Розробка і обґрунтування системи позакласних занять у формі годин цікавої математики

Проаналізувавши результати роботи учнів ще у 2-му класі протягом IV - ої чверті, ми побачили, що в середньому в класі зацікавленість до математики проявляється лише у 6-8 учнів, відповідно й їхня успішність була найкращою. На початку I - ої чверті 3-ого класу учитель провів контрольну роботу, яка містила 3 обов’язкових та 1 необов’язкове цікаве завдання. Це завдання взялося розв’язувати 15 учнів (із 30 учнів класу), але розв’язало її 10 учнів. Отже було видно, що у класі не дуже поширена цікавість до математики, а саме до позапрограмових завдань.

На основі матеріалів констатуючого експерименту значною мірою було визначено і питання добору матеріалу і змісту завдань годин цікавої математики.

2. Завдання формуючого експерименту полягало в тому, щоб обґрунтувати і перевірити ряд положень, рекомендацій і показників.

Потрібно було: перевірити і уточнити складену систему годин цікавої математики для 3-ого класу; визначити ефективність застосування розробленої системи годин цікавої математики.

Методика формуючого експерименту включала проведення вчителями спеціально розроблених нами годин цікавої математики; безпосереднє проведення занять самим дослідником; спостереження за діями вчителя та учнів у процесі роботи під час годин цікавої математики; аналіз усних відповідей та письмових контрольних робіт учнів; проведення бесід з учителями та учнями про зміст матеріалу та завдань годин цікавої математики.

Формуючий експеримент проводився в початковій школі ЗОШ №23 м. Тернополя. Він тривав 1 навчальний рік, протягом якого було охоплено 57 учнів початкових класів.

Експеремент складався з трьох етапів:

1) попереднього вивчення рівня успішності учнів;

2) формуючого етапу з елементами пошуку;

3) вивчення результативності дослідження.

Результативність дослідження оцінювалася на основі порівняння результатів початкового та кінцевого зрізів, а також бесід з учителями та безпосередніх спостережень.

У ході першого етапу експерименту була проведена контрольна робота, яка проводилася і в експериментальному і контрольному класі в вересні. Внаслідок цієї контрольної роботи ми проаналізували успішність обох класів. Результати цієї контрольної роботи узагальнено в таблиці 2.1

З таблиці видно, що результати цієї контрольної роботи приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класах.

Табл. 2.1 Успішність учнів з математики на початку року в контрольному і експериментальному класах

Нове про педагогіку:

Стан реалізації наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку
Для з’ясування стану реалізації принципу наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передба ...

Глобальні тенденції у світовій системі освіти
Світовий освітній простір об'єднує національні освітні системи різного типу і рівня, що значно розрізняються за філософськими і культурними традиціями, рівнем цілей і задач, своїм якісним станом. Том ...