Е –– експериментальна група К –– контрольна група
Підсумкове обстеження проводилося за тими ж методиками, які використовувались діагностуючи дітей на етапі констатувального експерименту першого порядку. У відповідності до результатів виконаних завдань ми визначили рівні мовленнєвого розвитку дітей в експериментальних і контрольних групах. Проведені обчислення одержаних даних дозволили зробити висновок, що порушення мовлення набуло інших проявів, завдяки чому зріс середній рівень (+20) мовлення в експериментальній групі, що зумовлено, перш за все, запровадженням системи логопедичної роботи та індивідуальних програм. Відтак, запровадження системи логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями є ефективним. Це підтверджує припущення, що запровадження системи логопедичної роботи підвищать ефективність корекційно-розвивального впливу на дітей із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру.
Отже, результати логопедичної роботи дають підстави стверджувати, що розроблені індивідуальні програми логопедичної роботи, а також заняття з використанням лексичних тем для формування мовлення у дітей з комплексними порушеннями є доцільними.
У третьму розділі висвітлені мета й завдання констатувального експерименту та результати зрізу стану розвитку мовлення у дітей з комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру. На етапі формувального експерименту були розроблені індивідуальні програма логопедичної роботи для кожної дитини згідно визначених напрямів, що реалізувалися стосовно дітей системою індивідуальних логопедичних занять в експериментальній групі в процесі проведеного експерименту.
Результати проведеної експериментальної логопедичної роботи по формуванню мовлення у дітей з комплексними порушеннями були з’ясовані після закінчення формувального експерименту та проведення контрольного зрізу й мали зміни за рівнями розвитку мовлення. Середнього рівня мовленнєвого розвитку досягла 1 дитина й відповідно якісний показник мовленнєвого розвитку в експериментальній групі зріс на 20%, що підтверджує припущення щодо ефективності запровадженої системи логопедичної роботи.
На основі викладеного вище можна зробити такі висновки:
1. Здійснений аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з метою уточнення терміну «діти з комплексними порушеннями», а також проблеми становлення відношення суспільства до осіб з комплексними порушеннями й визначення моделі допомоги на основі розгляду різноманітних поглядів щодо питання навчання і виховання таких дітей. З’ясували, що ставлення до дітей з комплексними порушеннями у різні історичні часи відрізнялися та були дискурсивними.
2. Визначили специфіку організації педагогічної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру. Характеристика специфіки та структурних компонентів педагогічного процесу з дітьми з комплексними порушеннями розкрила окрім загально педагогічних закономіностей, ще й більш значущі, зокрема освітньо-реабілітаційний та корекційно-розвиваючий напрями роботи з дітьми, що мають комплексні порушення, який полягає у надані комплексної індивідуалізованої педагочної допомоги, головною складовою якої виступає логопедична.
3. Розробили й упровадили систему логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями та експериментально перевірилии її ефективність у процесі педагогічної реабілітації в умовах соціально-реабілітаційного центру. Проведена робота дозволила визначити провідні напрями впливу на дітей з комплексними порушеннями, а саме: абілітаційного, реабілітаційного та корекційного процесу, зміст яких полягав у формуванні мовлення дітей з комплексними порушеннями, що спонукало до розробки власної системи логопедичної роботи.
4. Виправлення вад мовлення у дітей з комплексними порушеннями має проводитися на основі Індивідуальної програми логопедичної роботи з врахуванням диференційованого характеру мовленнєвого порушення та базуватись на принципах індивідуального навчання.
5. Індивідуальна програма логопедичної роботи реалізувалася в умовах соціально-реабілітаційного центру стосовно дітей системою логопедичних занять. Основними завданнями цих занять є розвиток розуміння зверненого мовлення; формування наслідувальної діяльності.
6. По закінченню формувального експерименту було проведене логопедичне обстеження дітей експериментальної та контрольної груп й визначені рівні мовлення, що засвідчило підвищення рівня розвитку мовлення у дітей експериментальної групи порівняно з контрольною групою.
