Вивчення новаторського досвіду екологічного виховання молодших школярів на уроках математики

Педагогіка і освіта » Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики » Вивчення новаторського досвіду екологічного виховання молодших школярів на уроках математики

Сторінка 4

Цілеспрямованість, як підпорядкованість усієї ековиховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями й вихованцями, наявність перспективи, проектування рівня екологічної культури особистості відповідно до запланованої мети.

Зв'язок із життям – це систематичне ознайомлення учнів із екологічною ситуацією в країні, залучення їх до посильної участі в громадсько-корисній роботі.

Наступність – поєднання екологічного виховання на уроці та в позакласній роботі, неперервне формування екологічної культури учнів в загальноосвітньому педагогічному процесі.

Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості – взаємоінформування учасників виховного процесу про результати виховних впливів, досягнення в природоохоронній діяльності.

Використання краєзнавчого матеріалу – бракування досвіду учнів у природоохоронній діяльності рідного краю, органічний зв'язок з природою рідного краю, наповненням екологічного виховання молодших школярів національним змістом.

Особливості формування екологічної культури молодших школярів. Екологічна культура особистості проявляється в тому, що це перші свідомі кроки особистості в природоохоронній діяльності. Об'єктивним показником екологічної культури є рівень спілкування особистості з природою. Сприйняття природи допомагає розвивати такі якості, як емоційність, життєрадісність, чутливе, уважне ставлення до всього живого. Екологічну культуру розуміють як цілісну систему, яка складається з екологічних знань, екологічного мислення.

Підручник повинен бути тією ланкою, яка сполучає шляхи задоволення пізнавальних потреб учня, зокрема екологічних. Підручник не може повністю задовольнити пізнавальні інтереси учнів, які відрізняються за рівнем природних здібностей. Живе слово вчителя, яке викликає інтерес до змісту предмета, підтримуючи постійну пізнавальну активність, розширює можливості для самостійної роботи учнів на уроках і в позаурочний час. Екологізація шкільної освіти дає змогу розглядати природу, як єдине ціле з урахуванням характеру й сили збалансованих взаємозв'язків між усіма явищами і процесами, що відбуваються в біосфері планети.

Зміст навчальних програм із різних шкільних предметів передбачає оволодіння учнів знаннями, які мають пряме відношення до проблем охорони навколишнього середовища. Учителеві слід уникати механічної інтерпретації знань з різних предметів, потрібно сприяти формуванню в учнів цілісної картини світу на основі аналітичного й синтетичного розмірковування над дійсністю.

У нашій країні за останні роки зросла увага до екологічного навчання й виховання. Оскільки для молодших школярів найдоступнішою є форма емоційно-естетичного сприйняття природного середовища, то вчителеві необхідно знайти способи злиття емоційний почуттів у ставленні до природи з пізнавальними завданнями щодо її вивчення і практичними діями з охорони.

Досить активною формою організації природної діяльності учнів 2–3 класів є екскурсії, під час яких у них формуються позитивні установки, навички спостережливості, орієнтації в позитивних і негативних явищах у природному середовищі. Екскурсії створюють словесні образи та ілюструють повніше уявлення про предмети та явища довкілля. Конкретні уявлення про природу, які утворюються в учнів під час екскурсії, допоможуть розкрити перед ними прості, доступні їхньому розумінню зв'язки між окремими предметами та явищами природи.

На різних етапах свого життя учні по-різному усвідомлюють і сприймають навколишній світ. Для досягнення певної мети в екологічній освіті й вихованні важливо брати до уваги, як вікові, так і індивідуальні риси характеру, ставлення до навчання, його мотивацію, комплексно підходити до вивчення довкілля з використанням міжпредметних зв'язків.

Досвідчені вчителі спонукають учнів до активного екологічного мислення за допомогою завдань і запитань типу «Чому ти так думаєш?», «Доведи, що…», у яких певною мірою виявляються пізнавальні потреби, духовні запити, нахили та здібності. Під час розв'язання таких запитань в учнів виникають власні міркування та аналітичні підходи. На першому етапі роботи ставляться репродуктивні запитання, спрямовані на відтворення знань. Такі запитання сприяють становленню рівня запам'ятовування та механічного відтворення засвоєних фактів.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Задачі екологічної освіти
Загальною задачею екологічної освіти є формування екологічної свідомості особистості. Відповідно до трьох підструктур екологічної свідомості ця загальна задача конкретизується на рівні трьох основних ...

Трактування "нестандартних форм організації навчання" в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання
Підвищення якості знань школярів і стимулювання їхнього інтересу до навчання – важливі задачі удосконалювання процесу навчання, а в зв'язку зі стандартизацією освіти вони набувають особливої актуальн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com