Методична наука про ігрові форми діяльності

пізнавальні, виховні, розвиваючі;

репродуктивні, продуктивні, творчі;

комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні.

За ігровою методикою:

предметні;

сюжетні;

рольові;

ділові;

імітаційні;

драматизаційні.

За предметною областю:

математичні, хімічні, біологічні, фізичні, економічні;

музичні, театральні, літературні;

суспільствознавчні, комерційні, управлінські;

трудові, технічні, виробничі;

фізкультурні, спортивні, народні, військово-прикладні.

За видом ігрового середовища:

без предметів, з предметами;

настільні, кімнатні, вуличні, на місцевості;

комп'ютерні, телевізійні, ТЗН;

технічні, із засобами пересування.

За характером створення:

запропоновані вчителем (запозичені);

створені самими учнями (авторські) .

Класифікація ігор за матеріалом наголошує на їх спрямованості на навчання, пізнавальну діяльність, але вона лише поверхово розкриває основи дидактичної гри: особливості ігрової діяльності дітей, ігрових завдань, ігрових дій і правил, організацію життя дітей, керівництво вихователя. Цій меті підпорядкована класифікація дидактичних ігор, запропонована О. Сорокіною, за якою виокремлено:

ігри-подорожі.;

ігри-доручення ("Збери…", "Дістань…" та ін.);

ігри-припущення ("Що було б .?", "Що б я зробив, якби .?" та ін.);

ігри-загадки;

ігри-бесіди.

Вибір гри в першу чергу залежить від аудиторії, що їй необхідно, які виховні завдання вимагають свого розв'язання, необхідно добре знати, склад гравців, їх інтелектуальний розвиток, особливості віку, інтереси, рівні спілкування й сумісності тощо. Мета гри перебуває за межами ігрової ситуації, і результат гри може виражатися у вигляді зовнішніх предметів і всіляких виробів (моделі, макети, іграшки, конструктори, ляльки тощо), "продуктів" художньої творчості, нових знань.

Головне завдання у пропозиції гри полягає в порушенні інтересу до неї, у такій постановці питання, коли збігаються цілі виховання й бажання дитини. У пропозицію гри входить пояснення її правил і техніки дій. Пояснення гри є моментом дуже відповідальним. Гру варто пояснювати коротко й точно, безпосередньо перед її початком. У пояснення входять назва гри, розповідь про її зміст і пояснення основних і другорядних правил, у тому числі розрізнення граючих, пояснення значення ігрових аксесуарів.

Обладнання й оснащення ігрової площі, її архітектура. Місце гри має відповідати її сюжету, змісту, підходити за розміром для кількості граючих, бути безпечним, гігієнічно нормативним, зручним для дітей; не мати відволікаючих факторів.

Безумовне одне – виховна, освітня цінність інтелектуальних ігор залежить від участі в них педагогів.

"Гра – форма діяльності в умовних ситуаціях, що спрямовані на створення і засвоєння людського досвіду, зафіксованого у соціально закріплених діях, у предметах науки і культури" . У грі як у особливому історично започаткованому виді людської практики відтворюються норми людського життя і діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання та засвоєння предметної і соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості. Є.А. Пасічник наголошує на тому, що "включення ігрових моментів в навчальний процес задовольняє природні процеси дітей".

Нове про педагогіку:

Наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласників
Мислення молодшого школяра носить наочно-образний характер. Наочність мислення проявляється в тому, що цю чи іншу мислительну операцію учень може виконати тоді, коли за словами приховані конкретні пр ...

Методи формування художніх інтересів учнів в процесі гурткової роботи
Ефективність процесу навчання залежить від психологічної підготовленості учнів до навчально-пізнавальної діяльності, яка передбачає: усвідомлення учнем мети навчання, що стимулює його навчально-пізна ...