Логопедична картка
П. І. Б. |
Первинне обстеження |
Динаміка | |||||||||||
Дата обстеження | |||||||||||||
Вік дитини | |||||||||||||
Контакт: | |||||||||||||
- У контакт не вступає | |||||||||||||
- Контакт формальний (зовнішній) | |||||||||||||
- Контакт вибірковий | |||||||||||||
- Легко і швидко налагоджує контакт | |||||||||||||
Емоційно-вольова сфера: | |||||||||||||
- активний, бадьорий | |||||||||||||
- пасивний, інертний | |||||||||||||
- неадекватна поведінка | |||||||||||||
- розпещеність | |||||||||||||
- конфліктність | |||||||||||||
- коливання настрою | |||||||||||||
Стан слуху: -зниження слуху, -N | |||||||||||||
Стан зору: -косоокість, -атрофія зорового нерва, -короткозорість, -нистагм, -N | |||||||||||||
Увага: | |||||||||||||
- Низька концентрація і нестійкість уваги (погано зосереджується, насилу утримує увагу на об'єкті) | |||||||||||||
- Недостатньо стійка, поверхнева, виснажується | |||||||||||||
- Погане переключення уваги | |||||||||||||
- Досить стійке | |||||||||||||
Моторика кистей і пальців рук: | |||||||||||||
-Провідна рука: права/ліва | |||||||||||||
-Рівень розвитку функції кистей і пальців рук: | |||||||||||||
- Відсутнє хапання | |||||||||||||
- Маніпулювати не може, але є хапання | |||||||||||||
- Моторика обмежена | |||||||||||||
- Недостатня дрібна моторика | |||||||||||||
- Гіперкінези пальців рук | |||||||||||||
- Порушення координації рухів. Тремор | |||||||||||||
Загальні уявлення: - Низький рівень | |||||||||||||
- Дещо понижений | |||||||||||||
- Відповідає віку | |||||||||||||
Працездатність: - Знижена | |||||||||||||
-Достатня | |||||||||||||
Домовленнєвий розвиток: -Протікав з вираженою затримкою | |||||||||||||
- Протікав із затримкою | |||||||||||||
- Нормальне (за віком) | |||||||||||||
-Час появи і особливості голосових і мовних реакцій: | |||||||||||||
- Крик | |||||||||||||
-Гуління | |||||||||||||
-Лепет | |||||||||||||
-Перші слова | |||||||||||||
-Прості фрази | |||||||||||||
Розуміння зверненого мовлення: | |||||||||||||
- Не розуміє зверненого мовлення | |||||||||||||
- Розуміння звереного мовлення: обмежене (ситуативне). Виконує прості мовленнєві інструкції | |||||||||||||
- Розуміння звереного мовлення на побутовому рівні. Виконує складні мовленнєві інструкції | |||||||||||||
- У повному об’ємі | |||||||||||||
Пасивний словник: | |||||||||||||
- Назва предметів (реальних і на картинках) | |||||||||||||
- Розуміння смислового значення слова, дії | |||||||||||||
- Розуміння простого сюжету | |||||||||||||
- Розуміння лексико-граматичних конструкцій | |||||||||||||
Характеристика власного мовлення (експресивне мовлення) | |||||||||||||
1-й рівень мовленнєвого розвитку: - Повна відсутність звукових і словесних засобів спілкування - Вимовляє декілька лепетних і загальновживаних слів і звуконаслідувань -Вимовляє окремі звуки, звукокомплекси | |||||||||||||
- Використовує невербальні засоби спілкування (виразну міміку, жести, інтонацію). | |||||||||||||
2-й рівень мовленнєвого розвитку: - Користується простою фразою - Аграмматична, нерозгорнена (спрощена), структурно порушена фраза. -Активний словник складається з іменників, рідше зустрічаються дієслова і прикметники. -Прийменники вживаються рідко. -Складова структура слів порушена. | |||||||||||||
3-й рівень мовленнєвого розвитку: -Користується розгорнутою фразою. -Недостатня сформованість лексико-граматичної будови мовлення (помилки у відмінкових закінченнях, змішення тимчасових і видових форм дієслів, помилки в узгодженні). -Складова структура слів не порушена. - Синтаксичні конструкції фраз бідні. -Фонетико-фонематичні порушення. | |||||||||||||
4-й рівень мовленнєвого розвитку: - Лексико-граматична і фонетико-фонематична несформованість мовлення -N: Користується розгорнутою фразою. -Зв'язне мовлення сформоване | |||||||||||||
Особливості мовлення: | |||||||||||||
- Проявляє схильність до ехолалії | |||||||||||||
