Методологія, методи і методика викладання

Лекція визначає шляхи здійснення усіх видів і форм навчання у вищому навчальному закладі. Вона закладає основи розуміння і ставлення до предмету. Лекція - це стрункий систематичний і системний виклад певної наукової проблеми або її частки.

Дидактичним завданням лекції є не тільки ознайомлення студентів з основним змістом, принципами, закономірностями, головними ідеями, а й спрямування міркувань для подальшої самостійної роботи студентів.

Методично лекція повинна відповідати таким основним вимогам: бути на сучасному рівні розвитку науки, мати закінчений характер (висвітлення певної теми), бути внутрішньо переконливою (аргументація), викликати інтерес у студентів до науки, містити добре продумані ілюстративні приклади, спрямовувати студентів на самостійну роботу, бутизрозумілою.

Семінарські заняття забезпечують розвиток творчого професійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного використання знань у навчальних умовах. Професійне використання знань - це вільне володіння мовою педагогічної науки, тобто точне оперування термінами, поняттями, визначеннями.

Семінари складаються з двох взаємопов'язаних ланок - самостійного вивчення студентом програмного матеріалу і обговорення на заняттях результатів пізнавальної діяльності. Вони вчать працювати самостійно, формують навички роооти з літературою, розвивають інтерес до предмету, вчать аргументувати відповідь, сприяють зв'язку теорії і практики.

Семінарські заняття можна класифікувати:

1.Залежно від складності, об'єму і вимог: просемінари (підготовчі); власне семінари; міжпредметні семінари.

2. Залежно від мети: семінар-повторення і систематизації знань; семінари вивчення нового матеріалу; мішані (комбіновані).

3.За формою проведення: семінар-бесіда; семінар-обговорення (реферативний); коментоване читання; диспут; розв'язування задач; комбінований; міжпредметний семінар та його різновидність - семінар-конференція

Підходи до навчання студентів засновані на високому рівні взаємодії і активності самих студентів. Досвід показує, що менеджери і керівники проявляють більше розуміння і успішніше сприймають нові ідеї в процесі конструктивної дискусії. Обговорення може підштовхнути слухачів до використання загальних ідей стосовно власної конкретної ситуації, до рішення зробити щось інакше в своїй безпосередній роботі.

Розрізняють наступні форми проведення конференцій: збори, жорстко регламентовані обговорення, вільний обмін думками, невеликі групи працюють відособлено, абсолютно неформальне та ін.

Метод конкретних ситуацій призначений для того, щоб допомогти краще розібратися в основних законах і принципах управління. Метод конкретних ситуацій призначений для того, щоб розвинути у студентів навики управлінців і керівників, що дозволяють їм визначати першорядні проблеми в навчанні і в управлінні організації.

Студенти вивчають ситуацію, приходять до власних виводів про те, що слід зробити, а потім обговорюють ситуації в групах.

Ділові ігри зустрічаються в різних варіаціях, але всі вони по суті є методом конкретних ситуацій у дії. Замість того, щоб «обговорювати» можливий розвиток ситуації, студенти отримують певні ролі і спілкуються один з одним, виступаючи від імені конкретної дійової особи – учасника даної ситуації.

Наприклад: «Ви – директор, ви – заступник. Ви зустрілися для того, щоб обговорити доводи на користь зміни термінів надання звіту».

Ділові ігри – дуже ефективна форма перевірки пройденого до того матеріалу, до того ж даний метод дає таким, що вчиться хорошу можливість застосувати отримані знання в умовах близьких до реальних.

Ділові ігри найбільш ефективні в тих випадках, коли студенти відчувають себе легко і вільно, коли вони дійсно «грають».

Нове про педагогіку:

Особливості навчального процесу в Німеччині
Вищі навчальні заклади Німеччини – це університети (Universitaet, скорочено Uni), у тому числі технічні (Technische Universitaet), вищі спеціальні школи (Fachhochschule), а також різні спеціалізовані ...

Історичні відомості про числа та цифри, стадії розвитку лічби
Найстародавнішою математичною діяльністю був рахунок. Рахунок був необхідний, щоб стежити за поголів'ям худоби і вести торгівлю. Деякі первісні племена підраховували кількість предметів, зіставляючи ...