Опис констатувального експерименту з екологічного виховання молодших школярів на уроках математики

Педагогіка і освіта » Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики » Опис констатувального експерименту з екологічного виховання молодших школярів на уроках математики

Сторінка 5

Насамперед, учителю слід звертатися до спостережень самих учнів, до вже набутих ними знань, життєвого досвіду. Учні висловлюють свої думки на питання: чому ж, коли у квітні багато вологи, то в травні розкішні трави. Усі відповіді учнів учитель має узагальнювати й робити висновок про взаємозв’язки у природі, про залежність росту й розвитку рослин від атмосферних опадів.

Застосовуючи дослідницький метод, необхідно враховувати його основну мету – навчити учнів самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати такі завдання, які забезпечували б творче застосування учнями знань про природу при вивченні курсів «Я і Україна» і «Природознавство», оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, учитель має контролювати хід роботи учнів, перевіряти підсумки роботи й організовувати їх обговорення.

Зокрема, використовуючи дослідницький метод, шляхом спостережень можна спостерігати за народними прикметами. Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Цей метод рекомендується вчителеві використовувати переважно в позакласній роботі.

Нижче наводимо види роботи вчителя з учнями відповідно до застосування того чи іншого методу на уроках «Я і Україна» та «Природознавство». Таким чином, доцільно застосовувати такі методи екологічного виховання молодших школярів:

пояснювально-ілюстративні бесіди;

пояснення або художня розповідь;

опис або відповіді на запитання.

Доцільний метод пізнання природи накопичення чуттєвого досвіду. Інформація, що здобута в ході дослідження, є основою певних теоретичних узагальнень, висновків, встановлення або підтвердження вже засвоєних закономірностей. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання об’єктів природи.

Наші спостереження свідчать, що дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які безпосередньо в природі помітити неможливо. Специфіка досліду полягає в тому, що він допомагає отримати явище в так би мовити у «чистому вигляді», а саме: уникнути впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії або повторювати його декілька разів, вивчати його більш ретельно, ділити на окремі частини, виділяти цікаве. Таким чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на основі досліду.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на основі чуттєвого досвіду, який ще погано розвинений у дітей молодшого шкільного віку.

Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Досліди потрібні для встановлення певних властивостей. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває. Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, вкинути у воду, тобто виконати досліди.

Наші спостереження показали, що причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують, школярам можна дослідити за допомогою вчителя залежність обсягу рідини від нагрівання й охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини, що надасть їм можливість спостерігати природні явища в штучному середовищі.

У процесі навчання досліди необхідні й у тих випадках, коли явище в природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або на певному уроці виникає потреба в детальному вивченні чи загостренні уваги молодших школярів на частині такого явища.

Застосування екологічних дослідів має цілий ряд переваг для формування екологічної культури, оскільки передбачає:

– активну участь школярів у навчально-виховному процесі;

– нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, що існують в природі;

– виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.

Дослід може виступати прийомом у структурі інших методів, тобто за його допомогою розв’язується конкретне дидактичне підзавдання. Як прийом, дослід здебільшого використовується демонстраційно і слугує джерелом емпіричного фактичного матеріалу, або спонукає до актуалізації засвоєного змісту.

Аналіз літературних джерел відносно структури переконань, урахування можливостей управління процесом засвоєння знань, навчальною діяльністю дозволяє виділити й обґрунтувати наступні умови формування екологічних переконань у процесі навчання учнів математиці:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Нове про педагогіку:

Функціональні можливості організму людини
Не надійтесь на медицину. Вона непогано лікує багато хвороб, але не може зробити людину здоровою. М.М.Амосов. До теперішнього часу ведуться суперечки про те, які якості визначають фізичну підготовлен ...

Поняття про сім'ю як один із факторів розвитку особистості
Особлива роль належить сім'ї на початку життєвого шляху дитини. У стосунках між батьками і дітьми конкретизуються, набувають цілком предметних форм моральні принципи і норми нашого життя, формуються ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com