- Наявність мовленнєвних штампів (мовлення порожнє, без вмісту, часто не співвідноситься з виконуваними діями, не відображає дійсних інтелектуальних здібностей дитини) | |||||||||||||
Лексико-граматична будова мовлення: | |||||||||||||
СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС: - різко обмежений | |||||||||||||
- бідний | |||||||||||||
- в межах побуту | |||||||||||||
- достатній | |||||||||||||
Граматична будова: - Не сформована | |||||||||||||
- Сформована недостатньо | |||||||||||||
- Сформована (N) | |||||||||||||
Зв'язне мовлення: - Опис сюжетної картинки | |||||||||||||
- Простий сюжет | |||||||||||||
- Складний сюжет | |||||||||||||
- Складання розповіді по серії сюжетних картинок | |||||||||||||
- Переказ тексту | |||||||||||||
- Творча розповідь | |||||||||||||
Складова структура слів: -Не порушена (N) | |||||||||||||
- Порушення складової структури слів: | |||||||||||||
- парафазії (заміни звуків, складів) | |||||||||||||
- елізії (пропуски звуків, складів) | |||||||||||||
- ітерації (повторення звуків, складів) | |||||||||||||
- контамінації (частина одного слова з'єднується з частиною іншого) | |||||||||||||
- персеверації (відстрочене повторення) | |||||||||||||
- перестановки звуків, складів | |||||||||||||
- антиципації | |||||||||||||
Вимова звуків мовлення | |||||||||||||
А |
О |
В |
И |
І |
Е | ||||||||
К |
К` |
Г |
Г` |
Х |
Х` | ||||||||
Й |
М |
М` |
П |
П` |
Б | ||||||||
Б` |
Ф |
Ф` |
У |
У` |
Т | ||||||||
Т` |
Д |
Д` |
Н |
Н` |
З | ||||||||
З` |
C |
C` |
Ц |
Ш |
Ж | ||||||||
Ч |
Щ |
Р |
Р` |
Л |
Л` | ||||||||
Антропофонічні (фонетичні) дефекти звуковимови -спотворення | |||||||||||||
- Однаковість голосних | |||||||||||||
- Недоліки вимови свистячих | |||||||||||||
- Недоліки вимови шиплячих | |||||||||||||
- Недоліки вимови сонорних | |||||||||||||
- Недоліки вимови губних | |||||||||||||
- Недоліки вимови губно-губних | |||||||||||||
- Недоліки вимови губно-зубних | |||||||||||||
- Недоліки вимови середньопіднебінних | |||||||||||||
- Недоліки вимови задньоязикових | |||||||||||||
- Недоліки вимови твердих приголосних | |||||||||||||
- Недоліки вимови дзвінких приголосних | |||||||||||||
- Ізольовано вимовляє всі звуки правильно, але при збільшенні мовленнєвого навантаження – загальна змазанность мовлення | |||||||||||||
- Складова будова слів: сформована достатньо, (N) | |||||||||||||
Фонематичне сприймання (розрізнення звуків, складів, слів, звукових рядів, звуковий аналіз і синтез): | |||||||||||||
- Порушений | |||||||||||||
- Підлягаючий зберіганню | |||||||||||||
Міра розбірливості мовлення: | |||||||||||||
- Мовлення невиразне, змазане, малозрозуміле для оточуючих | |||||||||||||
- Розбірливість мовлення дещо понижена, мовлення нечітке | |||||||||||||
- Розбірливість мовлення не порушена (N) | |||||||||||||
Дихання: - Вільне | |||||||||||||
- Утруднене | |||||||||||||
- Поверхневе | |||||||||||||
- Нерівне, неритмічне | |||||||||||||
- Диференціація носового і ротового видиху | |||||||||||||
- Ротовий видих укорочений, вдих неглибокий | |||||||||||||
ГОЛОС: - Сильний, дзвінкий (N) | |||||||||||||
- Недостатня сила голосу | |||||||||||||
- Тихий, слабкий | |||||||||||||
- Виснажується | |||||||||||||
- Порушення тембру голосу: - Глухий | |||||||||||||
- Здавлений | |||||||||||||
- Хрипкий | |||||||||||||
- Назалізованний | |||||||||||||
- Напружений | |||||||||||||
- Тремтячий | |||||||||||||
- Просодична (мелодико-інтонаційна) сторона мовлення: (N) | |||||||||||||
- Порушення інтонаційного оформлення мовлення | |||||||||||||
- Відсутність голосових модуляцій (голос немодульований) | |||||||||||||
- Слабка вираженість голосових модуляцій | |||||||||||||
Синхронність дихання, голосоутворення і артикуляції: | |||||||||||||
- Порушене | |||||||||||||
- Збережене | |||||||||||||
Просодична організація звукового потоку: Мелодико-інтонаційна сторона мовлення: N | |||||||||||||
- Порушення інтонаційного оформлення мовлення | |||||||||||||
