Опис констатувального експерименту з екологічного виховання молодших школярів на уроках математики

Педагогіка і освіта » Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики » Опис констатувального експерименту з екологічного виховання молодших школярів на уроках математики

Сторінка 5

Насамперед, учителю слід звертатися до спостережень самих учнів, до вже набутих ними знань, життєвого досвіду. Учні висловлюють свої думки на питання: чому ж, коли у квітні багато вологи, то в травні розкішні трави. Усі відповіді учнів учитель має узагальнювати й робити висновок про взаємозв’язки у природі, про залежність росту й розвитку рослин від атмосферних опадів.

Застосовуючи дослідницький метод, необхідно враховувати його основну мету – навчити учнів самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати такі завдання, які забезпечували б творче застосування учнями знань про природу при вивченні курсів «Я і Україна» і «Природознавство», оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, учитель має контролювати хід роботи учнів, перевіряти підсумки роботи й організовувати їх обговорення.

Зокрема, використовуючи дослідницький метод, шляхом спостережень можна спостерігати за народними прикметами. Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Цей метод рекомендується вчителеві використовувати переважно в позакласній роботі.

Нижче наводимо види роботи вчителя з учнями відповідно до застосування того чи іншого методу на уроках «Я і Україна» та «Природознавство». Таким чином, доцільно застосовувати такі методи екологічного виховання молодших школярів:

пояснювально-ілюстративні бесіди;

пояснення або художня розповідь;

опис або відповіді на запитання.

Доцільний метод пізнання природи накопичення чуттєвого досвіду. Інформація, що здобута в ході дослідження, є основою певних теоретичних узагальнень, висновків, встановлення або підтвердження вже засвоєних закономірностей. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання об’єктів природи.

Наші спостереження свідчать, що дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які безпосередньо в природі помітити неможливо. Специфіка досліду полягає в тому, що він допомагає отримати явище в так би мовити у «чистому вигляді», а саме: уникнути впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії або повторювати його декілька разів, вивчати його більш ретельно, ділити на окремі частини, виділяти цікаве. Таким чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на основі досліду.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на основі чуттєвого досвіду, який ще погано розвинений у дітей молодшого шкільного віку.

Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Досліди потрібні для встановлення певних властивостей. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває. Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, вкинути у воду, тобто виконати досліди.

Наші спостереження показали, що причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують, школярам можна дослідити за допомогою вчителя залежність обсягу рідини від нагрівання й охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини, що надасть їм можливість спостерігати природні явища в штучному середовищі.

У процесі навчання досліди необхідні й у тих випадках, коли явище в природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або на певному уроці виникає потреба в детальному вивченні чи загостренні уваги молодших школярів на частині такого явища.

Застосування екологічних дослідів має цілий ряд переваг для формування екологічної культури, оскільки передбачає:

– активну участь школярів у навчально-виховному процесі;

– нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, що існують в природі;

– виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.

Дослід може виступати прийомом у структурі інших методів, тобто за його допомогою розв’язується конкретне дидактичне підзавдання. Як прийом, дослід здебільшого використовується демонстраційно і слугує джерелом емпіричного фактичного матеріалу, або спонукає до актуалізації засвоєного змісту.

Аналіз літературних джерел відносно структури переконань, урахування можливостей управління процесом засвоєння знань, навчальною діяльністю дозволяє виділити й обґрунтувати наступні умови формування екологічних переконань у процесі навчання учнів математиці:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Нове про педагогіку:

Історія родинного виховання в Україні
Історія виховання у східних слов'ян сягає в глибоку давнину, у часи відокремлення слов'янської мовної сім'ї від загального індоєвропейського масиву. У V-VI ст. нашої ери завершилося розселення слов'я ...

Значення рухливих ігор для всебічного розвитку дітей дошкільного віку
Гра - одна з основних форм діяльності людини, особливо важливе місце вона займає у житті дитини. Однією з цих особливостей ігрової діяльності є її відносна незалежність від практичних потреб життя. Г ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com