порушенні творення граматичних форм, викривленні морфемної будови слова, неправильному творенні відмінкових форм, форми числа, дієвідмінювання тощо. Наприклад:

сніга (замість снігу), передсмертельні (замість передсмертні),

болі (замість болю), кричуть (замість кричать) та ін.

Синтаксичні помилки – це вид граматичних помилок, що виявляються в порушенні узгодження слів у словосполученні або реченні, недотримання норм прийменникового і безприйменникового керування, порушення зв'язку між займенником і тим словом, на яке він указує, дублювання займенником підмета, неправильний порядок слів та ін. Наприклад:

дякувати вас (правильно – вам); дійшов до висновку (правильно – дійшов висновку); згідно наказу (правильно – згідно з наказом).

Сестра попросила принести свою книжку (правильно – її книжку). Куші, вони покрили схил гори (правильно – Кущі покрили схил гори). Особливо на мене сильне враження справив головний герой роману (правильно – Особливо сильне враження справив на мене головний герой роману).

Другу групу помилок складають мовленнєві помилки. Більшість науковців чітко відокремлюють їх від граматичних (морфологічних і синтаксичних) помилок, хоча деякі дослідники (М.Львов) до мовленнєвих відносять також синтаксичні помилки, уживаючи терміни граматичні і мовленнєві помилки як синоніми.

За класифікацією, запропонованою В.Капінос, мовленнєвими помилками вважаються порушення лексичних і стилістичних норм літературної мови.

Щодо лексичних порушень, їх лінгводидакти почали виділяти з 60-х років минулого століття. Н.Сулименко і М.Воронін лексичні помилки розглядають як різновид стилістичних. А В.Текучов, В.Мельничайко і М.Пентилюк лексичні помилки відносять до окремої групи мовленнєвих порушень. Ф.Сергєєв лексичні помилки називає мовленнєвими недоліками і відносить до них порушення лексичної сполучуваності слів, неточність слововживання, лексичні українізми, помилки у вживанні фразеологізмів. Такі дослідники, як В.Капінос, С.Цейтлін, М.Пльонкін та інші до лексичних помилок відносять такі порушення:

Вживання слова у невластивому йому значенні:

Спортсмени різних країн вели гострі дуелі за олімпійські медалі. (Правильно – Спортсмени різних країн вели гостру боротьбу (напружені змагання) за олімпійські медалі).

Невдалий добір синонімів. Багаторазове повторення тих самих слів і невмінні користуватися синонімами, у т.ч. контекстуальними:

На картині намальовані часи кріпаччини.

(Правильно – На картині зображено часи кріпаччини).

Сплутування різних за значенням, але близьких за звуковим оформленням слів (паронімів):

Адресат – адресант, громадський – громадянський,

ефектний – ефективний та ін.

Вживання зайвих слів (плеоназмів):

Нове про педагогіку:

Дослідницько-експериментальна програма з формування пізнавальної активності засобами дидактичної гри
Фрагмент уроку російської Тема: Повторення складу слова. Мета: створити умови для повторення складу слова і способів словотворення. Завдання: відпрацьовувати вміння визначати спосіб утворення слів; у ...

Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі
Формуючи елементарні екологічні знання та уміння школярів, ми намагалися відібрати та оптимально поєднати різні форми, методи, засоби навчання так, щоб після закінчення нашого експерименту досягти хо ...