Аналіз психолого-педагогічної літератури з екологічного виховання молодших школярів

Педагогіка і освіта » Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики » Аналіз психолого-педагогічної літератури з екологічного виховання молодших школярів

Сторінка 1

Екологічна освіта – порівняно нова галузь педагогічної теорії та практики. Вона має забезпечувати реалізацію принципових загально-дидактичних положень, таких як системність і систематичність, наступність і неперервність, гуманізація і науковість. Необхідність реалізації цих принципів посилює інтегруючу функцію навчальних предметів початкової школи.

На кожному етапі навчальної діяльності необхідно дати початкові уявлення та знання про природу й людину, як основу екологічної культури та створити умови для аналізу природного довкілля. Завдання екології можна сформулювати так:

– формування системи знань про природу;

– досягнення розуміння взаємозв'язків і взаємозалежностей, що існують у природі.

А.Н. Захлєбний виділив такі принципи екологічної освіти та виховання:

взаємозв'язок глобального, національного та краєзнавчого підходів;

принцип співпраці та принцип прогностичності;

принцип міждисциплінарності та єдності теорії й практики;

принцип неперервності;

єдності інтелектуального й емоційного сприймання навколишньої дійсності в практичній діяльності по її збереженню, догляду за нею й поліпшенню її якісного та кількісного складу.

Дещо по-іншому підходять до розв'язання цієї проблеми В.П. Горощенко, І.О. Степанов. Для них характерне ототожнення термінів «природоохоронне виховання» й «екологічне виховання», що спрямовує процес екологічного виховання переважно на охорону природного середовища існування людини. До принципів виховання вони відносять:

принцип комплексності екологічного виховання до інших напрямів виховної роботи;

принцип використання навчальної (виховної) функції природи, яка змінюється й охороняється;

принцип сполучення проблем охорони природи у світовому та місцевому масштабах.

Ми вважаємо, що в основу екологічного виховання потрібно покласти такі положення:

у процесі екологічного виховання молодших школярів слід враховувати взаємозв'язок глобального, національного та краєзнавчого підходів до розкриття екологічних проблем сучасності;

екологічна освіта та виховання – це складові частини цілісного процесу виховання;

забезпечення єдності інтелектуального й емоційного сприймання навколишньої дійсності та практичної діяльності з її поліпшення та захисту від різних впливів;

збереження принципів систематичності, безперервності, міждисциплінарності в змісті й організації екологічної освіти й виховання.

Характерною особливістю концепцій екологічного виховання різних наукових шкіл є аналіз впливу природи, її явищ і процесів на становлення особистості школяра – його соціального, фізичного, інтелектуального, морального та художньо-естетичного розвитку.

На основі міждисциплінарного підходу до вирішення екологічних проблем рядом дослідників було розроблено та апробовано імітаційні екологічні ігри, спрямовані на моделювання предметного змісту екологічної діяльності. Але слід відзначити той факт, що більшою мірою імітаційні екологічні ігри досить успішно використовуються в процесі екологічної освіти й мають на меті вдосконалення практичних навичок застосовувати знання в конкретній ситуації.

У процесі моделювання беруть участь не один чи декілька, а всі учні класу. Прикладами можуть бути: імітація дощу (у структурі пояснення кругообігу води), складання листів-описів за слідами тварин та птахів на снігу (під час екскурсії в природу). Особливого сенсу тут набувають почуття, які посідають дуже важливе місце в екологічному вихованні учнів.

Упорядкована діяльність учителя та учнів, повинна бути спрямованою на досягнення поставленої мети навчання та виховання. В екологічному вихованні та освіті діють загальноприйняті методи екологічного виховання.

Актуалізацію асоціативних зв'язків між різними психічними образами у контексті порушеної перед учнями проблеми часто використовують для встановлення певної аналогії між будь-якими проявами природних об'єктів і відповідними соціальними проявами. Уявлення, що виникає при цьому, сприяє розвитку суб'єктивного ставлення учнів до феномену, що вивчається. Прикладами можуть бути використані такі асоціативні образи, як «танці бджіл», «шлюбний сезон у тварин», екологічна «піраміда».

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Стосунки між учителем та учнями в процесі фізичного виховання
Формування та розвиток національної системи фізичного виховання школярів потребує нового змісту та пошуку ефективних форм, засобів та методів підготовки та підвищення кваліфікації вчителів. В її осно ...

Основні характеристики підліткових і молодіжних неформальних груп та особливості соціально-педагогічної роботи з ними
Насамперед, жити в суспільстві і бути відірваним від нього, одноосібно досягнути та реалізувати свої потреби є значно важче, чи навіть просто неможливо. Тому досягнути це в певній групі або молодіжно ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com