У формі місцевого відмінка приголосні основи г, к, х змінюються на з, ц, с: плуг – у плузі, байрак – у байраці, вухо – у вусі.
У кличному відмінку іменники другої відміни мають флексію -у або -е.
Флексія -у виступає у іменниках чоловічого роду твердої і мішаної груп: діду, товаришу, дядьку, котику; в іншомовних найменуваннях з кінцевим задньоязиковим або гортанним приголосним: Юзику, Людвігу; в іменниках чоловічого роду м’якої групи виступає флексія -ю: Сергію, лікарю, краю.
Флексія -е вживається у кличній формі іменників чоловічого роду з суфіксами -ець, -ак: хлопче, юначе, батраче (але ковалю, мудрецю) та в деяких інших іменниках чоловічого роду, наприклад: голубе, вітре, друже.
Перед флексією -е приголосні г, к, х змінюються на ж, ч, ш: друг - друже, юнак – юначе, Явтух – Явтуше.
У назвах осіб клична форма може заступатися називним відмінком, зокрема у випадку звертання до людини з вказівкою на ранг, посаду і т. д., наприклад, лейтенанте Орлик, прокуроре Грищенко, товаришу голова. В усіх інших випадках , коли перше слово є загальною назвою, а друге – ім’ям, обидва іменники мають кличну форму, наприклад: товаришу Євгене, брате Олексію.
У персоніфікованих назвах середнього роду із значенням звертання вживається форма називного відмінка: світло, крило, плече.
Множина
Називний відмінок множини може мати такі флексії: 1) в іменниках чоловічого роду твердої групи -и: робітники, інженери шофери, прапори; 2) в іменниках чоловічого роду твердої і мішаних груп -і або графічно -ї: учителі, портфелі, школярі, товариші, носії; 3) в іменниках середнього роду твердої і мішаної груп -а: коліна, полотна, прізвища або флексією -я, що графічно передає м’якість приголосного основи в іменниках середнього роду м’якої групи: моря, послання, прислів’я.
Парадигма другої відміни
відмінок |
Однина | |||
Н. |
стіл |
шофер |
батько |
село |
Р. |
стол-а |
шофер-а |
батьк-а |
сел-а |
Д. |
стол-у (-ові) |
шофер-ові (-у) |
батьк-ові (-у) |
сел-у |
З. |
стіл |
шофер-а |
батьк-а |
сел.-о |
О. |
стол-ом |
шофер-ом |
батьк-ом |
сел-ом |
М. |
(на) стол-і |
(на) шофер-ові (-у) |
(на) батьк-ові |
(на) сел.-і |
Кл. |
стол-е |
шофер-е |
батьк-у |
сел-о |
Нове про педагогіку:
Розробка і обґрунтування системи позакласних занять
у формі годин цікавої математики
Позакласна робота з математики у початкових класах проводиться для того, щоб зацікавити дітей до вивчення цього предмету вже з перших років навчання. Однією з форм цієї роботи є години цікавої матема ...
Роль логічних доведень геометричних тверджень
Доведення – це логічна операція обґрунтування істинності якогонебудь судження за допомогою інших істинних та з’язаний з ним суджень. Другими словами, це виведення одного знання з другого, істинність ...