Розробка і обґрунтування системи позакласних занять у формі годин цікавої математики

Педагогіка і освіта » Організація позакласної роботи з математики » Розробка і обґрунтування системи позакласних занять у формі годин цікавої математики

Сторінка 11

Проаналізувавши результати роботи учнів ще у 2-му класі протягом IV - ої чверті, ми побачили, що в середньому в класі зацікавленість до математики проявляється лише у 6-8 учнів, відповідно й їхня успішність була найкращою. На початку I - ої чверті 3-ого класу учитель провів контрольну роботу, яка містила 3 обов’язкових та 1 необов’язкове цікаве завдання. Це завдання взялося розв’язувати 15 учнів (із 30 учнів класу), але розв’язало її 10 учнів. Отже було видно, що у класі не дуже поширена цікавість до математики, а саме до позапрограмових завдань.

На основі матеріалів констатуючого експерименту значною мірою було визначено і питання добору матеріалу і змісту завдань годин цікавої математики.

2. Завдання формуючого експерименту полягало в тому, щоб обґрунтувати і перевірити ряд положень, рекомендацій і показників.

Потрібно було: перевірити і уточнити складену систему годин цікавої математики для 3-ого класу; визначити ефективність застосування розробленої системи годин цікавої математики.

Методика формуючого експерименту включала проведення вчителями спеціально розроблених нами годин цікавої математики; безпосереднє проведення занять самим дослідником; спостереження за діями вчителя та учнів у процесі роботи під час годин цікавої математики; аналіз усних відповідей та письмових контрольних робіт учнів; проведення бесід з учителями та учнями про зміст матеріалу та завдань годин цікавої математики.

Формуючий експеримент проводився в початковій школі ЗОШ №23 м. Тернополя. Він тривав 1 навчальний рік, протягом якого було охоплено 57 учнів початкових класів.

Експеремент складався з трьох етапів:

1) попереднього вивчення рівня успішності учнів;

2) формуючого етапу з елементами пошуку;

3) вивчення результативності дослідження.

Результативність дослідження оцінювалася на основі порівняння результатів початкового та кінцевого зрізів, а також бесід з учителями та безпосередніх спостережень.

У ході першого етапу експерименту була проведена контрольна робота, яка проводилася і в експериментальному і контрольному класі в вересні. Внаслідок цієї контрольної роботи ми проаналізували успішність обох класів. Результати цієї контрольної роботи узагальнено в таблиці 2.1

З таблиці видно, що результати цієї контрольної роботи приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класах.

Табл. 2.1 Успішність учнів з математики на початку року в контрольному і експериментальному класах

Успішність в балах

Кількість учнів

Експерементальний клас

Контрольний клас

1

2

3

4

5

2

2

6

5

5

7

6

3

8

8

6

9

2

4

10

4

4

11

3

3

12

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Нове про педагогіку:

Наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласників
Мислення молодшого школяра носить наочно-образний характер. Наочність мислення проявляється в тому, що цю чи іншу мислительну операцію учень може виконати тоді, коли за словами приховані конкретні пр ...

Вивчення творчої діяльності вчителя адміністрацією школи під час атестації
Адміністрацією школи, шкільними методичними об’єднаннями та методичною радою розроблена технологічна карта вивчення творчої діяльності вчителя під час атестації. 10-бальна система оцінювання І. Науко ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com