- Відсутність голосових модуляцій (голос немодульований) | |||||||||||||
- Слабка вираженість голосових модуляцій (голос монотонний, мало модульований) | |||||||||||||
Темп мовлення: - Нормальний | |||||||||||||
- Тахілалія | |||||||||||||
- Брадилалія | |||||||||||||
- Запинки | |||||||||||||
- Заїкання | |||||||||||||
Ритм мовлення: - Нормальний | |||||||||||||
- Розтягнутий | |||||||||||||
- Скандований | |||||||||||||
- Залежить від прояву гіперкінезів | |||||||||||||
Будова і рухливість органів артикуляції Неврологічний синдром порушення моторики артикуляції: | |||||||||||||
- Спастичний парез | |||||||||||||
- Тонічні порушення управління типу ригідності | |||||||||||||
- Гіперкінези | |||||||||||||
- Атаксія | |||||||||||||
- Апраксія | |||||||||||||
Лицева мускулатура: | |||||||||||||
- Гіпомімія | |||||||||||||
Тонус лицьової мускулатури : N | |||||||||||||
- Порушення м'язового тонусу обличчя: - Спастичність | |||||||||||||
- Гіпотонія | |||||||||||||
- Дистонія | |||||||||||||
- Згладжена носогубних складок | |||||||||||||
- Оральні синкінезії | |||||||||||||
- Асиметрія обличчя | |||||||||||||
- Гіперкінези обличчя | |||||||||||||
ГУБИ: | |||||||||||||
Товсті / Тонкі; | |||||||||||||
Наявність міжгір'я | |||||||||||||
Тонус губної мускулатури: N | |||||||||||||
Порушення м'язового тонусу губ: - Спастичність | |||||||||||||
- Гіпотонія | |||||||||||||
- Дистонія | |||||||||||||
Рухливість: - губи малорухливі | |||||||||||||
- губи рухливі | |||||||||||||
ЗУБИ: великі дрібні? рідкі, часті, порушення зубного ряду, наявність зайвих зубів, N | |||||||||||||
Прикус : передній відкритий, бічний відкритий, прогнатія, прогенія, правильний прикус | |||||||||||||
Тверде піднебіння: -готичне, -низьке, -сплощення, -наявність міжгір'я, -N | |||||||||||||
М'яке піднебіння: - довге/короткое | |||||||||||||
- рухливе/ малорухливе | |||||||||||||
- відхилення | |||||||||||||
Рух нижньої щелепи: -відкривання/закривання рота | |||||||||||||
- уміння тримати рот закритим | |||||||||||||
ЯЗИК: товстий, маленький, вузький, роздвоєний невираженість кінчика, укорочення під'язикової зв'язки | |||||||||||||
Тонус язичної мускулатури : N | |||||||||||||
Порушення м'язового тонусу язика: - Спастичність | |||||||||||||
- Гіпотонія | |||||||||||||
- Дистонія | |||||||||||||
- Гіперкінези язика | |||||||||||||
- Тремор язика | |||||||||||||
- Девіація (відхилення) язика убік | |||||||||||||
Об'єм рухів артикуляцій язика: | |||||||||||||
- Обмежений | |||||||||||||
- Неповний | |||||||||||||
- Зниження амплітуди рухів артикуляції | |||||||||||||
- У повному об’ємі | |||||||||||||
- Уміння утримати позу артикуляції | |||||||||||||
- Здібність до переключення | |||||||||||||
- Довільне висовування язика | |||||||||||||
- Підйом язика вгору | |||||||||||||
- Бічні відведення (вправо/вліво) | |||||||||||||
- Поклацування | |||||||||||||
- Облизування губ (кругові рухи язика) | |||||||||||||
Глотковий і піднебінний рефлекси: - підвищений/понижений | |||||||||||||
Наявність патологічних рефлексів орального автоматизму | |||||||||||||
Вегетативні розлади: | |||||||||||||
- Гіперсалівація: - постійна | |||||||||||||
- що підсилює за певних умов | |||||||||||||
Жування: -N | |||||||||||||
- відсутність жування твердої їжі | |||||||||||||
- труднощі жування | |||||||||||||
Ковтання: - не порушено | |||||||||||||
- поперхуєтся, захлинається при ковтанні | |||||||||||||
Нове про педагогіку:
Виникнення та розвиток ідеї родинного виховання
Відомо, що родина – природне і найбільш стійке формування людського суспільства, яка акумулює в собі всі найважливіші його ознаки. Родина завжди була найкращим колективним вихователем, носієм найвищи ...
Мовленнєва готовність дитини з порушенням мовлення до навчання у школі
Діти з порушенням мовлення належать до неоднорідної та численної групи, для якої оволодіння мовленням і рідною мовою – єдиний і основний шлях здобуття освіти та особистісного розвитку. Відхилення від ...