Проаналізувавши результати роботи учнів ще у 2-му класі протягом IV - ої чверті, ми побачили, що в середньому в класі зацікавленість до математики проявляється лише у 6-8 учнів, відповідно й їхня успішність була найкращою. На початку I - ої чверті 3-ого класу учитель провів контрольну роботу, яка містила 3 обов’язкових та 1 необов’язкове цікаве завдання. Це завдання взялося розв’язувати 15 учнів (із 30 учнів класу), але розв’язало її 10 учнів. Отже було видно, що у класі не дуже поширена цікавість до математики, а саме до позапрограмових завдань.
На основі матеріалів констатуючого експерименту значною мірою було визначено і питання добору матеріалу і змісту завдань годин цікавої математики.
2. Завдання формуючого експерименту полягало в тому, щоб обґрунтувати і перевірити ряд положень, рекомендацій і показників.
Потрібно було: перевірити і уточнити складену систему годин цікавої математики для 3-ого класу; визначити ефективність застосування розробленої системи годин цікавої математики.
Методика формуючого експерименту включала проведення вчителями спеціально розроблених нами годин цікавої математики; безпосереднє проведення занять самим дослідником; спостереження за діями вчителя та учнів у процесі роботи під час годин цікавої математики; аналіз усних відповідей та письмових контрольних робіт учнів; проведення бесід з учителями та учнями про зміст матеріалу та завдань годин цікавої математики.
Формуючий експеримент проводився в початковій школі ЗОШ №23 м. Тернополя. Він тривав 1 навчальний рік, протягом якого було охоплено 57 учнів початкових класів.
Експеремент складався з трьох етапів:
1) попереднього вивчення рівня успішності учнів;
2) формуючого етапу з елементами пошуку;
3) вивчення результативності дослідження.
Результативність дослідження оцінювалася на основі порівняння результатів початкового та кінцевого зрізів, а також бесід з учителями та безпосередніх спостережень.
У ході першого етапу експерименту була проведена контрольна робота, яка проводилася і в експериментальному і контрольному класі в вересні. Внаслідок цієї контрольної роботи ми проаналізували успішність обох класів. Результати цієї контрольної роботи узагальнено в таблиці 2.1
З таблиці видно, що результати цієї контрольної роботи приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класах.
Табл. 2.1 Успішність учнів з математики на початку року в контрольному і експериментальному класах
Успішність в балах |
Кількість учнів | |
Експерементальний клас |
Контрольний клас | |
1 |
─ |
─ |
2 |
─ |
─ |
3 |
─ |
─ |
4 |
─ |
─ |
5 |
2 |
2 |
6 |
5 |
5 |
7 |
6 |
3 |
8 |
8 |
6 |
9 |
2 |
4 |
10 |
4 |
4 |
11 |
3 |
3 |
12 |
─ |
─ |
Нове про педагогіку:
Пам’ять та її розвиток на уроках історії
Пам’ять – психофізичний процес запам’ятовування, зберігання й подальшого відтворення людиною її досвіду. За часом збереження матеріалу пам'ять, як відомо, ділиться на короткочасну, оперативну й довго ...
Отримання первісних показників сформованості творчості дітей старшого дошкільного
віку
Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються в наслідок розвитку умінь та навичок мистецької діяльності. Виходячи з полож ...