пізнавальні, виховні, розвиваючі;
репродуктивні, продуктивні, творчі;
комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні.
За ігровою методикою:
предметні;
сюжетні;
рольові;
ділові;
імітаційні;
драматизаційні.
За предметною областю:
математичні, хімічні, біологічні, фізичні, економічні;
музичні, театральні, літературні;
суспільствознавчні, комерційні, управлінські;
трудові, технічні, виробничі;
фізкультурні, спортивні, народні, військово-прикладні.
За видом ігрового середовища:
без предметів, з предметами;
настільні, кімнатні, вуличні, на місцевості;
комп'ютерні, телевізійні, ТЗН;
технічні, із засобами пересування.
За характером створення:
запропоновані вчителем (запозичені);
створені самими учнями (авторські) .
Класифікація ігор за матеріалом наголошує на їх спрямованості на навчання, пізнавальну діяльність, але вона лише поверхово розкриває основи дидактичної гри: особливості ігрової діяльності дітей, ігрових завдань, ігрових дій і правил, організацію життя дітей, керівництво вихователя. Цій меті підпорядкована класифікація дидактичних ігор, запропонована О. Сорокіною, за якою виокремлено:
ігри-подорожі.;
ігри-доручення ("Збери…", "Дістань…" та ін.);
ігри-припущення ("Що було б .?", "Що б я зробив, якби .?" та ін.);
ігри-загадки;
ігри-бесіди.
Вибір гри в першу чергу залежить від аудиторії, що їй необхідно, які виховні завдання вимагають свого розв'язання, необхідно добре знати, склад гравців, їх інтелектуальний розвиток, особливості віку, інтереси, рівні спілкування й сумісності тощо. Мета гри перебуває за межами ігрової ситуації, і результат гри може виражатися у вигляді зовнішніх предметів і всіляких виробів (моделі, макети, іграшки, конструктори, ляльки тощо), "продуктів" художньої творчості, нових знань.
Головне завдання у пропозиції гри полягає в порушенні інтересу до неї, у такій постановці питання, коли збігаються цілі виховання й бажання дитини. У пропозицію гри входить пояснення її правил і техніки дій. Пояснення гри є моментом дуже відповідальним. Гру варто пояснювати коротко й точно, безпосередньо перед її початком. У пояснення входять назва гри, розповідь про її зміст і пояснення основних і другорядних правил, у тому числі розрізнення граючих, пояснення значення ігрових аксесуарів.
Обладнання й оснащення ігрової площі, її архітектура. Місце гри має відповідати її сюжету, змісту, підходити за розміром для кількості граючих, бути безпечним, гігієнічно нормативним, зручним для дітей; не мати відволікаючих факторів.
Безумовне одне – виховна, освітня цінність інтелектуальних ігор залежить від участі в них педагогів.
"Гра – форма діяльності в умовних ситуаціях, що спрямовані на створення і засвоєння людського досвіду, зафіксованого у соціально закріплених діях, у предметах науки і культури" . У грі як у особливому історично започаткованому виді людської практики відтворюються норми людського життя і діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання та засвоєння предметної і соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості. Є.А. Пасічник наголошує на тому, що "включення ігрових моментів в навчальний процес задовольняє природні процеси дітей".
Нове про педагогіку:
Вимоги програми з читання для учнів початкової школи
Котрий раз я опираюсь на свою практику, проаналізувавши проведену роботу я можу сказати, що уроки читання в початкових класах поєднують мету і засоби навчання, виховання та розвиток учнів. На уроках ...
Виховання елементарних навиків учбової діяльності
З перших занять у дітей молодшої групи формують навики учбової діяльності: приручають займати своє місце, сидіти смирно і вставати тільки за пропозицією вихователя; дитина повинна навчитися слухати в ...