Опис констатувального експерименту з екологічного виховання молодших школярів на уроках математики

Педагогіка і освіта » Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики » Опис констатувального експерименту з екологічного виховання молодших школярів на уроках математики

Сторінка 2

Також не вражали різноманітністю й форми роботи з екологічного виховання – передусім позакласні заходи (85%); на уроках – бесіди, розповіді (66%), зрідка ігри (15%).

Аналізуючи відповіді вчителів, треба вказати на непогану загальну поінформованість у проблемах екології. Учні також стверджують, що вчителі досить часто наголошували на проблемі збереження природи (85%). Та мало хто з опитаних чітко сформулював причини, чому та навіщо слід її оберігати (16%).

Все це говорить про слабке різноманіття форм та прийомів екологічної роботи в школі, недостатнє розуміння вчителями необхідності такої роботи на всіх предметах і в позаурочний час, а також не вдалий підбір матеріалу для роботи з молодшими школярами.

Для визначення впливу експериментальної методики навчання на сформованість екологічної культури та навичок природоохоронної роботи на констатувальному етапі експериментального дослідження учням 3 класу були запропоновані різноманітні завдання з різних навчальних дисциплін за різними темами.

Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв'язок його з життям. Проаналізувавши стан екологічного виховання в початкових класах, ми дійшли таких висновків:

теоретичний матеріал недостатньо пов'язується з практичною діяльністю, не ілюструється конкретними прикладами з життя;

при роботі із школярами рідко використовуються завдання творчого характеру з екологічної тематики;

учнів здебільшого не спонукають до наведення конкретних прикладів із їхнього життя.

Відвідування уроків з природознавства й математики дозволяє зробити висновки про те, що вчителі повідомляють учням інформацію про навколишнє середовище й народні традиції, але не дають конкретні рекомендації про природозбереження. При цьому діти слухають, читають, спостерігають, зіставляють нову інформацію про природні об’єкти з раніше засвоєною і запам’ятовують. Користуючись цим методом, учитель доводить до відома учнів зміст, сутність і значення народних традицій ставлення до природи.

Для формування в учнів навичок і вмінь, а водночас і для досягнення другого рівня засвоєння знань, учителеві необхідно спрямувати діяльність школярів на неодноразовому відтворенні здобутих раніше знань про народні традиції ставлення до природи (іншими словами застосовувати репродуктивний метод). Наприклад, учитель називає народні прикмети щодо пори року, а учні пригадують подібні, вивчені раніше, або взяті з власного життєвого досвіду.

Експериментальне дослідження показало, що для визначення впливу математики на рівень розвитку екологічної культури молодших школярів потрібні екскурсії. На уроках математики вчителеві частіше треба застосовувати задачі екологічного спрямування. Екологічне виховання учнів на уроках математики здійснювати в таких напрямках:

розкриття закономірностей природи через вступні бесіди вчителя відповідно до теми уроку;

з’ясування насамперед ролі математики в розв’язуванні екологічних проблем;

складання графіків і діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу;

аналізу прикладів економного та ефективного використання природних ресурсів;

можливість розкриття математичних закономірностей певних явищ природи;

виховання екологічного розуміння та екологічної культури, відповідальності за стан навколишнього середовища.

Дидактичні матеріали, необхідні для здійснення екологічного виховання на уроках математики, ми систематизували за напрямками:

цікаві задачі з природничим змістом;

цікаві повідомлення;

проведення екскурсій з природознавства, з елементами математики;

проведення інтегрованих уроків;

інтегрована позакласна робота;

проведення екологічних ігор.

Нами зроблені висновки, що методи навчання, які застосовує вчитель для формування екологічних переконань учнів, повинні забезпечувати активну пізнавальну діяльність протягом усього процесу засвоєння екологічних знань. У зв’язку з цим головне місце в системі роботи вчителя повинні зайняти проблемно-пошукові методи екологічного спрямування.

Для формування в учнів спрямованості на природоохоронну діяльність, учителеві доцільно не лише надавати певну інформацію екологічного характеру, а й ставити завдання-проблему, яку школярі повинні вирішити та доповісти про результати. Складність проблеми, методи, способи й роль учителя в її вирішенні залежить від вікових особливостей учнів та їхньої екологічної підготовки.

Під час планування екологічного виховання на уроках математики добір методів навчання, на нашу думку, повинен забезпечувати високий ступінь самостійності учнів під час виконання завдань з екологічної тематики. У зв’язку з цим, поряд з методами організації навчальної діяльності під керівництвом учителя, слід застосовувати методи самостійної роботи учнів. Перевагу в них повинні мати:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Засоби екологічного виховання молодших школярів
На певному етапі біологічної еволюції наші далекі предки "вийшли з сфери суцільного підпорядкування біологічним законам і самі стали джерелом творення культурогенного потоку інформації, завдяки ...

Театральна педагогіка як фактор гуманізації освітньої системи
На початку XXI проблема гуманізації освіти, набуваючи універсального характеру, перебуває в центрі уваги світового і вітчизняного наукового загалу і широкої громадськості. Це пояснюється тим, що вже ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com